Актуальні питання АПК: позиція Інституту
Лист Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Голові Верховної Ради України Разумкову Д.О. щодо проєкту Закону України реєстр. №3131
від «13» 07.2020 № 01-03/240
ГОЛОВІ
Верховної Ради України
РАЗУМКОВУ Д.О.
Шановний Дмитре Олександровичу!
Насамперед висловлюємо Вам свою глибоку повагу та бажаємо успіхів на шляху розбудови української державності.
Звернутися до Вас змусила глибока стурбованість за можливі негативні наслідки прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції» реєстр. №3131.
Даним законопроектом передбачається запровадження так званого «поставленого податкового зобов’язання» – податкового платежу незрозумілої економічної природи - на будь-які земельні ділянки сільгосппризначення.
Під оподаткування підпадатимуть земельні ділянки, надані для ведення особистого селянського господарства, вирощена на яких продукція призначається в першу чергу для задоволення особистих потреб у харчуванні членів таких господарств, а також присадибні земельні ділянки (тобто городи) громадян – у разі, якщо відповідна земельна ділянка перевищуватиме 1 га.
Не поділяємо думку авторів законопроекту відносно того, що запровадження даного законопроекту «створить умови для ліквідації тіньових відносин при використання сільгоспугідь», оскільки відповідні умови повинні передбачати наявність, поряд із «каральними», стимулюючих заходів.
Практична реалізація положень законопроекту призведе до збільшення необґрунтованого податкового навантаження на господарства населення, для яких ведення сільськогосподарської діяльності є чи не єдиним способом отримання необхідних для виживання доходів.
Резолюція круглого столу «Реформа спеціальних режимів оподаткування у сільському господарстві: аналітична оцінка можливих сценаріїв» (10.12.2015, Київ)
Система оподаткування сільського господарства потребує реформування, але вона повинна зберегти свою стимулюючу функцію. Такої думки дійшли учасники засідання круглого столу «Реформа спеціальних режимів оподаткування у сільському господарстві: оцінка можливих сценаріїв», яке відбулося у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» 10 грудня 2015 року.
За результатами обговорення учасники круглого столу прийняли відповідну резолюцію, яку направлено до Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики і продовольства України та Національної академії аграрних наук України.
Позиція Інституту аграрної економіки щодо повного скасування спецрежиму справляння ПДВ у сільському господарстві з 1 січня 2016 року, запропонованого Міністерством фінансів України
Основним мотивом надання державної фінансової підтримки суб’єктам господарювання є забезпечення достатнього рівня рентабельності тих видів діяльності, в розвитку яких зацікавлена держава – соціально спрямованих або економічно значимих. До числа останніх належить і сільське господарство, особливо діяльність у галузі тваринництва.
Оцінка реальної рентабельності певних видів діяльності повинна виступати основою для прийняття рішення щодо надання їм державної підтримки, в тому числі й шляхом податкового стимулювання.
Відповідно, підґрунтям для прийняття зваженого рішення щодо подальшого застосування спеціального режиму справляння ПДВ у сільському господарстві має стати оцінка рентабельності виробничої діяльності сільгосппідприємств, зазначив завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Леонід Тулуш.
Експрес-аналіз положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» та оцінка впливу його норм на сільгоспвиробників
28 грудня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України" (щодо податкової реформи)" (законопроект №1578 від 22.12.2014 р.) (25 грудня 2014 року даний законопроект було прийнято за основу).
Реалізація положень даного закону суттєво змінить податкові правила в Україні, в тому числі і для сільськогосподарських товаровиробників (переважно – сільгосппідприємств), зазначив завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леонід Тулуш.
Експрес-аналіз положень законопроекту, проведений науковцями Інституту аграрної економіки, показав, що його норми направлені на удосконалення податкових процедур та підвищення рівня податкового навантаження для окремих категорій економічних суб’єктів, а також запровадження в Україні прогресивних заходів податкового адміністрування та податкового контролю, що широко застосовуються у європейській практиці.
Положеннями ухваленого Закону України передбачаються суттєві зміни механізму справляння податків із сільськогосподарських товаровиробників, а також механізму податкового адміністрування.
Оцінка Інституту аграрної економіки податкових новацій, передбачених законопроектом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (реєстр. № 4309а) щодо його впливу на розвиток агропромислового виробництва
Прийняття законопроекту №4309а може стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу на селі – Інститут аграрної економіки
Податковий механізм нині є чи не єдиним інструментом державної підтримки конкурентоспроможності вітчизняної сільгосппродукції на світових ринках.
Тому до податкових змін в аграрному секторі економіки слід ставитися дуже обережно, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нововведення, передбачені законопроектом №4309а.
На думку науковців Інституту аграрної економіки, прийняття законопроекту може сприяти зменшенню нерівномірності розподілу податкового навантаження в аграрній сфері, яке виникає у результаті відсутності зв’язку між результатами господарювання та податковими зобов’язаннями.
Пропозиції Інституту аграрної економіки щодо законодавчого врегулювання участі галузевих і міжгалузевих організацій агропродовольчої сфери у формуванні та реалізації державної аграрної політики шляхом створення Агропродовольчої ради
Інститут аграрної економіки ініціює створення Агропродовольчої ради
В Україні назріла необхідність підвищення ролі галузевих і міжгалузевих організацій агропродовольчої сфери, а також законодавчого врегулювання їх участі у формуванні та реалізації державної аграрної політики, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.
За його словами, подальше реформування вітчизняного аграрного сектору має відбуватися з урахуванням процесів децентралізації владних повноважень всередині країни, а також поглиблення інтеграції України до ЄС та світового економічного простору.
До речі, взаємодія держави та бізнес-спільноти при формуванні та реалізації державної аграрної політики та регулюванні ринків давно вже довела свою ефективність у країнах з розвиненою економікою, поінформував науковець.
Відповідаючи на виклики сьогодення та враховуючи кращий світовий досвід, Інститут аграрної економіки ініціює створення Агропродовольчої ради. На нашу думку, вона має стати вищим органом координації та представництва інтересів позиції бізнесу щодо заходів та стратегічного бачення аграрної політики, пояснив академік.
Пропозиції Інституту аграрної економіки щодо продовження проведення системних реформ в АПК у контексті проекту основних напрямів бюджетної політики на 2015 рік, схваленого розпорядженням КМУ від 16.04.2014 №385
Подальші реформи в АПК повинні здійснюватися з урахуванням необхідності децентралізації системи управління – Юрій Лупенко
Подальші реформи в АПК повинні здійснюватися з урахуванням необхідності децентралізації системи управління. Таку думку висловив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (ННЦ ІАЕ), академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи пропозиції науковців Інституту щодо продовження проведення системних реформ в агропромисловому комплексі у контексті проекту основних напрямів бюджетної політики на 2015 рік, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 №385.
Зазначені комплексні пропозиції Інститут аграрної економіки підготував на виконання відповідного доручення Прем’єр-міністра України і подав їх до НААН та Міністерства аграрної політики та продовольства України, поінформував академік.
За його словами, одним з найважливіших заходів є продовження реформи системи управління аграрним сектором економіки на засадах розбудови державно-приватного партнерства, підвищення ролі галузевих і міжгалузевих організацій агропродовольчої сфери.
Позиція Інституту аграрної економіки щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування Державного земельного банку), зареєстрованого 25.04.2014 КМУ у ВРУ за №4784
Ліквідація державного земельного банку відтерміновує формування ринку сільськогосподарських земель в Україні – Юрій Лупенко
Рішення Кабінету Міністрів України щодо ліквідації державного земельного банку – відповідний законопроект зареєстрований 25 квітня 2014 року у Верховні Раді України за №4784 – фактично зупиняє формування ринку сільськогосподарських земель в країні, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.
Відмова Уряду від вже створеної, хоча і неповнофункціональної структури, лише загострює проблему кредитування аграрного виробництва, яку все одно доведеться вирішувати, підсумував експерт.
Оцінка пропозицій Міністерства фінансів України щодо реформування системи оподаткування ПДВ діяльності сільськогосподарських товаровиробників, зроблена Інститутом аграрної економіки
Відмовлятися від спецрежиму оподаткування ПДВ для сільського господарства в сучасних умовах недоцільно – Інститут аграрної економіки
Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» надіслав Міністру аграрної політики та продовольства України Ігорю Швайці та Міністру фінансів України Олександру Шлапаку свої оцінки пропозицій Міністерства фінансів України щодо реформування системи оподаткування ПДВ діяльності сільськогосподарських товаровиробників, поінформував директор Інституту, академік НААН Юрій Лупенко.
Найбільш прийнятним із варіантів реформування системи оподаткування ПДВ діяльності сільськогосподарських товаровиробників, запропонованих Мінфіном, на думку науковців, є збереження спецрежиму оподаткування із запровадженням зниженої ставки оподаткування, за якого втрати галузі будуть найменшими.
У будь-якому разі, зміни у системі оподаткування ПДВ сільськогосподарської діяльності в нинішніх умовах не повинні зачіпати малих та середніх сільгосптоваровиробників, зазначив Юрій Лупенко.
Позиція Інституту аграрної економіки щодо встановлення мінімального строку оренди земель сільськогосподарського призначення на рівні 12 років
Питання мінімального строку оренди сільгоспземель не потребує додаткового законодавчого врегулювання – Інститут аграрної економіки
Нині Земельним кодексом України передбачена можливість укладення договорів оренди земель на строк від 1 до 50 років.
Законодавчо збільшувати мінімальний строк оренди земель сільськогосподарського призначення до 12 років недоцільно. Таку точку зору висловив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.
Разом із тим, питання збільшення термінів оренди земель було і залишається актуальним. Але орендарі мають стимулювати його за допомогою інструментів ринкової економіки: пропонуючи більш привабливі та вигідні умови, вищі розміри орендної плати тощо, зазначив експерт.
Сторінка 1 з 2
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>