Ми у ЗМІ

У ННЦ «Інститут аграрної економіки» підтверджують, що українські сільгоспвиробники зазвичай реінвестують отримані прибутки у розвиток власного бізнесу. Вони спрямовують кошти на модернізацію виробництва, розширення тваринницьких ферм, впровадження енергоефективних технологій, придбання обладнання для переробки агропродукції та оновлення парку сільгосптехніки.

Аграрії обирають інструменти з мінімальним ризиком і передбачуваною віддачею. Традиційно безпечними вважаються вкладення в реальні активи. Передусім у землю, яка слугує захистом заощаджень від інфляції. Надійними також є інвестиції у розвиток власного господарства — інфраструктуру, техніку тощо.

Завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук додає, що наразі високоризиковими для власників аграрного бізнесу є спекулятивні новації на кшталт криптовалют. Ці цифрові активи надзвичайно волатильні, а спрогнозувати їхній курс практично неможливо. Такі інструменти не гарантують збереження капіталу і майже не використовуються консервативним агробізнесом. В умовах війни та економічної нестабільності агросектор тяжіє до максимальної фінансової безпеки, навіть ціною зниження потенційної прибутковості. Нині найбільш затребуваним підходом є мінімізація ризиків за помірної рентабельності.

Джерело: AgroPortal

Українські сільгоспвиробники зазвичай реінвестують отримані прибутки у розвиток власного бізнесу. Вони спрямовують кошти на модернізацію виробництва, розширення тваринницьких ферм, впровадження енергоефективних технологій, придбання обладнання для переробки агропродукції та оновлення парку сільськогосподарської техніки.

Як змінився інвестиційний вектор у агропродовольчому секторі, ми розпитали у завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука.

Куди зазвичай аграрії спрямовують сезонні прибутки?

Частку прибутків аграрії можуть відкладати на випадок кризових періодів чи неврожаю у фінансову «подушку» або створювати резервні запаси мінеральних добрив, пального, засобів захисту рослин (ЗЗР) тощо. Такий розподіл інвестицій та заощаджень підвищує довгострокову стійкість аграрного бізнесу.

Читати далі:

Моніторинг цін на основні зернові культури демонструє їх зростання у 2025 році на 56,9% проти показників 2024 року та на 32,9% — до 2023 року, повідомив «Агро Перспектива» заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи Олександр Нечипоренко.

Станом на кінець першого півріччя 2025 року, середні ціни на основні зернові культури становлять 8724,3 грн/тонн.

«У порівнянні з 2024 роком нинішній рівень цін — за відсутності непередбачених впливів — має забезпечити беззбиткове виробництво основних культур як за зернової, так і олійної групи», — сказав Нечипоренко.

Читати далі:

Жнива в розпалі. Питання з питань, чи будуть аграрії знову з прибутками. Великий врожай - низькі ціни, менший врожай – можна більше заробити. Про жнива, урожай та ціни на зернові, олійні спілкуємося із заступником директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, Олександром Нечипоренком.

Олександре Миколайовичу, жнива в розпалі. Чи переглядали аграрні вчені прогноз урожаю основних культур.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у лютому 2025 року валовий збір зернових прогнозувався в межах 60 млн тонн, а вже станом на середину липня – очікується в межах 55 млн тонн, що на 2,1% менше показника 2024 року. Обсяги виробництва пшениці прогнозуються в межах 21,1 млн тонн, що на 6% менше 2024 року, а ячменю – 4,9 млн тонн (-7,4%). Водночас кукурудзи може бути зібрано на 2,3% більше, ніж торік – 27,4 млн тонн. Нині жнива-2025 набирають обертів: обмолочено лише третину площ зернових та зернобобових культур – переважно в регіонах, які постраждали від весняних заморозків і посух. Науковці опрацьовують обсяги валових зборів, корегують дані і незабаром підготують оновлений прогноз виробництва продукції рослинництва.

Читати далі:

У серпні в Україні продовжать знижуватися ціни на низку продуктів. Мова йде зокрема про овочі та фрукти. Такий прогноз Главреду озвучила головний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Інна Сало.

За її словами, така тенденція до зниження цін на ринку пов'язана із сезонним збільшенням пропозиції продукції відкритого ґрунту. Також на здешевшання впливають вартість зберігання, транспортування палива та електроенергії.

За липень овочі борщового набору вже подешевшали майже на 30-63%, а в серпні можуть знизитись у ціні ще на 15%. Подібна ситуація із салатними овочами, які дешевшають до -32,3%.

Читати далі:

Наразі в Україні є передумови для зростання закупівельних цін на молоко, особливо на те, що виробляється в сільськогосподарських підприємствах. Про це в коментарі Главреду сказав провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Іван Свиноус.

За його словами, зараз спостерігається стійка негативна тенденція до скорочення поголів'я корів у господарствах населення, які утримують основну частину тварин.

"Станом на 1 липня 2025 року їх кількість становила 764,1 тис. голів, що на 3 тис. менше, ніж у червні цього року. У сільськогосподарських підприємствах станом на цю ж дату зареєстровано 382,1 тис. голів, що на 200 голів менше, ніж у попередньому місяці", - наголосив він.

Читати далі:

«На формування цін на плодові суттєво впливають обсяги товарної пропозиції, а вона істотно залежить від погодних умов, – говорить головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції ННЦ «Інститут аграрної економіки» Інна Сало. – Вітчизняний ринок плодових вже тривалий час є переважно саморегульованим, оскільки основна маса продукції – до 80 % – виробляється господарствами населення. З розширенням пропозиції яблук внаслідок надходження продукції вітчизняного виробництва в кінці серпня та вересні прогнозується помітне зниження цін на плодові. Це залежатиме від погодних умов, обсягів постачання та логістики».

Джерело: the page

В Україні почали збирати озимі пшеницю, ячмінь, горох та ріпак, якими засіяно понад 6 мільйонів гектарів. Першими в поля вийшли сільгосппідприємства південних регіонів. Цього року нарівні з воєнними ризиками справжнім випробуванням для агросектору стала несприятлива погода. То якого врожаю чекати?

За нашими прогнозами, валовий збір зернових та зернобобових культур цього року очікується на рівні 53,4 мільйона тонн, що на 5,1% менше за торішні показники. А середня врожайність буде в межах 50,1 ц/ га, майже як торік, — додає Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, член-кореспондент НААН. — При цьому врожайність пшениці буде меншою на 7,8%, ячменю — на 7,1%. Збільшення продуктивності передбачається щодо гречки (на 1,5%) і жита (на 2%).

Читати далі:

Повномасштабна війна та несприятливі кліматичні умови можуть призвести до зниження валового збору соняшнику в Україні у 2025 році. Такий прогноз у коментарі «Комерсант Український» озвучив заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко.

За словами науковця, повномасштабне вторгнення рф на територію України суттєво скоротило обсяги посівів соняшнику.

«Повномасштабне вторгнення рф на територію України спричинило зменшення посівних площ соняшнику більше як на 20 %. Якщо у передвоєнний період – до 2022 року – засівалося в середньому близько 6,5 млн га, то нині цей показник становить трохи більше 5 млн га», – розповів він.

Читати далі:

Ціна на молоко у липні 2025 року буде формуватися під низкою взаємопротилежних чинників. Через недостатні обсяги високоґатункового молока на внутрішньому ринку, а також відсутність ефективних програм державної підтримки може зрости закупівельна ціна на молоко.

При цьому відсутній дієвий механізм державного регулювання цін на всіх етапах товароруху від виробника до кінцевого споживача. І це може призводити до порушення цінового паритету між його учасниками. Про це розповів провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" д.е.н. Іван Свиноус у коментарі Главреду.

"За прогнозними розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, в липні 2025 року буде спостерігатися тренд до зниження закупівельних цін на молоко, що надходить на молокопереробні підприємства від сільськогосподарських підприємств. Очікується, що вартість молока ґатунку "екстра" буде становити 15,8 грн/кг, без врахування ПДВ (-0,20 грн/кг проти червня), вищого ґатунку – 15,45 грн/кг (-0,25 грн/кг), першого ґатунку – 15,15 грн/кг (-0,25 грн/кг)", – розповів експерт.

Читати далі: