Прес-релізи

Скачати прес-реліз

03 квітня 2025 року Європейський парламент проголосував на підтримку з надання в ЄС еквівалентності системі сертифікації та насінню олійних культур та насінню буряків, які виробляються в Україні. Це означає, що на додаток до вже сертифікованих у 2020 році насіння зернових, сорго та кукурудзи, Україна отримала право експортувати на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу – насіння соняшника, ріпаку, сої та цукрового буряка, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

Безперечно, зауважив науковець, рішення Європарламенту відкриває нові позитивні можливості для України, але й становить небезпеку для вітчизняного насінництва.

За його словами, для держави переваги полягають у збільшенні інвестицій в галузь, створення нових робочих місць, а також наповнення державного та місцевого бюджетів за рахунок сплачених податків.

Водночас, пояснив науковець, йдеться про продаж будь-якого насіння олійних культур, що буде вироблене на території України, – як національної селекції, так і селекції іноземних насіннєвих компаній, які дислокуються в Україні. А отже, частка насіння вітчизняної селекції, яка нині й так по зазначених культурах складає 7-10 % ринку, буде дедалі зменшуватися, спрогнозував Олександр Захарчук.

Наразі, нагадав він, на території України вже функціонує понад 10 великих насіннєвих заводів «чисто» іноземних компаній, які виробляють насіння власної іноземної селекції. А отже, українські сільськогосподарські виробники щорічно спонсорують іноземну селекцію через сплату роялті та селекційних платежів іноземним виробникам – за насіння на 6,0 млрд грн, яке реалізується в Україні.

Робота одного «середнього» насіннєвого заводу вартістю близько 100 млн дол. США, що будується іноземними компаніями, забезпечує роботою лише 80-85 чоловік. Такий завод може виробити 500-600 тис. посівних одиниць насіння гібридної кукурудзи чи соняшнику на суму близько 2,5 млрд грн. Інтелектуальна складова з них може складати до 80 %, тобто 2,0 млрд грн. Це й є та додана вартість, з якої сплачуються податки, і яка, на жаль, не буде належати національній селекції та насінництву.

І навіть після продажу за кордон це насіння завжди залишатиметься французьким, німецьким, австрійським чи швейцарським, і буде приносити прибутки в першу чергу іноземним компаніям – Corteva Agriscience, Syngenta, Bayer, Euralis тощо. Інтелектуальна складова вирощеного ними на території України насіння завжди залишатиметься у власності іноземних держав, констатував Олександр Захарчук.

Крім того, прийняття Європейським парламентом цього рішення означає, що компанії, що базуються в ЄС, зможуть диверсифікувати свої райони виробництва насіння та будувати нові насіннєві заводи в Україні. Нові правила також сприятимуть підтримці безперервного постачання високоякісного насіння олійних культур в ЄС.

Отже, очікувати, що визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС дасть новий поштовху для інтенсивного розвитку вітчизняного насінництва, передчасно, зауважив Олександр Захарчук.

Дійсно, приєднання України до Міжнародних схем сертифікації насіння, а також визнання у 2020 році Європарламентом української системи сертифікації еквівалентною вимогам ЄС дозволило Україні вже чотири роки поспіль збільшувати експорт насіння зернових та олійних культур, в основному до країн Євросоюзу.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у 2024 році Україна експортувала до ЄС насіння на 122 млн дол. США. Це у 6 разів більше, ніж це було до 2020 року. При цьому продаж насіння національної селекції склав лише близько 5 % від загального результату, висловив занепокоєння експерт.

Україна може опинитися у ситуації Румунії, Угорщини чи Туреччини, застеріг він. На території цих країн іноземними компаніями виробляється багато насіння, але жодну з них ніхто ніколи не називаю передовою країною з великими селекційними досягненнями та насінництвом.

На думку науковців Інституту аграрної економіки, на європейському та світовому ринках насіння діє дуже жорстка конкуренція, й на українську насіннєву продукцію вітчизняної селекції там ніхто дуже не чекає. За своє місце вітчизняним виробникам насіння доводиться боротися, зазвичай продаючи за кордон насіннєвий матеріал навіть за демпінговими цінами, а також в країни не найбільш якісного ведення насінництва.

Без державної підтримки селекційної галузі та насінництва, без гідної заробітної плати селекціонерів та селекційним установам, без інвестицій Україна навряд чи зможе конкурувати з існуючими європейськими виробниками та завоювати насіннєвий ринок ЄС, висловив сумнів Олександр Захарчук.

На його думку, для забезпечення успішного виводу насіння національної селекції на європейський ринок необхідно запровадити низку системних заходів, спрямованих на посилення позицій саме українського насінництва, зокрема:

• збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції, як найбільш стабільного шляху наповнення значними інвестиціями;
• запровадити підтримку національного насінництва на внутрішньому ринку за рахунок дії державних селекційних програм;
• розробити дієві механізми боротьби з фальсифікатом насіння.

Лише запровадження в Україні цивілізованого обігу насіння на внутрішньому ринку та охорона прав інтелектуальної власності на сорти рослин та насіння сприятиме виходу українських виробників на ринки країн – членів ЄС з конкурентоспроможним насінням національної селекції..

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Роботу з подолання негативних наслідків збройної агресії рф проти України для відновлення інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва слід починати вже зараз, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, прямі втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії рф та тимчасової окупації її території станом на початок 2025 року склали 11,2 млрд дол. США, включаючи, зокрема, втрати:

• від знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки на суму 6,5 млрд дол. США (58 %);
• від руйнування та виведення з ладу зерносховищ – 1,9 млрд дол. США (17 %);
• внаслідок викрадення та втрати факторів виробництва та готової продукції – 1,9 млрд дол. США (17 %);
• від іншої нанесеної шкоди – 0,9 млрд дол. США (8 %).

  Детальніше

Скачати прес-реліз

До початку збройної агресії рф проти нашої держави ринок сільськогосподарської техніки України був насичений самою різноманітною технікою – вітчизняною та іноземною, що відповідала вимогам покупців залежно від технологій виробництва сільськогосподарської продукції, фінансового стану господарства, якості, тощо. У 2024 році порівняно з довоєнними роками і в агропідприємствах, і в господарствах населення, через окупацію та знищення техніки, зниження прибутковості, скорочення обігових коштів відбулося помітне зменшення придбання сільськогосподарських машин, висловив занепокоєння завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.

За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки дослідження, у 2024 році проти 2021 року суттєво скоротилася забезпеченість сільгосппідприємств тракторами (-22,4 %), комбайнами зерно-, кукурудзо- та кормозбиральними (-13,5 %), плугів (-12,0 %), сівалок (-16,4 %) та  культиваторів (-4,6 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

Матеріально-технічне та інвестиційне забезпечення є важливою складовою ефективного функціонування і розвитку сільськогосподарських підприємств. Воно сприяє нарощуванню обсягів їх виробництва, збільшенню виробничого потенціалу, а також зростанню результативності галузі в цілому та зміцненню продовольчої безпеки країни, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.

За його словами, потреба в капітальних інвестиціях зумовлена необхідністю відновлення наявної матеріально-технічної бази, запровадження інновацій, нарощування обсягів виробництва, а також освоєння нових видів сільськогосподарської діяльності.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Вже четвертий рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням фарбованих яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця невпинно зменшується. Особливо це стосується постраждалих областей, де проходили і тривають бої з російськими агресорами. Отже, при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, зокрема, й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами станом на середину квітня, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у квітні 2025 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1663,26 грн, тобто на 17,0 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1422,05 грн.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Вже 5 років поспіль Україна нарощує експорт насіння сільськогосподарських культур, переважно зернових та олійних, зменшуючи при цьому обсяги їх постачання з-за кордону, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, за цей час експорт насіння зріс більш як у 6 разів – з 20,0 млн дол. США до 122,0 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У 2024 році Україна закупила за кордоном насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів на суму у 381,3 млн дол. США. При цьому переважну більшість поставок – 52,5 % – здійснили торік країни – члени Європейському Союзу. Вони продали вітчизняним аграріям насіння на понад 200 млн дол. США. Частка Сполучених Штатів Америки склала 19,0 %, а обсяги імпорту з цієї країни становили 72,6 млн дол. США, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

У 2024 році левову частку – 95,8 % – в імпорті до України насіння зернових культур склала гібридна кукурудза – 7,6 тис. т. Насіннєвої пшениці закупили за кордоном 0,7 тис. т, ячменю – 0,3 тис. т., жита – 42 т та сорго – 32 т. Основними продавцями до нашої країни насіння зернових колосових культур високих категорій – добазового та базового насіння – стали Франція, Німеччина, Чехія, Данія та Італія.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Загальний імпорт насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів у 2024 році склав 381,3 млн дол. США, на 3,2 % перевищивши показники 2023 року, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук

За його словами, торік Україна імпортувала 8,6 тис. т насіння зернових та 22,2 тис. т олійних культур на загальну суму 302,3 млн дол. США. Порівняно з 2023 роком обсяги закупівель зазначеного насіння з-за кордону зменшилися у вартісному виразі на 3,8 %, проте вони майже у 2,5 рази перевищують торішні обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 122,6 млн дол. США. Також за кордоном закупили насіння цукрових буряків на суму 50,1 млн дол. США та насіння овочів на суму майже 28,9 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Характерною рисою 2024 року став той факт, що країни Європейського Союзу закріпилися в якості основних імпортерів насіння гібридної кукурудзи з України, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, поставки до цього регіону 2024 року зросли порівняно з довоєнним 2021 роком більш ніж у 30 разів і сягнули рекордного показника у 115,0 млн дол. США. Цей результат склав 93,8 % від загальної суми експортованого торік вітчизняного насіння у 122,6 млн дол. США, поінформував Олександр Захарчук.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2025 році виробництво продукції тваринництва зросте проти попереднього року на 1,5 % – до 216,6 млрд грн,у постійних цінах 2021 року, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2025 році (лютий 2025 року)».

За його словами, 2025 року прогнозується збільшення проти торішніх показників обсягів продукції вирощування худоби і птиці – на 3,1 %, зокрема, за рахунок зростання обсягів продукції вирощування свиней та птиці.

Детальніше