Прес-релізи

Скачати прес-реліз

Міністерство аграрної політики та продовольства України оновило критерії, за якими підприємства аграрного сектору та суміжних галузей підтверджуватимуть статус критично важливих, зазначила завідувач відділу обліку та оподаткування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Юлія Бездушна, коментуючи Критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки у сферах, що належать до компетенції Міністерства аграрної політики та продовольства України в особливий період, затверджені Наказом Мінагрополітики від 02.09.2026. № 11.

За її словами, нові правила стосуються підприємств сільського, лісового, рибного господарства, земельного кадастру та окремих суб’єктів, діяльність яких пов’язана з агропромисловим комплексом.

Оновлені критерії почнуть діяти з 18 жовтня 2026 року, зауважила експертка.

На її думку, агропідприємствам варто завчасно перевірити відповідність установленим показникам і підготувати документи, які підтверджують право на отримання або збереження критичного статусу для бронювання своїх працівників.

Серед ключових показників для агропідприємств передбачено площу сільськогосподарських угідь або багаторічних насаджень.

Альтернативним критерієм може бути дохід від реалізації.

Водночас важливо не лише відповідати цим вимогам, наголосила Юлія Бездушна, а й мати належне документальне підтвердження: фінансову, податкову, статистичну звітність, реєстрові дані щодо земельних площ та підтвердження прийняття відповідної звітності.

Окрему увагу, вважає вона, слід приділити основному КВЕД, адже для визначених підприємств його відповідність оцінюватиметься станом на 1 червня 2026 року.

Крім того, додаткові умови встановлено для оптових торговців сільгосптехнікою, зокрема щодо товарообороту та його частки в чистому доході.

Підприємствам АПК слід звірити кадрові, фінансові, податкові та статистичні дані, щоб уникнути розбіжностей у документах. Неповний пакет підтвердних матеріалів або невідповідність хоча б одному критерію може ускладнити підтвердження критичного статусу та процес бронювання працівників сільгосппідприємства, підсумувала Юлія Бездушна.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки аналізу зареєстрованих угод купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, у серпні 2026 року ринок помітно сповільнився. Кількість угод порівняно з липнем цього року зменшилася на 17,6 % – з 10013 до 8255, а сумарна площа проданих ділянок скоротилася на 18 % – з 19824 га до 16258 га. Попри це середня ціна гектара залишилася практично незмінною: 60430 грн/га проти 60 942 грн/га місяцем раніше (−0,8 %), поінформував старший науковий співробітник відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ігор Юрченко.

За його словами, серпневе скорочення обороту стало найрізкішим з початку 2026 року. Протягом весни та літа ринок сповільнювався поступово – щомісяця в межах кількох відсотків, що відповідає звичайним сезонним коливанням. Динаміка кількості угод із початку року наведена нижче.

Кількість зареєстрованих угод купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення по Україні щомісяця, 2026 рік.

Стабільність ціни на тлі різкого зменшення кількості угод пояснюється зміною структури ринку, зауважив науковець. У серпні більша частка угод припала на області з вищою вартістю гектара і менша – на регіони з нижчими цінами. Цей структурний зсув компенсував реальне зниження цін, яке відбувалося всередині окремих областей, тому підсумкова ціна по країні змінилася лише символічно.

Регіональний розподіл ціни та частки ринку за липень і серпень наведено в таблиці.

Зміна ціни гектара та частки області в загальній кількості угод, липень → серпень 2026 р. Області впорядковано за зміною ціни.

Найбільш показовою є ситуація у Хмельницькій області, де ціна гектара знизилася найсуттєвіше серед провідних регіонів — на 17,5 % (з 79299 грн/га до 65432 грн/га), однак частка області в загальній кількості угод не зменшилася, а навіть зросла. Оскільки навіть після цього зниження земля тут залишається дорожчою за середню по країні, зростання її частки підтримувало загальний ціновий показник.

Протилежну динаміку демонструє Чернігівська область, де зниження ціни супроводжувалося скороченням частки ринку.

За оцінками фахівців Інституту, загальнонаціональний показник у −0,8 % не відображає реальної ситуації в окремих регіонах, де цінова корекція була значно глибшою. У разі збереження темпів сповільнення у вересні 2026 року структурний ефект може вже не компенсувати зниження цін, і тоді середня ціна по країні відреагує помітно відчутніше, підсумував Ігор Юрченко.

Довідка

Аналіз ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні здійснено науковцями Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» на основі даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо правочинів із сільськогосподарськими землями

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

У січні-червні 2026 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 847 млн дол. США (+11 %) і становив 8553 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, позитивне для України сальдо зросло до 3468 млн дол. США, оскільки приріст експорту (+624 млн дол. США) перевищив збільшення імпорту (+221 млн дол. США).

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у січні-червні 2026 року в Україну було ввезено агропродукції на 4704 млн дол. США. Це на 8 % більше, ніж за 6 місяців минулого року, повідомив провідний науковий співробітник відділу міжнародної економічної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну традиційно виступають держави Європейського Союзу. На них припадає рівно 54 % імпортних поставок. За І півріччя 2026 року у цьому регіоні було закуплено  сільгосппродукції на суму в 2542 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2026 року склав 12592 млн дол. США. Це на 11 % більше минулорічних показників за відповідний період у 11305 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2026 року складає 60 %, зауважив експерт.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У І півріччі 2026 року частка агропродовольчої продукції склала 60 % в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. Це на 3 % більше показника 2025 року за відповідний період, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, характерною рисою січня-червня 2026 року для вітчизняного аграрного сектору економіки знову став досить високий показник експорту агропродукції з більш вагомою доданою вартістю, а саме – готових харчових продуктів, борошна, солоду, крохмалю, молочних, яєчних продуктів та ін. Їх частка становила приблизно 19 % від усіх поставок українських сільгосппродуктів за кордон.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2026 році виробництво продукції тваринництва менше проти попереднього року на 2,3 % та становитиме 197,9 млрд грн, у постійних цінах 2021 року, переважно за рахунок спаду виробництва у господарствах населення, в яких суттєво зменшилося поголів’я худоби, проінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко, презентуючи чергову розробку наукового колективу «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2026 році (березень 2026 року)».

За його словами, у 2026 році прогнозується зменшення проти показників 2025 року виробництва м’яса – вирощування худоби і птиці –  на 1,6 %, у тому числі м’яса великої рогатої худоби на 6,9 %, м’яса свиней – на 4,7 %, м’яса овець і кіз – на 6,5 % та м’яса інших тварин – на 1,5 %. Скорочення цих обсягів передбачається переважно внаслідок скорочення поголів’я в господарствах населення: ВРХ (без корів) – на 20,0 %, свиней – на 7 % та овець і кіз – на 10,0 %.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, виробництво валової продукції рослинництва у 2026 році збільшиться проти показників 2025 року на 4,0 %, переважно за рахунок збільшення обсягів виробництва зернових та зернобобових культур, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко, презентуючи чергову розробку наукового колективу «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2026 році (березень 2026 року)».

За його словами, у 2026 році урожай зернових і зернобобових культур передбачається на рівні минулого року – близько 60,2 млн т. Водночас очікується зменшення виробництва ярих культур (-1,6 %), зокрема, за рахунок зменшення площі посіву прогнозується менший збір кукурудзи (-2,4 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у 2026 році обсяги виробництва валової продукції сільського господарства можуть збільшитися проти показника 2025 року на 2,8 %, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2026 році (березень 2026 року)».

За його словами, позитивна динаміка в аграрному секторі вітчизняної економіки зумовлена певною стабілізацією функціонування галузі в цілому та поступовою адаптацією господарюючих суб’єктів до викликів сьогодення, насамперед, пов’язаних з наслідками повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Вже п`ятий рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням фарбованих яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця невпинно зменшується. Особливо це стосується постраждалих областей, де проходили і тривають бої з російськими агресорами. Отже, при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, зокрема, й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у квітні 2026 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1903,19 грн, тобто на 14,4 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1663,26 грн.

Детальніше