Прес-релізи

Скачати прес-реліз

Вже четвертий рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням фарбованих яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця невпинно зменшується. Особливо це стосується постраждалих областей, де проходили і тривають бої з російськими агресорами. Отже, при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, зокрема, й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами станом на середину квітня, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у квітні 2025 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1663,26 грн, тобто на 17,0 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1422,05 грн.

Вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки за традиційним рецептом (700 г борошна, 6 шт. яєць, 150 г вершкового масла, 300 г молока, 400 г цукру, 40 г дріжджів, 200 г ізюму) – складе 232,96 грн за 1 кг, що на 29,6 % перевищує вартість минулорічної паски (179,80 грн). Таке відчутне здорожчання символу нашого Великодня зумовлено суттєвим зростанням цін на всі продуктові позиції: яйця (+47,1 %), масло вершкове (+37,8 %), молоко (+15,5 %), борошно (+62,4 %) та цукор (+16,8 %). Відносно незначного здорожчання зазнали  дріжджі (+8,7 %) та ізюм (12,2 %), зазначив Юрій Лупенко.

У магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться дорожче, адже її ціна залежить від складових та оздоблення випічки.

Найдорожчими складовими великоднього кошика, традиційно залишаються м’ясні продукти: домашня ковбаса (0,5 кг) – 212,5 грн (400-450 грн за 1 кг), буженина (0,5 кг) – 303 грн (578-634 грн за 1 кг). Вартість сала залишилась практично на рівні минулого року – 0,5 кг коштуватиме до 123 грн з розрахунку 230-250 грн за 1 кг. Порівняно з 2024 роком вартість буженини збільшилася на 16,5 %, домашньої ковбаси – на 6,3 %, сала – на 2,5 %.

Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за твердий сир (0,5 кг) – 287,5 грн (550-600 грн за 1 кг), вершкове масло (0,5 кг) – 276,5 грн (104,9 -115,07 грн за пачку 200 г) та м’який сир (0,5 кг), який обійдеться у 120 грн (200-250 грн за 1 кг).

Порівняно з 2024 роком вартість сиру твердого зросла на 8,5 %, м’якого сиру – на 11,6 %, вершкового масла – на 37,8 %.

Ціна хріну (200 г) складе 27,5 грн (25-30 грн) і залежатиме від виробника і смакових складових, також символічною є вартість солі (150-200  г) – 7,47 грн.

У разі доповнення великоднього кошика іншими, необов’язковими складовими: помідори, огірки, яблука, червоне вино (кагор), – його вартість зросте до 2009,76 грн. Це на 21,7 % перевищує вартість минулорічного кошику такого ж складу у 1652,05 грн, зауважив Юрій Лупенко.

Порівняно з аналогічним періодом 2024 року ціни на овочі помітно зросли. Якщо торік томати тепличні (0,5 кг) коштували до 50 грн (85-120 грн за 1 кг), то в цьому весняному сезоні їх ціна складає 126-189 грн/кг. Ціна огірків тепличних наразі становить 115-210 грн/кг, що майже на 80 % перевищує минулорічні показники. Ціна на яблука залежить від сорту і складає в середньому 17,2 грн за 0,5 кг (37-49 грн за 1 кг), що на 60-70 % дорожче, ніж торік.

За пляшку церковного вина «Кагор» доведеться заплатити в середньому 165 грн (140-190 грн за пляшку).

Зростання вартості великоднього кошика однозначно спричинене наслідками воєнних дій – суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, здорожчанням енергоносіїв, ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах, пояснив Юрій Лупенко.

Особливо це відчутно у зонах бойових дій, тимчасової окупації, великого скупчення переселенців. А відтак, більшість українців змушені будуть економити на традиційному наборі продуктів – хтось на зменшенні кількості продукту у кошику, інші – за рахунок відмови від дорожчої його частини – домашньої ковбаси, буженини, твердого сиру, або ж використання більш дешевої продукції, а дехто – обмежиться традиційними крашанками та паскою, принаймні для освячення.

Переконаний, що небайдужі люди допоможуть зустріти Великдень і тим сім’ям, у яких війна забрала навіть можливість самостійно влаштувати це свято, і нашим воїнам ЗСУ, які мужньо захищають нашу Україну, наголосив науковець.

Нинішній, надзвичайно важкий період історії загартовує український народ у боротьбі за свою державу, свою незалежність і обов’язково завершиться Перемогою над російським агресором, підсумував Юрій Лупенко.

Довідка

Розрахунок вартості Великоднього кошику у 2025 році зроблений науковцями Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» на основі даних Мінфіну, який проводить щоденний моніторинг цін на першорядні продукти харчування в продуктових супермаркетах Auchan, Fozzy, Furshet, Megamarket, Metro, Novus, Varus станом на 4 квітня 2025 року.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Вже 5 років поспіль Україна нарощує експорт насіння сільськогосподарських культур, переважно зернових та олійних, зменшуючи при цьому обсяги їх постачання з-за кордону, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, за цей час експорт насіння зріс більш як у 6 разів – з 20,0 млн дол. США до 122,0 млн дол. США.

Зменшення ввозу насіння зернових та олійних іноземної селекції з-за кордону спричинене кількома факторами, пояснив науковець.

По-перше, можливістю виробляти кондиційне гібридне насіння іноземної селекції у межах нашої держави на нових сучасних іноземних насіннєвих заводах в Україні для забезпечення внутрішніх потреб та забезпечення експорту в країни ЄС.

По-друге, зменшенням споживання насіння внаслідок скорочення площ товарних посівів, спричиненого широкомасштабною збройною агресією рф проти України, зокрема тимчасовою окупацією її територій та веденням воєнних дій.

Крім того, ввозом в Україну лише батьківських та материнських ліній гібридів, добазових форм сортового насіння зернових колосових культур з подальшим їх розмноженням вже на вітчизняних насіннєвих полях.

Водночас збільшення посіву деяких зернових та олійних нішових культур, спричинене наслідками вторгнення широкомасштабної збройної агресії рф проти України та тимчасової окупації її території, призвело до зростання протягом 2022-2024 років імпорту насіннєвого матеріалу таких нішових культур, як жито, овес, сорго, льон, конопля та гірчиця, а також насіння цукрових буряків та овочів.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2025 році та наступних роках існуючі тенденції щодо зростання експорту щорічно на 10-15% та стабілізації імпорту насіння сільськогосподарських культур у межах 350-400 млн дол. США зберігатимуться, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

У 2024 році Україна закупила за кордоном насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів на суму у 381,3 млн дол. США. При цьому переважну більшість поставок – 52,5 % – здійснили торік країни – члени Європейському Союзу. Вони продали вітчизняним аграріям насіння на понад 200 млн дол. США. Частка Сполучених Штатів Америки склала 19,0 %, а обсяги імпорту з цієї країни становили 72,6 млн дол. США, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

У 2024 році левову частку – 95,8 % – в імпорті до України насіння зернових культур склала гібридна кукурудза – 7,6 тис. т. Насіннєвої пшениці закупили за кордоном 0,7 тис. т, ячменю – 0,3 тис. т., жита – 42 т та сорго – 32 т. Основними продавцями до нашої країни насіння зернових колосових культур високих категорій – добазового та базового насіння – стали Франція, Німеччина, Чехія, Данія та Італія.

В імпорті насіння олійних культур частка соняшника становить 81,5 %. Його поставки склали 17,4 тис. т. Також було закуплено 4,1 тис. т ріпаку та 0,7 тис. т сої.

На закупівлю насіння зернових та олійних культур припадає близько 80 % вітчизняного імпорту. У вартісному вимірі насіння соняшнику займає левову частку – 55 % – вітчизняного імпорту насіннєвого матеріалу. На нього торік витратили 211,1 млн дол. США.

Більш як ¾ насіння соняшнику Україна закупила у США – 5,5 тис. т на 72,5 млн дол. США (34,3 %) та Туреччини – 7,9 тис. т на 85,7 млн дол. США (40,6 %). Менші частки насіння соняшнику було завезено з Франції – 1,9 тис. т на 24,8 млн дол. США (11,7 %), Італії – 0,6 тис. т на 4,7 млн дол. США (2,2 %) та Угорщини – 0,4 тис т на 5,0  млн дол. США (2,4 %).

Лише десята частина від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу – 41,4 млн дол. США – була витрачена 2024 року на придбання кукурудзи. Основними її постачальниками до України були Франція – 2,7 тис. т на 19,8 млн дол. США (47,8 %), Румунія – 1,7 тис. т на 6,4 млн. дол. США (15,5 %), Австрія – 1,6 тис. т на суму 7,5 млн дол. США (18,1 %) та Угорщина – 1,1 тис. т на 3,9 млн дол. США (9,5 %). У Німеччині кукурудзи закупили 68 т на 1,0 млн дол. США, а в Італії – 131 т на суму 0,4 млн дол. США.

Насіння сої загальною вартістю 2,9 млн дол. США імпортували з Канади (270 т – 38 % імпорту сої), Австрії (186 т), Румунії (119 т) та Франції (89 т).

Ріпаку за 2024 рік закупили на 4,6 млн дол. США більше, ніж у 2023 році – на 45,2 млн дол. США. Серед основних постачальників продукції були Німеччина – 1,7 тис. т на 17,6 млн дол. США (38,9 %), Франція – 1,1 тис. т на 12,4 млн дол. США (27,4 %) та Іспанія – 0,9 тис. т на 11,7 млн дол. США (25,9 %). Вперше за часів незалежності України поставки свого насіння зробила розташована у південно-західній частині Тихого океану Нова Зеландія – 209 т на 1,9 млн дол. США.

Також збільшуються обсяги закупівель насіння нішових культур, зокрема: сорго, льону, коноплі та гірчиці. Основні постачальники – країни Євросоюзу, зокрема, Франція, Німеччина, Данія.

Можливість отримання насіння із передових країн світу надає можливість вільно конкурувати за кордоном й національній селекції та насінництву, що покращує їх подальші перспективи розвитку й входження на ринки Європи та Америки.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Загальний імпорт насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів у 2024 році склав 381,3 млн дол. США, на 3,2 % перевищивши показники 2023 року, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук

За його словами, торік Україна імпортувала 8,6 тис. т насіння зернових та 22,2 тис. т олійних культур на загальну суму 302,3 млн дол. США. Порівняно з 2023 роком обсяги закупівель зазначеного насіння з-за кордону зменшилися у вартісному виразі на 3,8 %, проте вони майже у 2,5 рази перевищують торішні обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 122,6 млн дол. США. Також за кордоном закупили насіння цукрових буряків на суму 50,1 млн дол. США та насіння овочів на суму майже 28,9 млн дол. США.

Обсяги закупівель насіння зернових та олійних культур іноземної селекції починаючи з 2022 року поступово зменшуються, водночас в частині імпорту насіння цукрових буряків та овочів три роки поспіль спостерігається тенденція зростання імпорту, зазначив Олександр Захарчук.

Якщо у 2023 році було закуплено 727 т насіння цукрового буряку на суму у 32,8 млн дол. США, то минулого року обсяги закупівель за кордоном цього виду агропродукції збільшилися на 52,7 % і склали майже 973 т. При цьому ціна насіння збільшилася з 45 117 дол. США/т у 2023 році – до 51 493 дол. США/т торік.

Обсяги імпортованого насіння повністю задовольняють потреби вітчизняних аграріїв у насіннєвому матеріалі, адже дозволяють засіяти під цукровий буряк понад 300,0 тис. га сільгоспугідь, тоді як у 2023-2024 роках під його посіви відводилося 220-250 тис. га, зауважив науковець.

Вартість імпортних поставок насіння овочів збільшилася торік проти 2023 року на 27,3 % і склала 28,9 млн дол. США. У натуральному виразі закупівлі зросли на 17,2 %: з 806 т у 2023 році – до 945 т минулого року.

Отже, у 2024 році за рахунок зростання витрат на придбання за кордоном насіння цукрових буряків та овочів, загальний імпорт насіння зріс на 3,2 %. Зростання вартості імпорту відбулося значною мірою за рахунок придбання більш якісного насіння та вищих категорій добазових і базових форм, які традиційно у кілька разів дорожчі, ніж сертифіковане насіння різних років сертифікації, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Характерною рисою 2024 року став той факт, що країни Європейського Союзу закріпилися в якості основних імпортерів насіння гібридної кукурудзи з України, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, поставки до цього регіону 2024 року зросли порівняно з довоєнним 2021 роком більш ніж у 30 разів і сягнули рекордного показника у 115,0 млн дол. США. Цей результат склав 93,8 % від загальної суми експортованого торік вітчизняного насіння у 122,6 млн дол. США, поінформував Олександр Захарчук.

Основним імпортером насіннєвої кукурудзи українського виробництва є Франція, яка торік закупила 9,7 тис. т цього виду агропродукції митною вартістю 26,1 млн дол. США.

Також значні поставки насіннєвої кукурудзи Україна здійснила до інших країн Євросоюзу: Австрії – 9,2 тис. т (23,8 млн дол. США); Румунії – 9,1 тис. т (23,4 млн дол. США); Угорщини – 7,7 тис. т (23,8 млн дол. США); Німеччини – 3,2 тис. т (7,0 млн дол. США) та Хорватії – 1,3 тис. т (3,1 млн дол. США).

Помітно менші обсяги експорту насіння цієї сільгоспкультури до Молдови – 0,8 тис. т. (2,5 млн дол. США), а також до Казахстану – 0,6 тис т. (1,2 млн дол. США).

Крім кукурудзи, Україна здійснила поставки на зарубіжні ринки насіння інших сільськогосподарських культур: пшениці (1092 т), насіння жита (856 т), ячменю (368 т), насіння соняшнику (268 т), сої  (30 т), сорго (29 т), гречки (23 т).

Зазначені культури додатково принесли нашій державі близько 4,3 млн дол. США виручки від їх реалізації, що на рівні показників 2022 та 2023 років.

За 2024 рік експорт закріпився на рівні 2023 року за рахунок додаткових можливостей розвитку вітчизняного насінництва у воєнний період. З одного боку, це пов’язано з втратою частини логістичних каналів постачання насіння з-за кордону через широкомасштабне вторгнення рф на територію нашої держави, а з іншого – зі збільшенням виробництва на власних потужностях вітчизняних насіннєвих заводів, у тому числі й великих іноземних компаній в Україні, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2025 році виробництво продукції тваринництва зросте проти попереднього року на 1,5 % – до 216,6 млрд грн,у постійних цінах 2021 року, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2025 році (лютий 2025 року)».

За його словами, 2025 року прогнозується збільшення проти торішніх показників обсягів продукції вирощування худоби і птиці – на 3,1 %, зокрема, за рахунок зростання обсягів продукції вирощування свиней та птиці.

Не зважаючи на втрати та виклики воєнного стану, спричинені повномасштабною агресією рф проти України, у 2025 році за рахунок нарощування поголів’я в усіх категоріях господарств на 1,0 % (зокрема, на підприємствах – на 2,6 %) виробництво птиці зросте проти показників мирного 2020 року на 6,2 %, перевищивши водночас результат 2024 року на 5,5 %, поінформував Юрій Лупенко.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, обсяги виробництва свинини за рахунок зростання реалізації продукції у живій масі збільшаться порівняно з 2024 роком на 4,6 %, зокрема, на підприємствах – на 4,1 %, а у господарствах населення – на 5,5 %.

При цьому внаслідок скорочення поголів’я великої рогатої худоби (без корів) на 4,3 % очікується суттєве зменшення виробництва м’яса ВРХ (-12.3 %).

Також внаслідок скорочення поголів’я овець і кіз (-6,8 %) прогнозується спад виробництва  м’яса цих тварин (-8,3 %).

Обсяги виробництва молока залишаться майже на рівні 2024 року (-0.5 %), хоча поголів’я корів продовжить зменшуватися (-6,0 %).

Яєць буде вироблено на 0,9 % більше, ніж торік.

Загалом за прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, 2025 року виробництво валової продукції тваринництва збільшиться проти минулого року на 1,5 %, що свідчить про відновлення довоєнних тенденцій розвитку тваринництва після різкого спаду внаслідок збройної агресії рф проти України, тимчасової окупації її територій та воєнних дій. За умов нарощування поголів'я всіх видів тварин та птиці, насамперед у спеціалізованих підприємствах, що мають більший потенціал до нарощування продуктивності та забезпечення якості, 2025 рік має перспективу закласти підвалини для стабілізації відновлюваного функціонування галузі тваринництва, підсумував Юрій Лупенко.

Довідка

Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції у 2025 році здійснено на підставі фактичних площ посіву озимих та очікуваних посівів ярих сільськогосподарських культур. Для розрахунків використано оцінки Державної служби статистики України щодо обсягів урожаю 2024 року і наявності поголів’я худоби і птиці станом на 1 січня 2025 року.

Показники урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності сільськогосподарських тварин та птиці розраховано за розробленою в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» методикою з урахуванням впливу кліматичних змін, а також воєнного стану, наслідків бойових дій та окупації окремих територій України.

Науковці здійснюють прогнози за трьома сценаріями – оптимістичним, песимістичним та середнім.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Національне насінництво за рахунок гібридного насіння національної та іноземної селекції, виробленого в Україні, продовжує нарощувати експорт насіння зернових та олійних культур. За 2024 рік його обсяг становив 122,6 млн дол. США, перевищивши показник попереднього року у 119,5 млн дол. США на 2,6 %, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, у структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза, яка займає у ньому 96,5 %.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, виробництво валової продукції рослинництва у 2025 році збільшиться проти показників 2024 року на 3,4 %, переважно за рахунок збільшення обсягів виробництва зернових та зернобобових культур, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2025 році (лютий 2025 року)».

За його словами, у 2025 році очікується збільшення виробництва зернових і зернобобових культур до 60,0 млн т, що на 7,6 % перевищить торішні показники. Водночас обсяги виробництва основних олійних культур, окрім соняшника, у 2025 році прогнозуються найвищими за останні десять років.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у 2025 році обсяги виробництва валової продукції сільського господарства можуть збільшитися проти показника 2024 року на 3,0 %, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2025 році (лютий 2025 року)».

За його словами, позитивна динаміка в аграрному секторі вітчизняної економіки зумовлена певною стабілізацією функціонування галузі в цілому та поступовою адаптацією господарюючих суб’єктів до викликів сьогодення, перш за все, пов’язаних з наслідками повномасштабного вторгнення рф на територію України три роки тому.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Високий потенціал сфери переробки сільськогосподарської продукції використовується ще далеко не повністю и, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України, яка відбулась 12 грудня 2024 року.

За його словами, частка валової доданої вартості виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів складає лише 5 %.

Детальніше