Архів новин

Словосполучення «торгові війни» на тлі словосполучення «велика війна в Україні» звучить менш загрозливо, однак гра президента США в постійний перегляд тарифів перерозподіляє глобальні торгові потоки. Додамо сюди той факт, що 6 червня 2025 року режим торгівлі аграрною продукцією між Україною та ЄС теж змінюється.

Доктор економічних наук Богдан Духницький вважає, що нині відсутні передумови для переорієнтації регіональної структури експорту продовольства, яка склалась за останні 3 роки.

Провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Богдан Духницький поділився з «АГРО ПЕРСПЕКТИВОЮ» окремими думками щодо експорту продовольства з України.

Як зміниться географія експорту продукції АПК після 5 червня 2025 року та перегляду правил торгівлі з країнами ЄС?

Дійсно, хоча до завершення діючих умов торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Євросоюзом лишилося менше місяця, точної інформації щодо нових рамок угоди досі немає.

Детальніше

Матеріально-технічне та інвестиційне забезпечення є важливою складовою ефективного функціонування і розвитку сільськогосподарських підприємств. Воно сприяє нарощуванню обсягів їх виробництва, збільшенню виробничого потенціалу, а також зростанню результативності галузі в цілому та зміцненню продовольчої безпеки країни, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.

За його словами, потреба в капітальних інвестиціях зумовлена необхідністю відновлення наявної матеріально-технічної бази, запровадження інновацій, нарощування обсягів виробництва, а також освоєння нових видів сільськогосподарської діяльності.

Детальніше

До програми навчання наукових працівників установ Національної академії аграрних наук України, науково-педагогічних та педагогічних працівників аграрних закладів вищої освіти, наукових співробітників інших наукових установ, докторантів, аспірантів, здобувачів ми традиційно включили найактуальніші питання аграрної економіки, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко 12 травня 2025 року, відкриваючи щорічні курси підвищення кваліфікації з питань аграрної економіки.

За його словами, програма курсу побудована з урахуванням професійних потреб слухачів, щоб вони могли використати отримані знання у своїх наукових дослідженнях та/або у навчальному процесі.

У період з 12 по 23 травня 2025 року провідні вчені Інституту аграрної економіки прочитають для учасників навчань 20 лекцій, згрупованих за п’ятьма напрямами, а саме:

Детальніше

На формування цін на овочеві істотно вплинули обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також ціни на пальне.

Однак, у травні 2025 року очікується незначне здешевшання овочів – до 7 % проти квітневих цін.

"З розширенням пропозиції тепличних овочів, перш за все, найбільш помітно можуть знизитися ціни на капусту білокачанну та моркву. Середня ціна на картоплю може знизитися до 30 грн/кг (-8 %), що, звісно, залежатиме від обсягів постачання, умов зберігання та логістики", - уточнила головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Інна Сало.

Детальніше

24 квітня 2025 року відбулися Загальні збори Національної академії аграрних наук України, на яких, зокрема, розглядалося питання щодо обрання дійсних членів та членів кореспондентів академії.

За результатами голосування, дійсним членом (академіком) НААН було обрано заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, доктора економічних наук, професора Ходаківську Ольгу Василівну;

Нині академічна спільнота Інституту аграрної економіки складається з 12 осіб і налічує сімох дійсних членів (академіків) та п’ятьох членів-кореспондентів НААН.

Що собою являє аграрний устрій України? Чи достатніми є владні стратегічні орієнтири з розвитку галузі до 2030 року для забезпечення національних інтересів України в умовах євроінтеграції? Як Україні, її аграрному сектору, освоїти успішний досвід застосування розвинутими країнами інституціональної теорії й практики при формуванні й реалізації ефективних державних політик? На ці теми розмовляємо з автором Селозберігаючої моделі аграрного устрою України, академіком НААН, доктором економічних наук, професором Валерієм Жуком.

– Вітчизняний аграрний сектор, як і вся Україна, переживає нелегкі часи війни і, у той же час, має підлаштовуватися під вимоги євроінтеграції. Для останнього Розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено нову Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року. З точки зору академічної науки чи є все це певною гарантією подальшого успішного розвитку аграрної економіки та сільських територій України?

Самі по собі, навіть найякісніші документи, як і Стратегія, про яку Ви кажете, чи навіть Закони, не можуть гарантувати очікуваний від них результат. Вони є лише, так би мовити, верхівкою «айсбергу». Насправді, вирішальні чинники змін знаходяться «під водою». І в академічній науці, і в популярній науці, весь цей «айсберг» і «над водою» і «під водою», – називають інституційним середовищем.

Детальніше

Богдан Духницький, провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" згоден з цими тезами. Але додає, що Україна, як найбільший експортер, якраз і є найбільш залежною від світових цін.

"У цілому, ситуація на глобальних ринках впливає на внутрішні ціни – чим більше країна залучена до міжнародної торгівлі, тим більш помітна залежність внутрішньої кон’юнктури у конкретному сегменті, - пояснює науковець. – Україна традиційно виступає найбільшим експортером соняшникової олії в світі. Отже, зростання цін на неї і, відповідно, існуючий підвищений попит також будуть коригувати вартість цього продукту на внутрішньому ринку".

Детальніше

Вже четвертий рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням фарбованих яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця невпинно зменшується. Особливо це стосується постраждалих областей, де проходили і тривають бої з російськими агресорами. Отже, при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, зокрема, й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами станом на середину квітня, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у квітні 2025 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1663,26 грн, тобто на 17,0 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1422,05 грн.

Детальніше

Вже 5 років поспіль Україна нарощує експорт насіння сільськогосподарських культур, переважно зернових та олійних, зменшуючи при цьому обсяги їх постачання з-за кордону, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, за цей час експорт насіння зріс більш як у 6 разів – з 20,0 млн дол. США до 122,0 млн дол. США.

Зменшення ввозу насіння зернових та олійних іноземної селекції з-за кордону спричинене кількома факторами, пояснив науковець.

Детальніше

11 березня Держпродспоживслужба України запровадила обмеження на ввезення вантажів з Угорщини. Стосуються вони ввезення тварин, чутливих до вірусу ящуру, генетичного матеріалу, а також сировини та продуктів тваринного походження від сприйнятливих до ящуру видів тварин.

Богдан Духницький, провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", пояснює УНІАН, що головна мета цих обмежень саме у захисті української худоби.

"Заходи були запроваджені після офіційного підтвердження спалаху ящуру Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин (ВООЗТ) та Євросоюзом. Нагадаю, що це вже другий випадок виявлення ящуру за останній час, адже в січні 2025 року вірус ідентифікували в Німеччині. Тоді наша країна також запровадила аналогічні превентивні заходи. Їх буде знято за умови, коли ВООЗТ визнає ці країни вільними від ящуру. Отже, застосовані Україною заборони на ввезення продукції є звичною практикою за даних обставин", - каже науковець.

Детальніше