За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, сумарні втрати аграрного сектору через недобір урожаю, зниження якості продукції, додаткові витрати на внесення інсектицидів-замінників, можуть сягнути 36,8-74,9 млрд грн. У тому числі, потенційні втрати від недобору урожаю оцінюються в 27,3-64,6 млрд грн.

«Ще один ризик полягає в тому, що за відсутності адекватних механізмів боротьби зі шкідниками ми ризикуємо втратити цілі галузі. Особливо це стосується вирощування сої, соняшнику, ріпаку, цукрових буряків, картоплі», – говорить Ходаківська.

Серед можливих екологічних наслідків заборони – зростання витрат прісної води, викидів СО₂, переущільнення ґрунтів через збільшення кількості проходів сільськогосподарської техніки по полю, збільшення чисельності популяцій шкідників.

Приміром, витрати води на обробку посівів інсектицидами зростуть у діапазоні від 4,9 до 6,8 млн м³. Це, до речі, дорівнює річному споживанню води усією нафтогазовою промисловістю.

Проведений українськими вченими порівняльний аналіз токсичності неонікотиноїдів та інших інсектицидів, якими вони можуть бути замінені, свідчить, що за параметрами гострої токсичності неонікотиноїди виявилися більш безпечними.

До того ж, чіткі докази того, що неонікотиноїдні інсектициди призвели до втрат колоній бджіл у ЄС, США та інших країнах, відсутні.

Джерело: AgroPortal