Імпорт молочних продуктів: чи буде Україна з українським молоком? - коментар Миколи Пугачова УКРІНФОРМ
Ми у ЗМІЗагалом, він нагадав, що з посиленням з 2019 року вимог до якості молока в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, господарства населення практично були усунуті від організованої заготівлі, чим збільшили наявний дефіцит молочної сировини. Причина і в тому, що значна частина ферм має застаріле обладнання і низькопродуктивне поголів’я корів. Вироблене ними молоко – сировина для молокопереробних підприємств – не може конкурувати за ціною з імпортною сировиною, яка і дешевша, і якісніша.
Однак потрібно визнати, що скороченню поголів’я корів і виробництва молока сприяє зміна клімату, адже посушливі південні регіони нашої держави не мають можливості заготовити корми для корів, а повноцінний ринок кормів відсутній. Суттєве зростання світових цін на зернові та іншу агропродукцію у 2020 році призвело до підвищення ціни на корми, що ще більше підіймає вартість виробництво молока.
«Власники й керівники аграрного бізнесу мусять робити вибір між довгостроковими і витратними проєктами з виробництва молока або відмовою від тваринництва на користь, наприклад, вирощування зернових і олійних культур. Адже напередодні відкриття ринку землі їм необхідно акумулювати кошти для купівлі землі. Це може спонукати до зменшення поголів'я корів», – попередив Пугачов.
Він упевнений, що виправленню ситуації має сприяти послідовна державна політика підтримки молочної галузі. Зокрема, повернення частини витрат на будівництво і реконструкцію тваринницьких ферм, дотація закупівлю високопродуктивних тварин. Найголовніше, щоб ця підтримка була гарантованою, адже тваринництво є довгостроковим бізнесом, який дає віддачу лише через кілька років. «Навіть найменші чутки про можливе скасування чи зменшення обсягів бюджетного фінансування відповідних державних програм змушує інвесторів відмовлятися від роботи в молочній галузі», – наголошує вчений.
Він вважає, що відродженню молочної галузі також сприятиме максимальне спрощення доступу до держпідтримки. Наприклад, через диджиталізацію, яка забезпечує можливість кожному товаровиробнику подати заявку з відповідними документами через Інтернет і отримати державну допомогу без втручання чиновників.
Джерело: УКРІНФОРМ