«У структурі експорту до ЄС переважає продукція рослинної галузі: кукурудза, ріпак, соя, пшениця, ячмінь, жито тощо», – зауважив Микола Пугачов.

В цілому, майже 40% експорту агропродукції до ЄС припадає на зернові, 15% – на насіння, 16,3% – жири та олії.

«І тільки незначну частку становлять продукти глибинної переробки», – додав Микола Пугачов.

Науковець підкреслив, що через повномасштабну війну рф ЄС став майже не єдиним ринком збуту, який залишився.

Він нагадав, що Україна має зобов’язання перед світом у контексті продовольчої безпеки. Тому навіть за умови блокади портів країна почала шукати нові шляхи збуту агропродукції.

На переконання Миколи Пугачова, сьгогодні, коли рф погрожує достроково припинити «зернову» угоду, потрібно добиватися міжнародних гарантій безпеки українських портів, конвоювання суден у Чорному морі й навіть залучити миротворчі сили ООН та війська НАТО, адже Україна є гарантом світової продовольчої безпеки.

За його словами, попри успіхи українського агробізнесу щодо вибудовування нових логістичних ланцюгів, експорт агропродукції у 1 півріччі 2022 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, скоротився вдвічі.

Микола Пугачов вважає позитивним кроком тимчасову лібералізацію торгівлі з ЄС та сподівається, що Україні та нашим союзникам вдасться вибудувати єдиний ринок.

Наразі, за його словами, українську агропродукцію купують Нідерланди, Іспанія, Польща, Німеччина, Італія, Бельгія, Франція, Велика Британія. На цих країнах зосереджено 3/4 українського експорту.

«Для того, щоб розширювати експорт агропродукції, Україні потрібно шукати нових партнерів, в тому числі, в нових державах», – додав Микола Пугачов.

Тим не менш, за оптимістичним сценарієм, в умовах війни й логістичних обмежень Україна може досягнути показників темпів експорту 2020 року.

Джерело: AgroTimes