«Ризики для агробізнесу в цьому регіоні були завжди й насамперед вони пов’язані з кліматичними змінами: підвищенням посухості зони та зростанням суми позитивних температур, особливо в період вегетації культур», — пояснює Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

«У зоні Каховської ГЕС була сформована певна еколого-економічна система, основою якої було зрошення. І відновлення довоєнних обсягів виробництва практично неможливо без зрошуваного землеробства, яке майже повністю знищено в результаті підриву Каховської ГЕС», — пояснює Олександр Нечипоренко.

На думку Нечипоренка, пряме відновлення ГЕС навряд чи є доцільним, а шляхи подолання наслідків підриву залежатимуть від обраного варіанту розвитку регіону. Водночас експерт сподівається, що відновлення зрошувальної системи здійснюватиметься на якісно новій базі.

Тобто під час відновлення постраждалої від Каховської трагедії Херсонщини варто не відтворювати переважно радянське надбання в незмінному вигляді, а будувати якісно нову сучасну інфраструктуру.

«У будь-якому разі йдеться про довготривалу перебудову економіки та екологічної системи великого регіону з усіма відповідними наслідками», — підсумовує Нечипоренко. Це триватиме роками, і в найближчий перспективі на потенціал сільгоспвиробництва на Херсонщині розраховувати не варто.

Джерело: The Page