«Із загального переліку у 40 основних і додаткових квот для України, у порівнянні з 2021 роком, чотири були скасовані повністю, чотири – перерозподілені, ще чотири залишились незмінними, тоді як переважна частина інших була відчутно збільшена. Найпомітніше зростання дозволених обсягів експорту вітчизняної продукції стосується меду (плюс 483 %), цукру (плюс 398 %), ячмінної крупи (плюс 336 %), обробленого крохмалю (плюс 300 %), висівок та залишків (плюс 286 %), сухого молока (плюс 208 %), яєць та альбумінів (плюс 200 %). З іншого боку, зросли квоти для ввезення на український ринок європейської свинини, м’яса птиці та цукру», – зазначає фахівець.

За його словами, в цілому актуальний режим торгівлі з ЄС встановив додаткові обмеження відносно умов 2024 року, коли ще діяли торгові преференції. А там де є обмеження, як правило, будуть і втрати.

«Якщо брати до уваги показниками фактичного експорту України за весь минулий календарний рік, то найвідчутніші втрати відбудуться в сегменті пшениці – високе мито спричинить зниження експорту на понад 80 %, тобто орієнтовно в межах 1 млрд дол. США. Більш ніж на 60 %, як очікується, скоротиться експорт цукру. У вартісному еквіваленті це дорівнюватиме 117 млн дол. США. Найімовірніше, внаслідок встановлених кількісних обмежень також зменшиться виручка від експорту до Євросоюзу м’яса птиці, яєць, концентрату яблучного соку, ячменю українського виробництва. Деякі складнощі можуть спостерігатись для експортерів меду, хоча його продажі до ЄС регулярно перевищують обсяги встановлених квот», – зазначає експерт.

Провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Богдан Духницький співставив перераховані ним втрати з можливою додатковою виручкою через заповнення збільшених квот і зробив висновок, що «загальний український агропродовольчий експорт до Європейського Союзу може скоротитись на 1,2-1,3 млрд дол. США, або приблизно на 10 % від показника 2024 року в сумі майже 13 млрд дол. США.

Але при цьому, як наголосив фахівець, за умови переорієнтації частини експорту на ринки інших країн і регіонів, наприклад, Азії та Африки, певною мірою можна компенсувати втрати, яких українські агровиробники зазнали на європейському ринку.

Джерело: Комерсант Український