Скачати прес-реліз українською, на русском языке

14 травня 2015 року у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми та перспективи міжнародної інтеграції аграрного сектору економіки України», у якій взяли участь понад 180 учасників з України, Білорусі, Казахстану, Литви, Молдови, Німеччини та Франції.

Міжнародна інтеграція економіки загалом і її аграрного сектору зокрема  є ключовим напрямом сучасної державної політики України, зазначив президент Національної академії аграрних наук України, академік НААН ЯрославГадзало, відкриваючи конференцію.

За його словами, нинішній етап розвитку аграрного сектору відбувається в умовах становлення Асоціації між Україною та ЄС і його державами членами. Це не просто новий формат відносин, а й додаткові можливості для України. Адже асоціація з ЄС, як і міжнародна інтеграція в цілому є потужним стимулом для модернізації вітчизняної економіки, подальшого розвитку її структури та якісного вдосконалення.

Природно, що такі процеси мають відбуватися за активної ролі і участі вітчизняної науки. Вважаю, що конференція допоможе визначити найгостріші проблеми міжнародної інтеграції, оцінити її наслідки та актуальні напрями, що потребують участі аграрної науки, розширення наукових розробок та поглиблення досліджень, зазначив Ярослав Гадзало.

Цю думку підтримав у своєму вітальному слові заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань науки, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, член-кореспондент НААН Іван Кириленко.

Він наголосив на необхідності обговорення проблематики конференції крізь призму нинішньої ситуації – «в умовах війни». Адже саме вони обумовлюють низку викликів, загроз та ризиків для аграрного сектору економіки України.

Одним з основних ризиків є відтермінування під тиском країни-агресора набуття чинності Угодою про асоціацію України та ЄС. А це означає втрату на певний час величезного 500-мільйонного ринку. Крім того, війна, зазначив він, це – заморожена торгівля сільськогосподарською продукцією зі Сходом, відсутність державної підтримки аграрного сектору, різке збільшення податкового навантаження на село, стагнація кредитування агровиробників, девальвована гривня тощо.

За словами народного депутата, ускладнити ситуацію можуть запровадження адміністративно-територіальної реформи, яка найбільше зачепить сільську місцевість, та мораторій на ринок сільськогосподарських земель, термін якого спливає за півроку.

У цій ситуації має суттєво зрости роль науки у процесі прийняття рішень у сфері аграрної політики держави. Адже лише на основі глибокого наукового розрахунку, всебічного аналізу і обґрунтованих рекомендацій можна знайти найбільш ефективні відповіді на виклики сьогодення, зауважив Іван Кириленко.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Лапа озвучив пріоритети, які міністерство бачить перед собою в частині формування аграрної політики, наголосивши на радикально новому її баченні.

За його словами, нині робиться акцент на розвитку середнього та дрібного бізнесу в сільській місцевості. Це знайде своє відображення у новій редакції Закону України «Про державну підтримку сільського господарства», який наразі розробляється в міністерстві і передбачає новаторські підходи до підтримки дрібних домогосподарств. Серед низки новацій, які планується запровадити цим законопроектом, повна публічність і прозорість бюджетної підтримки, реєстр всіх заявників, які отримували гроші, визначення максимального розміру підтримки в одні руки із урахуванням пов’язаних осіб тощо, зазначив заступник Міністра.

 Великий блок питань, пов’язаний із земельними відносинами, за словами чиновника, містить дві складові: врегулювання земельних стосунків поза контекстом формування земельного ринку та власне формування земельного ринку. Це історично складні питання.

Але на певному етапі Україна буде змушена запровадити ринок земель. І тут виникає питання, коли буде цей певний етап і яким повинен бути ринок земель. Адже в кожній країні формування земельного ринку відбувалося в специфічний спосіб, який залежав від кількості і якості земельних угідь, парцеляції, історичних традицій, ментальних традицій та інших факторів.

На думку Володимира Лапи, було б дуже корисно, якби науковці проаналізували досвід різних країн та оцінили вплив формування ринку землі на розвиток виробництва та структуру сільської місцевості. Він також запросив вчених до співпраці в частині аналізу ефективності процесів міжнародної інтеграції, підготовки обґрунтовувань позиції України у переговорних процесах з різними країнами тощо.

У своїй доповіді «Сучасний стан та перспективи міжнародної інтеграції аграрного сектору України: завдання агроекономічної науки» директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко презентував основні напрямки наукових досліджень міжнародної інтеграції аграрного сектору економіки України з особливими акцентом на євроінтеграції, які сформульовані і реалізуються науковцями Інституту аграрної економіки.

Перш за все, це гармонізація національного законодавства та нормативно-правової бази з нормами і законодавством Європейського Союзу, зокрема в частині безпечності та якості продукції, державної підтримки, оподаткування і т.д.

Іншим напрямком є дослідження можливостей нарощування експорту продукції освоєння нових ринків та використання Україною переваг від міжнародної інтеграції.

Підвищення конкурентоспроможності продукції є основою для завоювання нових ринків. А, отже, ми маємо запропонувати продукцію відповідної якості і структури і, головне, більш дешеву, ніж наші конкуренти, зазначив академік.

У цьому контексті необхідно змінити структуру виробництва на користь готових продуктів, тобто кінцевої продукції сільського господарства із підвищеним вмістом валової доданої вартості. Серед конкурентних переваг – виробництво органічної продукції та інші. І саме наука має дати відповідь, на яких напрямах бізнес має сконцентрувати свої зусилля в першу чергу, зауважив доповідач.

Актуальними є гармонізація ринкового середовища формування організованого аграрного ринку, ринку землі та розвиток внутрішньої конкуренції.

Не менш важливим завданням є формування привабливого підприємницького та інвестиційного середовища, розвиток підприємництва та сільськогосподарської кооперації для розширення міжнародного співробітництва зовнішньоекономічної діяльності наших агровиробників та їхніх об’єднань.

На порядку денному також стоять демократизація управління та розвиток самоврядування, гармонізація системи державної підтримки і податкової системи, формування фінансово-кредитної системи аграрного сектору.

Серед найважливіших напрямків міжнародної інтеграції аграрного сектору – імпортозаміщення, формування споживчих пріоритетів вітчизняної продукції.

За словами доповідача, особливу увагу слід приділити формуванню позитивного іміджу українських товаровиробників і продукції у світі як високоякісної та найціннішої у плані споживання.

При цьому не можна забувати і про соціально-економічні наслідки міграції, розвиток сільських територій та підвищення рівня життя сільського населення, підсумував Юрій Лупенко.

Своїми думками щодо нагальних проблем вітчизняного сільського господарства та шляхів їх вирішення поділилися понад 20 учасників конференції.

У заході взяли участь представники Верховної Ради України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, громадських та міжнародних організацій АПК, керівники НАНУ та НААН, провідних наукових установ, міжнародних проектів, сільськогосподарських підприємств, вчені та викладачі наукових та освітніх закладів.

Організатор – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» за підтримки Національної академії аграрних наук України, Азербайджанського науково-дослідного інституту економіки та організації сільського господарства, Інституту системних досліджень в АПК (Білорусь), Казахського НДІ економіки АПК та розвитку сільських територій, Литовського інституту аграрної економіки, Інституту економіки рослинництва і тваринництва (Польща).

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: