Скачати прес-реліз українською, на русском языке

В умовах інтеграції аграрного сектора вітчизняної економіки в європейський економічний простір питання державного регулювання конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції набувають особливого значення, зазначив завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

На його думку, найбільш дієвим важелем забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції нині є спецрежим ПДВ – специфічна форма державної фінансової підтримки. Завдяки його застосуванню у 2014 році агропідприємства змогли акумулювати близько 20 млрд грн. додаткових фінансових ресурсів. Внаслідок цього, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, доходність агропромислового виробництва підвищилась майже на 10 %.

Дія спецрежиму ПДВ сприяє забезпеченню інвестиційної привабливості аграрної галузі, зростанню рівня фінансових вкладень у розвиток агропромислового виробництва, що позитивно позначається на його обсягах, особливо в частині рослинництва, а також підвищенню кредитоспроможності підприємств галузі.

Однак спецрежим ПДВ-акумулювання, будучи найбільш дієвим порівняно із більшістю програм прямої бюджетної підтримки завдяки своїй доступності та низьким затратам на адміністрування, має цілу низку недоліків, зауважив експерт.

Перш за все, за оцінками вчених Інституту аграрної економіки, майже дві третини сум ПДВ-акумулювання генеруються тими видами сільгосппродукції, які фактично не потребують бюджетної підтримки – рентабельність їх виробництва і так є досить високою.

Другий суттєвий недолік – проциклічність підтримки. Тобто при збільшенні обсягів виробництва та його рентабельності зростають і суми ПДВ-акумулювання, тоді як більші суми підтримки повинні припадати на менш рентабельні або збиткові види діяльності.

У своєму нинішньому вигляді спецрежим ПДВ дещо стримує інвестиційну активність суб’єктів господарювання, що планують здійснювати значні капіталовкладення. Адже у цьому випадку вони не зможуть скористатися перевагами ПДВ-акумулювання. Спецрежим ПДВ гальмує розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, оскільки кооперативи поставлені у нерівні податкові умови із сільгосппідприємствами.

Крім того, спецрежим негативно впливає на рівень цін експортоорієнтованих культур, при вивезенні яких не здійснюється відшкодування сум ПДВ, оскільки відсутнє відповідне джерело коштів.

Проте повне скасування дії спецрежиму ПДВ є недоцільним, зазначив експерт. Адже за відсутності інших інструментів державної фінансової підтримки розвитку аграрної галузі в Україні і особливо в умовах сучасних інтеграційних процесів це може призвести до непередбачуваних наслідків. Економічні втрати держави від скасування спецрежиму ПДВ значно переважатимуть обсяги додаткових бюджетних надходжень.

Натомість спеціальний режим справляння ПДВ має бути вдосконалений шляхом обмеження кола його реципієнтів на основі науково-обґрунтованих критеріїв щодо умов доступу до ресурсів даного виду державної фінансової підтримки. Йдеться, зокрема, про запровадження додаткових умов щодо можливості користування спецрежимом – вимоги щодо соціальної спрямованості бізнесу, його участі у фінансуванні розвитку сільських територій, мінімальної частки тваринництва в загальних доходах, обмеження надприбуткових видів діяльності тощо.

Застосування такого підходу дозволить, з одного боку, посилити регулюючі властивості податкового механізму у сільському господарстві та мінімізувати непродуктивні бюджетні втрати, а з іншого – зберегти державну фінансову підтримку в умовах посилення євроінтеграційних процесів для тих суб’єктів, діяльність яких відповідає державних пріоритетам розвитку аграрної галузі економіки, підсумував Леонід Тулуш.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: