Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За даними Державної служби статистики України, оборот зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією (групи 1-24 УКТЗЕД) за I квартал 2016 року становив 4,5 млрд дол. США. Це на 2,2% менше порівняно з січнем-березнем минулого року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, д.е.н. Микола Пугачов.

За його словами, обсяги експорту сільгосппродукції за 3 місяці поточного року зменшилися проти показників 2015 року на 5,7% – до 3,5 млрд дол. США.

Основними ринками збуту залишаються три регіони – країни Азії, Африки та ЄС.

Позицію основного імпортера вітчизняного агропродукції утримують азійські країни, які за січень-березень 2016 року закупили українського продовольства на 1,4 млрд дол. США, зазначив експерт. Частка Азії за цей період склала 43,5% від загального експорту аграрної продукції.

Країни Європейського Союзу збільшили обсяги закупівель української сільгосппродукції з 1 млрд дол. США у І кварталі 2015 року до 1,2 млрд дол. США. Як результат, частка ЄС у загальному експорті продукції АПК зросла з 28,8% у січні-березні минулого року до 35% за відповідний період 2016 року.

Обсяги експорту до країн Африки склали 0,4 млрд дол. США (12,7% від загального експорту аграрної продукції), а до країн СНД – 0,2 млрд дол. США(6,2%).

На відміну від попереднього року вартісні обсяги експорту зросли тільки до ЄС, тоді як за рештою напрямків відбулось його зниження. Найбільш відчутним – більш ніж на третину – було падіння вартості експорту до країн СНД, головним чином через триваючі торгові війни з Росією, зауважив науковець.

Перше місце у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняної агропродукції утримує Китай, який очолив список за результатами 2015 року, потіснивши при цьому Індію на друге місце.

За І квартал 2016 року Китай закупив українського продовольства на 405 млн дол. США, а Індія – 314 млн дол. США. За ними слідують Іспанія (283 млн дол. США), Єгипет (242 млн дол. США), Нідерланди (210 млн дол. США), Італія (163 млн дол. США), Туреччина (118 млн дол. США) та Іран (107 млн дол. США). Сумарна частка цих країн в українському експорті перевищує 55%.

Натомість Російська Федерація не входить навіть у топ-20 основних імпортерів української агропродовольчої продукції.

Ключовими товарними позиціями українського експорту традиційно є кукурудза, пшениця, насіння сої, соняшникова олія та продукція харчової промисловості. Їх загальна вартісна частка перевищує 90% всього агропродовольчого експорту.

Серед названої продукції у січні-березні цього року збільшився лише експорт соняшникової олії. Обсяги її продажів на зарубіжних ринках перевищив показники І кварталу 2015 року на 100 млн дол. США.

Обсяги імпорту агропродовольчої продукції до України у січні-березні 2016 року збільшилися порівняно з відповідним періодом минулого року на 100 млн дол. США – до 1,2 млн дол. США.

Не зважаючи на відсутність чітко вираженої структури в імпорті аграрної продукції традиційно домінують деякі товари. Це, зокрема, насіння олійних культур та кукурудзи, плоди – здебільшого цитрусові та банани – та горіхи, риба (в основному морожена) та ракоподібні, тютюнові вироби і різні харчові продукти. Їх сукупна вартісна частка в імпорті продовольства становить понад 55%, підсумував Микола Пугачов.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: