Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення вбачається можливим лише після створення необхідних регуляторів і відповідних інститутів для його ефективного й прозорого функціонування. За нинішніх умов Україна не готова до запровадження земельного ринку, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

На її думку, перш за все, слід навести лад у земельних відносинах. Вирішити існуючі проблеми з наповненням Державного земельного кадастру. Адже майже у кожному земельному масиві є декілька ділянок, відомості про які до кадастру не внесені. Це, зокрема, земельні ділянки, сформовані до 2004 року, – коли кадастрові відомості почали вноситись у електронній формі, невитребувані та/або нерозподілені земельні ділянки тощо.

Розв’язання потребують також проблеми накладення меж суміжних земельних ділянок та межові спори.

Крім того, важливим є виявлення земельних ділянок, на які видано два і більше державних акти, та урегулювання даного питання за рахунок наявних земель державної власності – запасу й резервного фонду.

Цьому, безумовно, сприятиме проведення інвентаризації земель, зауважила експерт. Адже воно допоможе виявити існуючі проблеми та виправити помилки, а відомості про земельні ділянки занести до Державного земельного кадастру.

Ще одним важливим моментом, який має передувати запровадженню ринку земель, є передача розпорядження землями за межами населених пунктів територіальним громадам у контексті децентралізації. Це сприятиме посиленню їх матеріальної і фінансової спроможності, пояснила Ольга Ходаківська.

Вкрай необхідно розробити механізми підтримки малих і середніх форм господарювання. Адже запровадження ринку земель саме по-собі не зробить людей багатими. Багатими ми можемо стати тоді, коли використаємо усі можливі ресурси, забезпечимо розвиток малих і середніх форм господарювання, їх кооперацію, запровадимо переробку, нові виробництва, подолаємо ярмо сировинної зони, зазначила експерт.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, експортувавши у 2015 році 19,0 млн т кукурудзи, 13,4 млн т пшениці як сировини, Україна експортувала 209 тис. робочих місць та близько 60 млрд грн доданої вартості. А це – потенційні доходи вітчизняних аграріїв та доходи українських місцевих бюджетів, тобто кошти на якісні дороги, нові вікна у школах, дитячих садочках, ремонт дахів, розвиток медицини, освіти, науки, благоустрій територій тощо.

Тому зараз вкрай важливо запровадити програми підтримки малих і середніх форм господарювання, забезпечивши їм доступ до матеріально-технічних та фінансових ресурсів. Йдеться, зокрема, про довгострокові пільгові кредити на придбання земель, механізми розстрочення платежу при викупі належних їм земельних ділянок, а також стимулювання й підтримку молодих фермерів.

При цьому необхідно встановити, що зазначені механізми підтримки можуть поширюватися лише на місцевих фермерів і місцевих товаровиробників, які проживають на території, де розміщена земельна ділянка, та мають відповідний досвід роботи або освіту.

Такий підхід унеможливить доступ до землі спекулянта, у тому числі й геополітичного. Земля повинна належати тим, хто на ній працює, і якщо й вибудовувати ринок, то виключно в інтересах тих, хто на ній живе і працює, а не для спекулянтів та латифундистів, бо ті мають гроші, зауважила Ольга Ходаківська.

Слід також встановити, що у разі якщо покупець не відповідає встановленим вимогам, а власник паю хоче його продати і він має на це право, викупити землю має територіальна громада або держава.

Звичайно, ідеальним варіантом було б створення Державного чи національного земельного банку, який здійснював би регулювання обігу прав на землі або створення  іншої незалежної інституції, необтяженої корупційною історією.

Стратегічним напрямом уведення ринкового обігу земель є розвиток довгострокового кредитування аграрного сектору економіки шляхом одержання позики під заставу земельних ділянок і прав на них, зазначила Ольга Ходаківська.

Крім того, це створить можливість залучати довгострокові іпотечні кредити, що нинішня банківська система не спроможна здійснити.

Отже, нині усі зусилля науковців, політиків і практиків необхідно спрямовувати на підготовку всебічно виваженої земельної реформи, оскільки необдумані рішення несуть серйозну загрозу національним інтересам, підсумувала Ольга Ходаківська.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: