Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Внаслідок проведення нераціональної політики державної фінансової підтримки у 2017 році представники птахівничої галузі отримали необґрунтовані конкурентні переваги. При цьому вони користувалися ресурсами державної підтримки з кількох, подекуди взаємовиключних, джерел, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи результати податково-бюджетного регулювання розвитку агропромислового виробництва у минулому році.

З одного боку, зауважив він, птахівничі підприємства повною мірою змогли скористатися ресурсами нового напряму підтримки «Бюджетна дотація для розвитку окремих видів сільгосппродукції» бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», на яку припадала левова частка ресурсів державної фінансової підтримки. Цей напрям підтримки був своєрідним компенсатором остаточно скасованого у 2017 році спецрежиму ПДВ.

При цьому частка «зарезервованих» за птахівничими підприємствами бюджетних ресурсів – 50% від виділених за програмою 4 млрд грн – була явно завищеною, підкреслив експерт. Адже, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2016 року частка птахівничих підприємств у доходах від вирощування дотаційних видів сільгосппродукції становила близько 45%. Приблизно таку ж величину склала частка суми ПДВ-акумуляції по продукції птахівництва у загальній сумі ПДВ-акумуляції від здійснення усіх дотаційних – відповідно до пункту 16-1.3 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 №1877-IV – видів діяльності у 2015 році, коли ще повноцінно функціонував спеціальний режим акумуляції сум ПДВ.

Як наслідок, рівень повернення сплачених від ведення дотаційної діяльності сум ПДВ у вигляді бюджетних дотацій в режимі квазіакумуляції ПДВ для птахівничих підприємств щомісяця був вищим, ніж для інших сільгосппідприємств – отримувачів таких бюджетних дотацій, зазначив Леонід Тулуш.

Крім того, формула розподілу бюджетних дотацій за окремими напрямами, визначена пунктом 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 №83, була сформована таким чином, що частка птахівничих підприємств у загальному обсязі виплачених дотацій по факту склала майже на 2 відсоткові пункти більше встановленого нормативу – внаслідок перерозподілу невикористаних залишків дотацій попередніх місяців, поінформував науковець.

До того ж, зауважив він, переваги птахівничих підприємств полягали і у специфіці їх діяльності, а саме – ритмічності відвантаження продукції протягом року. Внаслідок цього значна частина птахівничих підприємств взяла участь не менш, як у дев’яти розподілах бюджетних дотацій. При цьому майже 35% учасників даної програми підтримки отримали не більш двох дотаційних виплат (!).

Загалом 2017 року за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» птахівничі підприємства отримали понад 2,07 млрд грн держпідтримки, що становить майже 5% від загального рівня їх доходів від реалізації продукції птахівництва, зазначив Леонід Тулуш.

Слід також взяти до уваги, що експортери продукції птахівництва – як правило, структури, пов’язані із виробниками птиці, – у 2017 році змогли скористатись можливістю отримання експортного бюджетного відшкодування ПДВ. При цьому виплата бюджетних дотацій в режимі акумуляції ПДВ запроваджувалася лише для галузей, орієнтованих на внутрішній ринок, частка експорту продукції яких по відношенню до обсягів виробництва є незначною, підкреслив експерт.

Проте обсяги експорту, зокрема, м’яса птиці в останні роки суттєво зростають, зазначив експерт. У 2017 році вони перевищили показники попереднього року на 13% і становили понад 272 тис. т. У вартісному вимірі обсяги експорту цього виду тваринницької продукції збільшилися з 292,5 млн дол. США у 2016 році до 390 млн дол. США – у 2017 році.

Якщо у 2015 році частка експорту від обсягів виробництва м’яса птиці становила 14,2%, у 2016 році – 20,7%, то у 2017 року вона збільшилася майже до 23%, поінформував експерт.

Постачання на зарубіжні ринки майже чверті виробленого в Україні м’яса птиці обумовило необхідність відшкодування з бюджету понад 1,5 млрд грн. експортного ПДВ. Більша частина зазначеної суми є прямими бюджетними втратами, оскільки переважна частка сплаченого птахівничими підприємствами ПДВ до бюджету вже поверталась їм у вигляді бюджетної дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ, наголосив Леонід Тулуш.

Таким чином, виробництво продукції птахівництва, на відміну від інших видів сільгосппродукції, у 2017 році підтримувалося за двома напрямами – у вигляді бюджетної дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ та шляхом надання бюджетного відшкодування ПДВ при експорті продукції птахівництва. Загальний ресурс підтримки склав понад 3,6 млрд грн. При цьому виробництво інших видів сільгосппродукції стимулювалось лише за рахунок бюджетної дотації, підкреслив експерт.

У 2018 році при формуванні порядків використання бюджетних коштів, в першу чергу, за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва», за якою сконцентровано майже дві третини – 4 млрд грн з 6,3 млрд грн – ресурсів підтримки, необхідно забезпечити більш рівномірний розподіл ресурсів бюджетної підтримки між галузями сільського господарства та суб’єктами аграрного бізнесу, підсумував Леонід Тулуш.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: