Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Широкомасштабну роботу з реінтеграції сільського господарства Криму в економіку України після його деокупації слід починати вже зараз – дійшли одностайного висновку учасники круглого столу «Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим», який відбувся у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» 28 березня 2018 року.

Організаторами заходу виступили Меджліс кримськотатарського народу, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» та Інформаційне агентство QHA «Кримські новини».

Обговоривши проблеми сучасного стану та перспективи розвитку сільського господарства тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим, учасники заходу прийняли резолюцію, яку направили до Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та Меджлісу кримськотатарського народу.

За період тимчасової російської окупації в Криму відбулося повне згортання прав та свобод людини, відбуваються масові обшуки, арешти та переслідування громадян України, які не підкорилися російським окупантам, йдеться у документі.

Окрім того, за чотири роки колись квітучий регіон перетворений російськими окупантами на військову базу, що сьогодні становить загрозу не тільки Україні, але і країнам Причорноморського регіону, Центральної та Східної Європи та Близького Сходу.

Наслідком російської мілітаризації Криму є руйнування звичних громадських і господарських зв’язків регіону, порушення його традиційного сільськогосподарського укладу. Саме в аграрній сфері Україна зазнала найбільших збитків, а порушення господарської діяльності в Криму набули масового характеру.

Державою-окупантом привласнено майно сотень українських підприємств усіх форм власності, сільськогосподарські угіддя, а також наукові розробки, створені кримськими науковими установами у доокупаційні часи, зокрема цінні сорти і гібриди різноманітних сільськогосподарських культур, констатували учасники круглого столу.

На їх думку, дії окупаційної влади призвели до екологічної катастрофи у регіоні, зокрема, засолення і осолонцювання ґрунтів, незворотних гідрогеологомеліоративних процесів, руйнування іригаційних споруд і порушення природного балансу прісної води на півострові, ускладненню процесів водопостачання як для населення, так і для сільського господарства та інших галузей економіки.

Поглибити екологічну катастрофу може будівництво автомобільної траси «Таврида», для зведення якої в окупованому Криму виводиться із обробітку значна площа сільськогосподарських земель.

Як держава-окупант Російська Федерація несе повну відповідальність за ситуацію у тимчасово окупованому Криму відповідно до Женевської конвенції 1949 року, наголосили учасники заходу.

Вони дійшли висновку, що тимчасова окупація Криму не повинна зупинити проведення українськими вченими наукових досліджень проблем сільського господарства та природного середовища цього регіону.

Передусім необхідно здійснити повну оцінку економічних, соціальних та екологічних втрат України у зв’язку з окупацією Криму, стратегічних і поточних наслідків штучного відділення від України аграрного сектору республіки.

Доцільно запровадити постійний моніторинг негативних змін, що відбуваються в економіці, природному середовищі, суспільно-політичній, правовій, культурній, інтелектуальній та інших сферах Автономної Республіки Крим.

Також необхідно найближчим часом розпочати розробку Стратегічної програми сталого розвитку Автономної Республіки Крим на засадах національної парадигми сталого розвитку України як важливого елементу реінтеграції Криму в українську економіку після його деокупації.

Важливим напрямом є розробка наукових засад післядеокупаційного відновлення водопостачання півострова з материкової частини України, системи зрошення сільськогосподарських угідь, поліпшення екологічного стану довкілля.

Необхідно забезпечити збереження наукового аграрного потенціалу Криму та унікальних розробок науковців, у тому числі за рахунок відновлення досліджень науковими установами АР Крим на материковій частині України.

Відповідні профільні наукові установи на основі системного моніторингу негативних змін, що відбуваються на території Криму внаслідок хижацької експлуатації російськими окупантами природних і земельних ресурсів півострова, мають підготувати науково обґрунтовані рекомендації щодо усунення руйнівних наслідків окупації.

У зв’язку із ситуацією, що склалася в Криму, ми, учасники Круглого столу, звертаємося до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Прокуратури Автономної Республіки Крим та інших відповідних державних органів із заявою про необхідність фіксації збитків у сільськогосподарській сфері внаслідок російської окупації Криму та порушення кримінальних справ про завдання шкоди державі Україні у вітчизняних та міжнародних судових інституціях, а також просимо забезпечити реалізацію заходів, викладених у цій Резолюції.

Документ, зокрема, підписали:

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України;

Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н., проф., акад. НААН;

Гаяна Юксель, член Меджлісу кримськотатарського народу, директор Інформаційного агентства QHA «Кримські новини» та Радіо «Хаят», к.філол.н.;

Ігор Гриник, директор Інституту садівництва НААН, д.с.-г.н., проф., акад. НААН;

Віктор Камінський, директор Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН», д.с.-г.н., проф., акад. НААН;

Михайло Ромащенко, директор Інституту водних проблем і меліорації НААН, д.т.н., проф., акад. НААН;

Абмеджіт Сулейманов, член Меджлісу кримськотатарського народу, екс-голова Постійної комісії з аграрних та земельних питань Верховної Ради АР Крим;

Ільмі Умеров, член Меджлісу кримськотатарського народу, екс-голова Бахчисарайського району АР Крим;

Мефа Умєров, директор Громадської організації «Міжнародний центр перспективних досліджень «СТАРЛАБ»;

Михайло Хвесик, директор Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», д.е.н., проф., акад. НААН;

Ігор Яцук, генеральний директор Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», к.держ.упр.;

Ніна Мулюкіна, заступник директора з наукової роботи ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова», д.с.-г.н.;

Людмила Грановська, головний науковий співробітник лабораторії економіки Інституту зрошуваного землеробства НААН, д.е.н., проф. та інші.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: