Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Птахівничі підприємства за останні роки отримали максимальну вигоду від державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства – з-поміж представників усіх інших його галузей, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеного аналізу ефективності державної фінансової підтримки розвитку аграрного сектору економіки та її впливу на розвиток різних галузей сільгоспвиробництва в Україні.

Насамперед, це стосується податкових преференцій, ефект від застосування яких у сільському господарстві виявився для представників птахівничої галузі найбільш значущим.

Так, протягом 2014-2017 років птахівничі підприємства змогли акумулювати у своєму розпорядженні рекордні для аграрного сектора економіки обсяги державної підтримки у формі податкових преференцій. За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, вони перевищили 20,5 млрд грн або 1,3 млрд дол. США за офіційним курсом НБУ за відповідні періоди.

Ці бюджетні кошти були залучені птахівниками через різні інструменти фіскального стимулювання.

Левову їх частку – 50% – склали суми ПДВ-акумуляції, яка надавала можливість залишати у розпорядженні птахівничих підприємств належних держбюджету сум ПДВ. За 2014-2017 роки обсяги ПДВ-акумуляції лише по діяльності з виробництва та переробки м’яса птиці перевищили 6,5 млрд грн або 340 млн дол. США.

За рахунок звільнення від стандартного порядку сплати податку на прибуток птахівники за останні чотири роки змогли отримати додаткових фінансових ресурсів у обсязі 6,2 млрд грн або 380 млн дол. США за офіційним курсом НБУ за відповідні періоди. При цьому пільга у вигляді звільнення від прямого оподаткування прибутку птахівничих підприємств, генерованого діяльністю з виробництва та переробки м’яса птиці, за 2014-2017 роки перевищила 3,9 млрд грн або 185 млн дол. США.

Сприятливий режим оподаткування ПДВ експортних поставок продукції птахівництва, який передбачав здійснення ПДВ-відшкодування при експорті – в умовах, коли по непереробленій рослинницькій продукції експортне ПДВ-відшкодування не здійснювалось, – забезпечив птахівничим підприємствам за 2014-2017 роки 4,4 млрд грн або 285 млн дол. США додаткових фінансових ресурсів, поінформував Леонід Тулуш. З них по діяльності з виробництва та переробки м’яса птиці – майже 3,0 млрд грн або 195 млн дол. США.

Таким чином, протягом 2014-2017 років загальна державна фінансова підтримка птахівничих підприємств сягала 5 млрд грн щорічно. У 2015 році обсяги підтримки по відношенню до сукупного обсягу доходів птахівничих підприємств перевищили 12,5%, при досить високій рентабельності птахівничого бізнесу, якої він досяг ще у 2014 році. За період 2014-2017 років прибутки підприємств від діяльності, пов’язаної з виробництвом м’яса птиці та яєць склали сукупно понад 34 млрд грн. При цьому держава продовжувала дотувати галузь, зауважив експерт.

За його словами, надання птахівничим підприємствам податкових преференцій, гостра необхідність в яких фактично відпала ще у 2014 році, стримує підтримку беззбиткового функціонування інших видів тваринництва.

Адже водночас державі бракує ресурсів для стимулювання розвитку інших напрямів м’ясного виробництва в Україні, які – на відміну від птахівництва – здійснюються переважно суб’єктами малого бізнесу і забезпечують більшу частину зайнятості у сільській місцевості. В першу чергу, це стосується вирощування свійської птиці, крім курей – зокрема, перепелів та індиків, м’ясного скотарства, вівчарства, козівництва, кролівництва та інших нішевих м’ясних виробництв, в тому числі й специфічних, констатував Леонід Тулуш.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, для забезпечення беззбитковості виробництва яловичини у 2014-2016 роках достатньо було б щорічно виділяти бюджетні дотації у обсязі близько 1,1 млрд грн. А для забезпечення рівня рентабельності виробництва яловичини хоча б на рівні 15%, що вкрай необхідно для даного виду аграрного бізнесу з огляду на тривалий період окупності капіталу, щорічно необхідно було направляти у вигляді дотацій 1,7 млрд грн – лише третину від щорічного обсягу наданих птахівникам податкових преференцій, підсумував Леонід Тулуш.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: