Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Внаслідок зміни режиму оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів, запровадженої з 1 вересня 2018 року, у поточному маркетинговому році в галузі сформувались нові тренди, які в перспективі матимуть позитивний вплив на розвиток агропромислового виробництва в Україні, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи наслідки застосування податкової новації за результатами закінчення сезону масового експорту соєвих бобів.

Насамперед, у 2018/2019 маркетинговому році суттєво зросли обсяги переробки сої, зауважив експерт. Зокрема, якщо за перші десять місяців 2017/2018 м. р. вони становили 816,5 тис. т, то за той же період поточного року зросли більш, ніж на чверть, і перевищили 1 млн т. За перші три місяці 2019 року обсяги переробки сої в Україні збільшилися до понад 437 тис. т, тобто у півтора рази перевищили показник за відповідний період 2018 року у 290 тис. т. Очікується, що за результатами 2018/2019 м. р. обсяги переробки сої зростуть проти попереднього періоду більш ніж на 35%.

По-друге, у поточному маркетинговому році, після запровадження нового порядку оподаткування ПДВ, обсяги експорту продуктів переробки сої – олії та макухи (шроту) – суттєво зросли проти минулорічних, поінформував Леонід Тулуш.

Зокрема, за січень-березень 2019 року експорт соєвої олії з України склав близько 100 тис. т, тоді як за відповідний період 2018 року становив лише близько 60 тис. т.

Більш ніж удвічі збільшилися обсяги експорту соєвої макухи (шроту): у січні-березні 2019 року вони перевищили 214 тис. т, тоді як за відповідний період 2018 року становили лише 101,6 тис. т.

Натомість, обсяги експорту сировини – соєвих бобів – у новому маркетинговому році суттєво знизились. Якщо у січні-березні 2017 року обсяги зарубіжних поставок цього виду сільгосппродукції складали 1126,5 тис. т, а у 2018 році – 1029 тис. т, то за відповідний період 2019 року вони ледве перевищили позначку у 800 тис. т.

Третя позитивна тенденція стосується вирівнювання обсягів реалізації сільгосппідприємствами сої протягом маркетингового року. Так, у 2016/2017 м .р. на вересень-грудень – перші чотири місяці після збирання сої – припадало понад 75 % загальних обсягів її реалізації. У 2017/2018 маркетинговому році у зазначені місяці відповідна частка реалізації становила менш як 70 %. А у поточному маркетинговому році вона знизилась майже до 50%.

Водночас, уникнути зниження цін на ринку сої не вдалось, констатував науковець.

Зокрема, ціни реалізації сої сільгосппідприємствами у вересні-березні поточного маркетингового року коливались у діапазоні 86-88% проти рівня минулорічних, що сформувались на початку 2018 року і перевищували 10 тис. грн. за 1 т.

Внаслідок цього зменшилися вартісні обсяги експорту соєвих бобів та продуктів їх переробки. Сумарно вартість зарубіжних поставок цих видів сільгосппродукції за січень-березень поточного року склала 406 млн дол. США, тоді за відповідний період 2018 року – 470 млн дол. США, 2017 року – 495 млн дол. США.

Проте, негативний ціновий тренд на ринку сої у поточному маркетинговому році зумовлений не стільки зміною порядку оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів, скільки відповідним зниженням світової ціни на соєві боби та продукти їх переробки, вважає Леонід Тулуш. Адже з осені 2018 року спостерігалось зниження світової ціни на сою в межах 12-13% у порівнянні із цінами, що склались у І півріччі 2018 року.

Проте, незважаючи на зниження ціни рентабельність вирощування сої за результатами господарювання у 2018 році суттєво не знизилась проти рівня 2017 року. Якщо у 2017 році рентабельність вирощування сої складала близько 30%, то у 2018 році – знизилась на 5-6 відсоткових пунктів.

Причиною такого зниження рентабельності – на тлі досить значного зниження ціни реалізації – стало суттєве зростання врожайності сої у 2018 році: майже на третину проти рівня попереднього року. В результаті цього, торік було зібрано рекордний урожай сої – майже 4,5 млн т, що зумовило зниження собівартості виробництва та замортизувало зниження ціни на сою на світовому ринку.

Отже, наслідки від зміни порядку оподаткування ПДВ експортних поставок сої виявились набагато м’якшими, ніж очікувалось, а відповідно, негативні прогнози окремих експертів щодо багатомільярдних втрат доходів сільгосптоваровиробників, що вирощують сою, не справдились. Натомість, внаслідок прийняття такого рішення вдалося суттєво наростити обсяги переробки сої в Україні та значно збільшити експорт продуктів її переробки, що позитивно позначилось на обсягах доданої вартості, яка формується даною галуззю, підсумував Леонід Тулуш.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: