Скачати прес-реліз

Експортні можливості України основних видів техніки для сільського господарства традиційно є значно нижчими, ніж імпорт. Однак у 2019 році обсяги зарубіжних поставок критично – на 9,4 % – зменшилися і склали лише 37,6 млн дол. США, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, у 2019 році найбільшого спаду – майже у 2,5 разу – зазнав експорт сільськогосподарських тракторів. Торік він склав лише 3,3 млн дол. США проти 7,4 млн дол. США у 2018 році.

Основним імпортером цього виду вітчизняної сільгосптехніки стала Білорусь. Вона закупила в Україні тракторів на суму в 1,1 млн дол. США – 33,3 % від загальної вартості продажів.

На другому місці – Румунія, яка заплатила за українські трактори 0,9 млн дол. США (27,3 %).

Значно менші частки в імпорті тракторів мають Молдова (0,5 млн дол. США, 15,2%), Куба (0,4 млн дол. США, 12,1 %) та Ізраїль (0,2 млн дол. США, 6,0 %).

Найбільший дохід – 10,3 млн. дол. США – приніс вітчизняним виробникам техніки у 2019 році експорт сівалок. Втім, і цей показник зменшився порівняно з 2018 роком на 30,0%, констатував Олександр Захарчук.

Найбільше сівалок – 36,9 % – придбала Білорусь, заплативши за цей вид сільгосптехніки 3,8 млн дол. США. Казахстан імпортував сівалок на суму 2,7 млн дол. США (26,2 %), Молдова – на 1,3 млн дол. США (12,6 %), Болгарія – на 1,1 млн дол. США (10,7 %), а Польща – на суму 0,7 млн дол. США (6,8 %).

Обсяги зарубіжних поставок косарок зменшилися порівняно з 2018 роком на 9,9% і склали торік 6,4 млн дол. США.

Левову частку косарок закупила Росія, заплативши за них 4,2 млн дол. США (65,6 %). Казахстан закупив цього виду сільгосптехніки на 0,8 млн дол. США (12,5 %), Молдова – на 0,5 млн дол. США (7,8 %), а Аргентина, яка вперше закупила в Україні сільгосптехніку, – на 0,3 млн дол. США (4,7%).

Дискові борони принесли торік вітчизняним експортерам загалом 2,8 млн дол. США. Вони експортувалися переважно до Молдови (0,8 млн дол. США, 28,6 %), Болгарії (0,6 млн дол. США, 21,4 %) та Литви (0,3 млн дол. США, 10,7 %).

Для нарощування експортного потенціалу необхідно розробити і впровадити низку заходів, вважає Олександр Захарчук.

Щоб наповнити ринок сільськогосподарської техніки відповідними якісними конкурентними машинами та обладнанням, зазначив науковець, необхідно:

• стимулювати їх виготовлення вітчизняними машинобудівними підприємствами;
• забезпечити умови для створення спільних підприємств з виробництва сільськогосподарської техніки в Україні;
• надати державну підтримку техніко-технологічної модернізації аграрного виробництва та пріоритетів розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування щодо виробництва міні-техніки.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2020 році збережеться негативна тенденція щодо зменшення експортних операцій. Внаслідок цього подальший спад обсягу продажу вітчизняної агротехніки прогнозується на рівні 15-20 %.

Основною причиною цього буде світова економічна криза, пов’язана з пандемією на коронавірус COVID-19, нестабільність на ринку земельних ресурсів та обмеженість доступу до кредитних ресурсів, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: