Скачати прес-реліз

Визнання Європейським парламентом української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС дозволить Україні експортувати насіння до країн Євросоюзу, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, коментуючи рішення, прийняте Європарламентом 7 жовтня 2020 року.

Таким чином, підкреслив він, українське насіння отримало доступ на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу. Йдеться про продаж насіння, що буде вироблене на території України, – як вітчизняної селекції, так і селекції іноземних насіннєвих компаній.

Безперечно, рішення Європарламенту відкриває позитивні можливості для України. Переваги для держави полягають у збільшенні інвестицій в галузь, створення нових робочих місць, а також наповнення державного та місцевого бюджетів за рахунок сплачених податків, пояснив експерт.

Експерти прогнозують, що визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС забезпечить задоволення експортного попиту та відкриття ринків нових країн для українських насіннєвих компаній.

Втім, ейфорія щодо нового поштовху для інтенсивного розвитку вітчизняного насінництва після визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС є передчасною, застеріг Олександр Захарчук.

Слід пам’ятати, що наразі на території України функціонує вже вісім великих насіннєвих заводів «чисто» іноземних компаній, які виробляють насіння власної іноземної селекції.

Робота одного насіннєвого заводу вартістю близько 100 млн дол. США, що будується іноземними компаніями, забезпечує роботою лише 80-85 чоловік. Такий завод може виробити 500-600 тис. посівних одиниць насіння гібридної кукурудзи на загальну суму близько 0,9 млрд грн. З них – інтелектуальна складова може складати до 80 %, тобто 0,7 млрд грн. Це й та додана вартість, з якої сплачуються податки і яка, на жаль, не буде належати українським селекції та насінництву, уточнив учений.

Адже навіть після продажу за кордон, пояснив він, це насіння залишиться французьким, німецьким, чи швейцарським, і буде приносити прибутки в першу чергу іноземним компаніям – Corteva Agriscience, Bayer, Euralis та іншим. Інтелектуальна складова вирощеного ними на території України насіння завжди залишатиметься у власності іноземних держав.

Україна може опинитися у ситуації Румунії, спрогнозував науковець. На території цієї країни іноземними компаніями вироблено багато насіння, але ніхто ніколи не називає Румунію найбільш передовою країною з великими селекційними досягненнями та насінництвом!

Крім того, на думку науковців Інституту аграрної економіки, на європейському ринку насіння діє дуже жорстка конкуренція, й на українську насіннєву продукцію вітчизняної селекції там ніхто не чекає. За своє місце вітчизняним виробникам насіння доводиться боротися, продаючи за кордон насіннєвий матеріал зазвичай за демпінговими цінами, а також у країни не найбільш якісного ведення насінництва.

З існуючою відсталою матеріально-технічною базою, без державної підтримки селекційної галузі, без гідної заробітної плати селекціонерів Україна навряд чи зможе конкурувати з існуючими європейськими  виробниками та завоювати насіннєвий ринок ЄС, висловив сумнів Олександр Захарчук.

На його думку, для забезпечення успішного виводу насіння вітчизняної селекції на європейський ринок необхідно запровадити низку системних заходів, спрямованих на посилення позицій саме українського насінництва, зокрема:

• ·збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції;
• ·запровадити підтримку українського насінництва на внутрішньому ринку за рахунок дії селекційних програм;
• ·визначити шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридного;
• ·розробити дієві механізми боротьби з фальсифікатом насіння.

Лише запровадження в Україні цивілізованого обігу насіння на внутрішньому ринку та охорона прав інтелектуальної власності на сорти рослин та насіння сприятиме виходу українських виробників на ринки країн – членів ЄС з насінням вітчизняної селекції, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: