Скачати прес-реліз

Експорт насіння зернових та олійних культур за січень-вересень 2020 року склав 16,5 млн дол. США, що на 30,0 % перевищило річний показник 2019 року у 12,7 млн дол. США. Це – найкращі показники за останні 10 років, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, у структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза. Обсяги поставок цього виду продукції на зарубіжні ринки за дев’ять місяців 2020 року у вартісному вимірі становили 12,2 млн дол. США, а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала близько 74 %.

Основними країнами – споживачами цього виду насіннєвого матеріалу є країни СНД. Білорусь цього року закупила 5,9 тис. т кукурудзи на 8,0 млн дол. США, а Молдова імпортувала 0,4 тис. т насіння на 0,9 млн дол. США. Поставки до Казахстану становили 0,3 тис. т на суму 0,6 млн дол. США, а до Азербайджану – 57 т на 0,3 млн. дол. США.

Важливо, що Румунія, яка є членом Європейського Союзу, у понад 10 разів збільшила цього року обсяги імпорту українського насіння кукурудзи, підкреслив Олександр Захарчук. Якщо у 2019 році обсяги поставок цього виду вітчизняного насіннєвого матеріалу становили лише 57 т на суму 0,2 млн. дол. США, то у 2020 році вони склали 0,6 тис. т на 1,4 млн дол. США.

За 9 місяців 2020 року зарубіжні поставки насіннєвої пшениці склали 1400 т на суму 0,8 млн дол. США. Найбільші продажі за кордон цього виду агропродукції Україна здійснила до Молдови та Ізраїлю – по 0,5 тис. т до кожної. Сумарно на ці дві країни припало 70 % від загальних обсягів експортних поставок насіннєвої пшениці. Значно менші обсяги продажів до Туреччини (89 т) та Казахстану (68 т).

Жито експортувалося лише до Білорусії – 1,7 тис. т на 2,0 млн дол. США.

Також цього року було експортовано 40 т рису, 49 т ячменю та 298 т сорго.

Експорт гібридної кукурудзи збільшився порівняно з минулим роком на 55,0 % і склав у 2020 році 7440 т – проти 4786 т у 2019 році.

Серед олійних культур за обсягами закордонних продажів лідирує соняшник –199 т на майже 1,0 млн дол. США. Його експортували до Грузії – 72 т на 78 тис. дол. США, Казахстану – 61 т на 178 тис. дол. США, у Молдову – 54 т на 386 тис. дол. США, а також до Сербії й Австрії – по 6 тонн.

Експорт сої склав 2020 року 533 т на 0,3 млн дол. США. Сою Україна продавала у Китай – 456 т на 171 тис. дол. США, Казахстан – 65 т на 85 тис. дол. США та Азербайджан – 8 т на 12,0 тис. дол. США.

Таким чином, за 9 місяців 2020 року Україна експортувала на світовий ринок 10,6 тис. т зернових культур та 0,7 тис. т насіння олійних культур, що є кращим результатом за останні роки, наголосив Олександр Захарчук.

У цьому є заслуга вітчизняних селекційних установ, а також іноземних компаній, що здійснюють продажі виробленого в Україні насіння за кордон, пояснив експерт. Адже іноземні компанії для здешевлення логістики та інших витрат, також у зв’язку обумовленими пандемією COVID-19 обмеженнями вже не мають значної потреби ввозити своє насіння з-за кордону. Відтепер вони можуть розвивати власне насінництво в Україні, підшукуючи при цьому нові ринки збуту насіннєвої продукції як в Україні, так і за її межами – у країнах СНД, ЄС, Китаї, Індії та інших.

Вкрай важливо для посилення позицій вітчизняних виробників насіння як на внутрішньому, так і світовому ринку насіння визначитися із залученням усіх зацікавлених сторін подальші шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридів; розробити механізми боротьби з фальсифікатом насіння; запровадити підтримку українського насінництва на внутрішньому ринку; збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: