Скачати прес-реліз

Включення тваринницької продукції до переліку сільгосппродукції, на поставки якої пропонується знизити ставку ПДВ, не відповідає ідеології законопроєкту № 3656 і потребує додаткового обґрунтування, зауважив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш, аналізуючи положення ухваленого Верховною Радою України проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (реєстр. № 3656 від 16.06.2020), який нині знаходиться на підписі у Президента України.

Адже законодавча ініціатива, оформлена як законопроєкт № 3656, позиціонується як така, що спрямована на зменшення обсягів податкових зловживань по ланцюгах просування експортно-орієнтованої продукції – тобто, зернових та олійних культур, а також продуктів їх переробки, нагадав експерт. У ланцюгах просування даних видів сільгосппродукції генеруються значні обсяги фіктивного ПДВ, які потім державі доводиться відшкодовувати експортерам внаслідок недосконалості механізмів податкового адміністрування.

Відповідно, вважає Леонід Тулуш, список товарних позицій, поставки яких мають підпадати під однократну дію зниженої ставки ПДВ, повинен містити товари, які відповідають одночасно двом критеріям:

• є експортноорієнтованими, тобто такими, значна частка з виробленого їх обсягу експортується – незалежно від того, в якій формі це відбувається;
• у ланцюгах просування такої продукції активно використовуються податкові махінації за рахунок діяльності податкових «скруток».

Натомість, тваринницька продукція, зазначена у пункті 1 розділу І законопроєкту № 3656, зокрема й молоко, не відповідає жодній із вищенаведених характеристик, наголосив науковець.

По-перше, даний вид сільгосппродукції навіть із великою натяжкою складно назвати експортноорієнтованим. Так, частка молока, яка спрямовується на експорт у вигляді молокопродуктів, не перевищує 4 % загального обсягу його виробництва та 10 % загального обсягу його поставок на промислову переробку. Обсяги експорту молокопродуктів з України постійно знижуються – стабільно з 2017 року – і у 2020 році склали лише 225,7 млн дол. США (включаючи казеїн). У 2020 році Україна закріпила за собою статус нетто-імпортера молочних продуктів, адже обсяги імпорту сягнули 304,2 млн дол. США.

По-друге, сумнівно, щоб в ланцюгах просування молока формувались значні обсяги фіктивного податкового кредиту внаслідок діяльності податкових «скруток». Навіть якщо така практика й наявна в принципі, то обсяги відповідних податкових маніпуляцій є мізерними, зазначив вчений.

Отже, рішення щодо включення молока до переліку сільгосппродукції, при поставках якої буде однократно застосовуватись знижена ставка ПДВ, виглядає нелогічним, оскільки не відповідає «духу» законодавчої ініціативи, підсумував Леонід Тулуш.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: