Скачати прес-реліз

За 2020 рік Україна імпортувала 50 тис. т насіння зернових та олійних культур на загальну суму 409,4 млн дол. США. Хоча порівняно з 2019 роком обсяги закупівель насіння з-за кордону зменшилися у вартісному виразі на 12,7 %, втім вони майже у 22 рази перевищують обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 18,7 млн дол. США за минулий рік, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, з 2010 року в Україні спостерігалася тенденція до збільшення імпорту насіннєвого матеріалу. Вона була результатом різкого підвищення попиту через збільшення його споживання холдинговими компаніями та великими й середніми товаровиробниками. Максимальні обсяги поставок імпортного насіння кукурудзи – 50-54 тис. т – були зафіксовані у 2013 та в 2014 роках, соняшнику – 32-37 тис. т – у 2017-2019 роках.

Торік ця тенденція дещо сповільнилась: імпорт насіння зернових культур зменшився проти 2019 року на 11,5 тис. т – до 25,4 тис. т, а олійних культур – майже удвічі (-45 %) і склав 24,6 тис. т, поінформував науковець.

На його думку, карантинні та логістичні обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу СОVID-19, у 2020 році дали поштовх розвитку вітчизняного насінництва та іноземних селекційних компаній в межах країни. Адже більшість іноземних насіннєвих компаній вже побудували свої заводи на території України та для локалізації власного виробництва на території нашої держави здійснюють продаж насіння вітчизняним товаровиробникам, навіть не завозячи його із-за кордону, пояснив Олександр Захарчук.

У 2020 році левову частку (91,0 %) в імпорті до України насіння зернових культур склала кукурудза – 23,1 тис. т. Насіннєвої пшениці закупили за кордоном 1,2 тис. т.

В імпорті насіння олійних культур на соняшник припадає 83 %. Його поставки склали 20,4 тис. т. Також закупили 3,6 тис. т ріпаку.

На ці види продукції припадає понад 90 % вітчизняного імпорту.

У вартісному вимірі насіння соняшнику займає більше половини (53 %) вітчизняного імпорту насіннєвого матеріалу. На нього витратили 218,1 млн дол. США.

Більш як 2/3 цього виду насіннєвого матеріалу Україна закупила у США – 8,4 тис. т на 94,1 млн дол. США (41,2 %) та Туреччини – 5,6 тис. т на 61,5 млн дол. США (27,5 %). Менші частки насіння соняшнику було завезено з Франції – 2,7 тис. т на 26,3 млн дол. США (13,2 %), та Іспанії – 1,3 тис. т на 12,5 млн дол. (5,9 %). Значно менше закуповували у Чилі – 0,7 тис. т, Румунії – 0,5 тис. т, Аргентині та Португалії – по 0,3 тис. т.

Майже третина від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу – 103,9 млн дол. США – була витрачена на придбання кукурудзи. Основними її постачальниками до України були Румунія – 3,8 тис. т на 13,8 млн. дол. США (16,5 %), Угорщина – 7,5 тис. т на 27,6 млн дол. США (32,5 %), а також Франція – 6,0 тис. т на 36,0 млн дол. США (26,0 %). У Сербії кукурудзи закупили 1,5 тис. т на 5,37 млн дол. США (6,5 %), а у Австрії – 1,1 тис. т на суму 7,0 млн дол. США (4,8 %).

Насіння сої загальною вартістю 1,0 млн дол. США імпортували з Канади (381 т – 67,0 % імпорту сої), Австрії (54 т), Франції (96 т) та Чехії (25 т).

Ріпаку за 2020 рік закупили на 4,6 млн дол. США менше ніж у 2019 році – на 32,5 млн дол. США. Основні постачальники продукції – Німеччина – 1,8 тис. т на 15,6 млн дол. США (50,0 %), Франція – 1,1 тис. т на 11,4 млн дол. США (30,6 %) та Іспанія – 0,6 тис. т на 4,4 млн дол. США (9,7 %).

Зберігається тенденція до зростання імпорту насіння цукрових буряків та овочів, зазначив Олександр Захарчук. За 2020 рік закуплено майже 612 т насіння цукрового буряку на 18,3 млн. дол. США. Цей обсяг насіння дає змогу засіяти майже всі наявні під цукровим буряком площі в Україні.

Імпорт насіння овочів у вартісному вимірі збільшився порівняно з 2019 роком на 20,2 % та склав 31,0 млн. дол. США. Також збільшуються закупівлі насіння нішових культур, зокрема, сорго, льону та гірчиці.

Порівняно з попереднім роком ціни на імпортне насіння соняшнику у 2020 році збільшилися більш ніж на 3000 дол. США, зазначив експерт. За 1 тонну насіннєвого матеріалу слід було заплатити 10703 дол. США проти 7573 дол. США у 2019 році, тобто на 41,6 % більше.

Ціна на гібридну кукурудзу також дещо зросли на 15,4 % – з 3896 дол. США до 4496 дол. США за тонну.

Ціна на ріпак зросли більш як удвічі – з 4053 дол. США у 2019 році  до 8907 дол. США у 2020 році.

Ціна на сою знизилися на 4,2% – з 1848 дол. США у 2019 році до 1771 дол. США торік.

Розвиваючи власні експортні можливості для входження на перспективні ринки зернових культур інших країн, в тому числі і Європейського Союзу, вітчизняні насіннєводи у 2020 році продовжували демпінгувати порівняно з імпортними цінами закупівлі за рахунок зменшення ціни власної реалізації насіннєвого матеріалу: на сою – в 3,5 разу, пшеницю – в 2,7 разу, кукурудзу – в 2,6 разу, ячмінь – 2,6 разу, соняшник – в 1,9 разу та на жито – 1,6 разу.

Таким чином, 2020 рік можна назвати роком суттєвого скорочення імпорту   насіння зернових (-31,2 %) та олійних (-46,0 %) культур у кількісному виразі. Але за рахунок зростання цін придбання, імпорт зернових просів лише на 20,0 %, а олійних культур – на 13,0 %. Зростання вартості імпорту відбулося значною мірою за рахунок придбання більш якісного насіння та вищих категорій добазових й базових форм, які традиційно в кілька разів вищі, ніж сертифіковане насіння різних років генерації, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: