Скачати прес-реліз

Одним із варіантів стримання цін на соняшникову олію, яка з вересня 2020 р. подорожчала майже на 80 %, може стати застосування практики державних закупівель Аграрним фондом у період низьких цін і їх інтервенція на ринок у пікові періоди високих цін для згладжування цінових коливань і стримання продовольчої інфляції, зазначив старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Артем Педорченко.

За його словами, запровадження інших механізмів може негативно вплинути на інтереси різних учасників ринку – аграріїв, переробників, експортерів, а також вітчизняну економіку в цілому.

Україна глибоко інтегрована у світовий ринок соняшникової олії. Частка експорту цього виду агропродукції з України складає близько 95%. За обсягами виробництва та експорту соняшникової олії наша держава вже 14 років поспіль займає перше місце в світі, нагадав науковець. Надходження від її експорту складають значну частину (до 10 %) валютної виручки, що надходить в країну.

З огляду на це, за оцінками науковців Інституту аграрної економіки, обмеження експорту для стримання внутрішніх цін може призвести до зменшення обсягів виробництва, зупинки підприємств, скорочення робочих місць, втрати зовнішніх ринків збуту тощо.

Водночас через високу експортоорієнтованість вітчизняної соняшникової олії світова кон’юнктура на ринку насіння олійних культур та продуктів його переробки безпосередньо впливає на ціну соняшникової олії в Україні, зазначив Артем Педорченко.

На зовнішньому ринку ціни на українську соняшникову олію у сезоні 2020/21 маркетингового року стрімко зростали у період з вересня 2020 року по лютий 2021 року – зростання ціни склало близько 70 %. Якщо у вересні минулого року ціна попиту складала менше 1000 дол. США за 1 т на умовах FOB-порт Чорного моря, то у лютому 2021 року досягла значення у 1700 дол. США за 1 т, а у березні цього року ціни дещо знизилися – до 1500 дол. США за 1 т.

До 98% насіння соняшнику, що збирають в Україні, переробляється на вітчизняних підприємствах оліє-жирового комплексу, які формують відпускні ціни спираючись на світову кон’юнктуру ринку соняшникової олії та інших рослинних олій, а також курс національної валюти.

Відпускна ціна виробників за 1 л бутильованої рафінованої дезодорованої соняшникової олії складає 1,6 дол. США, тобто 52 грн/л ($1,6 х 27 (курс грн/$) х 1,2 (ПДВ) = 52 грн/л). При цьому відпускна ціна роздрібних мереж на цю продукцію, з урахуванням націнки і податків становить понад 70 грн/л, тобто майже 40 % перевищує відпускні ціни заводу, наголосив науковець.

Втім, запровадження обмеження роздрібних відпускних цін – держрегулювання – може призвести до створення дефіциту та процвітання чорного ринку, вважає Артем Педорченко.

Слід також пам’ятати, зазначив він, що 2020 року несприятливі погодні умови вплинули на урожай соняшнику в Україні, який склав 13,1 млн т, що на 14 % менше показників попереднього року.

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2021 році очікується незначне розширення виробництва соняшнику – до 14,2 млн. т, тобто на 8 % більше ніж торік. Крім того, на світовому ринку передбачається збільшення пропозиції рослинних олій за рахунок збільшення виробництва сої у світі. А це означає, що ціни на соняшникову олію мають знизитися з початком збору врожаю соняшнику у вересні.

Отже, найбільш ефективним механізмом стримування цін на соціально значущі види продовольчих товарів у сучасних економічних умовах вбачаємо створення їх державних запасів під час періодів низьких цін і інтервенції на ринок у періоди здорожчання. Також вбачаємо можливими домовленості Уряду з операторами ринку, зокрема з великими мережами роздрібної торгівлі, про тимчасове обмеження торгової націнки на такі товари, за аналогією з меморандумами між Урядом та експортерами про обсяги експорту певних видів агропродукції, підсумував Артем Педорченко.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: