Скачати прес-реліз

У 2021 році було вироблено та сертифіковано батьківських форм гібридної кукурудзи на 7,4 % більше, ніж 2020 року – 119,2 тис. т, з них: ввезено гібридів іноземної селекції – 19,9 тис. т, а також вироблено на території держави насіння іноземної селекції – 77,1  тис. т. Вітчизняне насінництво склало 22,2  тис. т, що на рівні 18,6 % від загального результату, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, батьківські форми гібридної кукурудзи вітчизняної селекції представлені 393 гібридами та лініями, що висівалися на полях сільськогосподарських товаровиробників. Іноземні гібриди та лінії, становили 793 одиниці. При цьому за межами України вирощені 699 гібридів, а також сертифіковано 225 одиниць іноземних гібридів та ліній, вирощених в межах України.

На ринку продажу батьківських форм гібридної кукурудзи у 2021 році працювали 180 вітчизняних та іноземних компаній, у тому числі: 111 українських компаній, що реалізують вітчизняні та іноземні гібриди кукурудзи, та 69 іноземних компаній, які здійснюють свою діяльність в Україні, як представництва.

З українських гібридів найкраще реалізовувалися:

• ДБ Хотин (2346 т), виробник – Державна установа Інститут сільського господарства степової зони НААН;
• Гран 6 (1120 т), виробник – ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції»;
• ДН Пивиха (817 т), виробник – Інститут зернового господарства НААН;
• ВН 63 (786 т), виробник – ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції», 
• ДН Хортиця (352 т), виробник – Інститут зернового господарства НААН;
• Гран 310 (350 т), виробник – ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції»,
• Гран 1 (334 т), виробник – ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції»,
• Моніка 350 МВ (287 т), виробник – Інститут зернового господарства НААН,
• Данііл (272 т), виробник – ТОВ «Науково-дослідний інститут аграрного бізнесу»;
• ДН Аншлаг (257 т), виробник – Інститут сільського господарства степової зони НААН.

Серед іноземних найбільш поширеними у 2021 році були гібриди компаній Монсанто Технолоджі ЛТД – ДКС4351 (6597 т) та П9074 (3578 т).

Найбільшими реалізаторами батьківських форм гібридного насіння кукурудзи є ТОВ «Піонер Насіння Україна», ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» та ТОВ «Стасі насіння» – структурні підрозділи фірми «Піонер», а нині – вже «Кортева Агрісаєнс». Загалом виробили та сертифікували 23,2 тис. т насіння кукурудзи, а їх частка у загально сертифікованому насінні склала 19,5 %.

Таким чином, підкреслив Олександр Захарчук, сортовий сортимент гібридів кукурудзи, що пропонується вітчизняному виробнику постійно поповнюється вітчизняними та іноземними гібридами, які добре себе зарекомендували за 2-3 річний період проведення державної кваліфікаційної експертизи сортів рослин. Нові гібриди характеризуються доброю стійкістю до засухи, що доволі актуально в останні роки, стійкістю до шкідників і хвороб, а також показали гарні врожайні якості.

Кукурудза є лідером вирощування та продажу у світі. Крім споживання в якості їжі для людей, ця культура є одним з лідерів у світовому виробництві зернофуражних культур, а також виходить на новий інноваційний ступінь свого розвитку в частині її технічної переробки, зазначив науковець.

У нашій країні, нагадав він, кукурудза традиційно була основною кормовою та продовольчою культурою. Ще 20 років тому на продовольчі цілі і технічну потребу використовувалося лише 35-40 % зерна кукурудзи, а дві третини – на корм. Втім нині 70‑80 % кукурудзи експортується за кордон, і лише 1/5 залишається на корм та інші технічні потреби.

Природно-ресурсний потенціал України є досить сприятливим для формування високих та стабільних урожаїв кукурудзи. Створення національних сортових ресурсів, а саме: своєчасна сортозаміна та впровадження нових гібридів кукурудзи з високим адаптивним потенціалом, показниками врожайності та якості, покращенням генетичного потенціалу, – може вирішити питання із забезпечення експорту, переробки для технічних цілей, виробництва біопалива, залишаючись при цьому ще й однією з основних зерно-фуражних культур, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: