Скачати прес-реліз

Експорт насіння зернових, олійних культур та цукрових буряків за 2021 рік склав 26,1 млн дол. США, що стало найвищим показником з 2013 року і на 40 % перевищило обсяги 2020 року, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, збільшенню обсягів експорту насіння цього виду агропродукції значною мірою сприяло визнання у 2020 році Європейським парламентом української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС. Внаслідок цього рішення вітчизняне насіння отримало доступ на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу. Торік Україна вперше експортувала насіння до Німеччини, Румунії, Польщі, Франції та Угорщини.

У структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза, обсяги поставок якої на зарубіжні ринки за 2021 рік у вартісному вимірі становили 17,3 млн дол. США, тобто 2/3 від загального експорту насіння, зазначив науковець.

Найбільшими споживачами насіння кукурудзи стали країни СНД, які закупили його на суму 10,8 млн дол. США. Решту кукурудзи – 33,0 % – імпортували країни – члени ЄС та інші європейські країни. Левова частина цього насіння надійшла до Білорусі – 4,2 тис. т на суму 8,2 млн дол. США, а також до Казахстану – 600 т на суму 1,2 млн дол. США, Угорщини – 481 т на 1,3 млн дол. США, Румунії – 458 т на 1,2 млн дол. США, Молдови – 365 т на суму 1,0 млн дол. США та Польщі – 340 т на 0,6 млн дол. США. Серед інших покупців є і Німеччина (195 т) та Франція (95 т).

Основним покупцем української насіннєвої пшениці у 2021 році став Ізраїль – 1,1 тис. т. Ще 515 т Україна продала до Швейцарії, 492 т – до Молдови, 264 т – до Чехії, 290 т – до Казахстану. Загалом торік було продано 2789 т насіння пшениці на 1,8 млн дол. США.

Також у 2021 році було експортовано 2375 т насіння сорго на суму 300 тис. дол. США, з яких 1346 т продано до Туреччини, 469 т – до Іраку, 200 т – до Кувейту, 95 т – до Ізраїлю. Зі 1142 т насіння жита 1133 т продано до Білорусі, решта – 6 т – придбала Німеччина.

Серед олійних культур лідером продажу є насіння соняшнику – 298 т на суму 2,3 млн дол. США. Ріпаку продали 44 т на 0,5 млн дол. США, а сої – 67 т на 0,1 млн дол. США.

Насіння соняшнику продавали у США – 82 т на 901 тис. дол. США, Австрію – 83 т на 560,0 тис. дол. США, Казахстан – 52 т на 221 тис. дол. США, Молдову – 39,0 т на 374 тис. дол. США, Францію – 26 т на 116 тис. дол. США та Румунію – 13 т на суму 133 тис. дол. США.

Насіння ріпаку торік купували лише Білорусь (42 т на 0,4 млн дол. США) та Молдова (2 т на 46,7 тис. дол. США), а сої – Азербайджан (33 т на 66 тис. дол. США), Казахстан (20 т на 28 тис. дол. США), Молдова (10,5 т на 15 тис. дол. США) та Білорусь (3 т на 3,3 тис. дол. США).

Таким чином, за 2021 рік Україна експортувала на світовий ринок – у першу чергу, європейський – 14,1 тис. т насіння зернових культур та 0,4 тис. т насіння олійних культур, що є найкращим результатом за останні 10 років, підкреслив науковець. Причому потенціал вітчизняного насінництва, який значно зріс за рахунок іноземних компаній, що працюють в Україні, лише набирає обертів.

Однак в умовах російської агресії є загроза зменшення виробництва вітчизняного насіння, в першу чергу у зв’язку із скороченням площ насінницьких посівів, розміщених на території, де ведуться військові дії, використання частини їх для забезпечення продовольчих потреб в інших регіонах України, а також зменшення надходження інвестицій у галузь внаслідок війни, зазначив науковець.

Отже, подальше нарощування потенціалу вітчизняного насінництва напряму залежить від якнайшвидшого припинення війни для успішного проведення посівної кампанії та нарощування обсягів виробництва насіння, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: