Скачати прес-реліз

За 2021 рік Україна імпортувала 21,8 тис. т насіння зернових, 25,8 тис. т насіння олійних культур, 740 т насіння цукрових буряків та 1524 т насіння овочів на загальну суму 419,5 млн дол. США. Це більш ніж у 16 разів перевищило обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 26,1 млн дол. США за відповідний період, та на 2,5% більше, ніж було імпортовано за 2020 рік, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, тенденція до збільшення імпорту насіннєвого матеріалу, яка спостерігається в Україні з 2015 року і зберіглася торік, є результатом різкого підвищення попиту на цей вид агропродукції через збільшення його споживання холдинговими компаніями та великими й середніми товаровиробниками. Крім того, карантинні обмеження та зменшення логістики у 2020-2021 роках, спричинені пандемією Covid-19, дали поштовх розвитку іноземних селекційних компаній в межах України для забезпечення сільськогосподарських товаровиробників своєю продукцією.

У 2021 році левову частку – 78,0 % – в імпорті до України насіння зернових культур склала кукурудза – 17,0 тис. т. Насіннєвої пшениці закупили за кордоном 2,5 тис. т, ячменю – 0,6 тис. т, жита – 1,3 тис. т, сорго – 0,4 тис. т та гречки –18 т, поінформував науковець.

В імпорті насіння олійних культур на соняшник припадає 87 %. Його поставки склали 22,4 тис. т. Також закупили 2,8 тис. т ріпаку та 0,6 тис. т сої. На купівлю насіння зернових та олійних культур припадає близько 90 % вітчизняного імпорту цього виду агропродукції.

У вартісному вимірі насіння соняшнику займає більше половини (58 %) вітчизняного імпорту насіннєвого матеріалу. На нього торік витратили 243,3 млн дол. США. При цьому Туреччина вперше обігнала США за обсягами поставок насіння гібридного соняшнику, продавши в Україну 7,4 тис. т на суму 78,2 млн дол. США, тоді як Сполучені Штати Америки продали вітчизняним аграріям 6,8 тис. т цього виду насіннєвого матеріалу на суму 77,5 млн дол. США.

На придбання кукурудзи було витрачено 88,5 млн дол. США, тобто майже чверть (21,0 %) від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу. Основними її постачальниками до України були Франція – 5,9 тис. т на 42,4 млн дол. США (48 %), Угорщина – 4,8 тис. т на 17,7 млн дол. США (19,4 %) та Румунія – 3,0 тис. т на 10,8 млн. дол. США (9,7 %).

Ріпаку за 2021 рік закупили на 27,3 млн дол. США. Основні постачальники продукції – Німеччина (1,4 тис. т на 11,3 млн дол. США – 41,4 % від усього імпорту ріпаку), Франція (0,8 тис. т на 8,7 млн дол. США, 31,9 %) та Іспанія (0,5 тис. т на 6,4 млн дол. США, 23,4 %).

За оцінками вчених Інституту аграрної економіки, посилюється тренд щодо зменшення обсягів імпортованого насіння зернових культур. Якщо у 2020 році його було ввезено 25,4 тис. т, то у 2021 році – 21,8 тис. т (-14,2 %). Це відбувається внаслідок підвищення якості ввезеного насіння та поставок більш високих кондицій, у першу чергу добазового та базового насінництва, а також зростання обсягів виробництва насіння іноземної селекції в Україні, пояснив Олександр Захарчук.

Після розв’язання росією повномасштабної війни проти України 24 лютого 2022 року Міністерство аграрної політики та продовольства України для забезпечення посівної кампанії-2022 дещо спростило процедури щодо ввозу насіння. Зокрема, ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції» організовуватиме процес безперебійної реалізації насіння та посадкового матеріалу, необхідного для посіву на час воєнного стану без додаткових процедур сертифікації. А для імпортованого насіння буде достатньо сертифікату країни-виробника. Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів під час ввезення на територію України насіння має визнавати іноземну сертифікацію на нього. Крім того, служба перевірятиме фітосанітарний стан насіння, але може не проводити фітосанітарну експертизу.

Водночас деяка розірваність логістичних зв’язків, особливо в областях, де проводяться воєнні дії, створює реальні загрози щодо вчасних поставок іноземного насіння. З огляду на це доцільною є заміна імпортованого насіннєвого матеріалу на вітчизняний, який більш адаптованіший до місцевих умов вирощування, та й по якості і врожайності відповідає світовим вимогам. Такий підхід дозволить підтримати національних селекціонерів, забезпечити всіх сільгосптоваровиробників насінням у необхідній кількості, успішно провести посівну-2022 у тих регіонах, де це можливо, і забезпечити продовольчу безпеку не лише України, а й країн – імпортерів вітчизняної агропродукції, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: