Скачати прес-реліз

За результатами восьми місяців 2022 року оборот зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Азією склав 5164 млн дол. США. Це на 38 % менше відповідного показника 2021 року у 8356 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, загалом у поточному році вітчизняний експорт (‑3030 млн дол. США) знижується в абсолютному виразі відчутніше, ніж імпорт (‑163 млн дол. США). Тому позитивне для України сальдо аграрної торгівлі з країнами Азії скоротилось до 3655 млн дол. США.

Основними покупцями вітчизняної агропродовольчої продукції в азійському регіоні цьогоріч є Туреччина, Китай, Індія, Саудівська Аравія, Іран, Південна Корея та Ірак. Сумарно на ці країни припало 81 % вартості українських поставок до цієї частини світу, зазначив науковець.

Найбільшими постачальниками, які відіграють вирішальну роль для України в імпорті сільськогосподарської сировини і продовольства з Азії, 2022 року виступають Туреччина, Китай, Індонезія та Індія. Їх спільна частка перевищила 4/5 від вартості вітчизняних закупівель у даному регіоні.

У січні-серпні 2022 року Азія традиційно фокусується на придбанні ключових груп вітчизняного експорту – зернових культур (1954 млн дол. США), олій та жирів (1350 млн дол. США), олійних (334 млн дол. США), м’ясопродуктів (267 млн дол. США), а також залишків і відходів переробної промисловості (264 млн дол. США), зауважив Микола Пугачов.

Водночас імпортні закупівлі в азійських країнах включають переважно ті продукти, яких бракує в Україні: цитрусові фрукти, пальмова олія, різні овочі, насіння соняшнику, кава та чай.

У 2022 році суттєве зниження взаємної торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Азією спричинене повномасштабним вторгненням рф в Україну та довготривалим блокуванням наших морських портів, що зруйнувало напрацьовані логістичні ланцюги, наголосив експерт.

Хоча через форс-мажорні обставини азійський регіон зараз втратив статус основного ринку збуту для продовольства українського виробництва, він залишається серед найбільш пріоритетних і перспективних. Наявність тут країн із великою ємністю внутрішнього ринку – Китай, Індія, а також високим платоспроможним попитом – Близький Схід, Японія, Південна Корея, разом зі здатністю до швидкого відновлення колишніх обсягів поставок у разі успіхів України на фронті й стабілізації соціально-економічної ситуації виглядатиме багатообіцяюче для вітчизняного експорту, підсумував Микола Пугачов.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: