Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Нинішній етап розвитку зовнішньоекономічної діяльності характеризується подальшою лібералізацією міжнародної торгівлі з розкриттям ринків розвинутих країн насамперед для товарів АПК з країн, що розвиваються, на основі посилення ролі інтеграційних формувань, зазначив перший заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Сергій Кваша.

За його словами, зараз починається четверта хвиля розвитку міжнародної торгівлі.

Перша хвиля, що тривала з 1870 року до початку Першої світової війни, характеризувалася здешевленням перевезень, нагадав науковець.

Середній обсяг міжнародної торгівлі становив тоді 9% світового ВВП. При цьому  у країнах Західної Європи, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Японії він сягав 12,9%.

Друга хвиля розвитку міжнародної торгівлі розпочалася після підписання Генеральної Угоди по торгівлі і тарифам ГАТТ і завершилася  у 1994 року. Ознакою цього періоду стали  зменшення протекціонізму і тарифів, а також розвиток транспортної інфраструктури і зниження цін на транспортування.

Обсяги світової торгівлі у цей період зросли зі 123,5 млрд дол. США в 1950 році до 10,4 трлн дол. США в 1994 році.

Зі створення 1995 року СОТ, яка встановила єдині правила торгівлі між країнами-учасницями, розпочалася третя хвиля розвитку міжнародної торгівлі, яка, на думку академіка, тривала до кінця минулого року.

Цей етап ознаменувався формуванням системи новітніх платежів на основі інформаційної революції та прискоренням розвитку торгівлі послугами.

Обсяги світової торгівлі за цей час зросли майже втричі: з 10,4 до 36,6 трлн дол. США.

Нинішня, четверта хвиля розвитку міжнародної торгівлі, на думку Сергія Кваші,  розпочалася із прийняттям у грудні 2013 року на дев’ятій Міністерській Конференції СОТ «Балійського пакету». Він представляє собою низку рішень, спрямованих на спрощення і сприяння торгівлі, надання країнам, що розвиваються, більше можливостей для забезпечення продовольчої безпеки, стимулювання торгівлі найменш розвинених країн та сприяння розвитку в цілому.

На думку експерта, у цей період відбуватиметься  черговий перехід від глобальної економіки до розвитку та посилення окремих регіональних та міжрегіональних угрупувань.

Тенденції в окремих відносинах між Європою та Китаєм, Росією та Китаєм, та іншими країнами свідчать, що в багатьох країнах виникає побоювання, що інтенсивний розвиток китайської економіки може становити для них загрозу.

З огляду на це країни повертаються з інвестиціями у свої регіональні угрупування, стимулюючи розвиток саме цих регіональних економік.

Навіть між ЄС та США йде активний процес переговорів щодо формування транснаціонального партнерства у торгівлі та інвестиціях. Очікується, що така угода буде підписана цього року.

Отже, особливість поточного моменту полягає у тому, що глобальні ринки все ще існують для товарів, тоді як політики країн зміщують акценти в бік посилення регіонального співробітництва, підсумував Сергій Кваша.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: