Шановний Юрію Олексійовичу! Вітаємо Вас із Днем народження!
Шановний Юрію Олексійовичу!
Колектив Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» щиро вітає Вас із Днем народження!
Ваші наукові здобутки, високий професіоналізм та відданість розвитку аграрної науки є джерелом натхнення для колег і всієї наукової спільноти України. Завдяки Вашому керівництву Інститут здобув вагоме міжнародне визнання, успішно реалізував важливі дослідницькі проєкти та став осередком формування нової генерації талановитих науковців.
Ви є прикладом цілісності, наукової глибини та справжнього служіння своїй справі. Ваш внесок у розвиток аграрної економіки та зміцнення позицій Інституту як провідного наукового центру є неоціненним.
Щиро бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, нових звершень і творчого натхнення. Нехай підтримка колег, визнання наукової спільноти та успіхи Інституту супроводжують Вас у всіх починаннях, а кожен новий проєкт дарує радість і задоволення від результатів.
З повагою та найкращими побажаннями
колектив Національного наукового центру
«Інститут аграрної економіки»
Проєкт Держбюджету-2026: місцеві бюджети залишаються уразливими – Юрій Пасічник
Проєктом Держбюджету-2026 визначаються основні параметри державних фінансів, а також формується обсяг фінансових ресурсів, спрямованих на підтримку місцевого самоврядування. У документі закладено механізми забезпечення стабільності місцевих бюджетів, обсяги базової і реверсної дотацій, освітньої та медичної субвенцій, а також нових інструментів для відновлення інфраструктури та розвитку регіонів у наступному році, зазначив головний науковий співробітник відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д. е. н. Юрій Пасічник, інформуючи про результати проведеного науковцями установи аналізу проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (реєстр. № 14000), який 15 вересня 2025 року подано Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України.
За його словами, у 2026 році фіксується збільшення загального фінансового ресурсу для фінансування громад в наступному бюджетному році на 157,1 млрд грн (+21,9 %).
Чи утримають ціни на овочі інфляцію – Юрій Лупенко
Споживчі ціни у серпні 2025 року, як і в липні, знизилися проти попереднього місяця на 0,2 %, тоді як протягом року вони постійно зростали: від 0,7 % у квітні – до 1,5 % у березні. Локомотивом зниження споживчих цін стали ціни на продукти харчування (-0,9 %), на одяг і взуття (-3,2 %), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (-0,1 %), на паливо та мастила (-0,2 %), а також на відпочинок і культуру (-0,2 %). Зниження відбулося навіть на тлі зростання споживчих цін по усіх інших позиціях: безалкогольні і алкоголь напої, тютюнові вироби, прибирання сміття, охорона здоров’я, транспортні послуги, зв’язок (найбільше – на 2,7 %), освіта, ресторани та послуги, різні товари та послуги, а також замороження цін на житло, водопостачання, каналізацію, послуги з управління багатоквартирними будинками, електроенергію, природній газ, гарячу воду, опалення, поінформував в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи повідомлення Держстату України щодо індексів цін у серпні 2025 року.
В Україні зберігається тенденція до щомісячного здорожчання хліба – коментар Світлани Черемісіної інформаційному агентству «Укрінформ»
В Україні зберігається тенденція до щомісячного здорожчання хліба; за прогнозом, ціни за підсумками 2025 року зростуть на 11-23% залежно від виду продукції.
Про це в коментарі Укрінформу повідомила докторка економічних наук, головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Черемісіна.
За словами науковиці, тенденція до щомісячного підвищення цін на хліб, що була актуальною торік, зберігається і цьогоріч. Так, щомісяця асортимент виробів хлібопекарської галузі дорожчає на 1-1,7% залежно від виду продукції.
Чому дорожчає хліб і що буде із цінами до кінця року – коментар Світлани Черемісіної інформаційному агентству «Укрінформ»
За даними Держстату, з початку року ціни на пшеничний хліб з борошна вищого ґатунку зросли на майже 13%, з борошна першого ґатунку – на 9%, житній – на 6,4%.
За серпень весь асортиментний ряд хлібобулочних виробів зазнав певного цінового подорожчання: пшеничний хліб вищого ґатунку подорожчав до 58,51 грн/кг (+1,1%), пшеничний першого ґатунку – до 46,31 грн/кг (+0,3%), житній – до 47,99 грн/кг (+1%), батон вагою 500 г – до 29,45 грн (+0,2%).
Але якщо порівнювати зі серпнем 2024-го, то загальне подорожчання за останні 12 місяців виявилося відчутним – загалом на названі сорти хліба воно становило 20–23%. У Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» порахували, якщо середнє щоденне споживання хліба на одну людину становить близько 200–250 г, то середньомісячні витрати домогосподарств на хліб зросли з 225,7 грн до 273,4 грн, що на 21% більше, ніж у 2024 році.
Надія Столярчук: Науковці за кордоном, не втрачений інтелектуальний капітал, а цінний актив з міжнародної співпраці
13 вересня 2025 року у Посольстві України у Варшаві, Республіка Польща, в рамках робочого візиту української делегації до Польщі, відбулася зустріч заступника міністра освіти і науки України Дениса Курбатова з українськими науковцями, організована Фундацією «Українська наукова діаспора в Польщі». В зустрічі також взяла участь провідна наукова співробітниця відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Надія Столярчук.
За підсумками зустрічі у Варшаві Міністерство освіти і науки України формують спільну рамку дій для подальшої інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору та підготовки спільних проєктів і програм обмінів.
Результати діяльності Ради молодих вчених Інституту аграрної економіки включено до щорічного спеціального видання МОН
Результати діяльності Ради молодих вчених Інституту аграрної економіки опубліковані у 4-му спеціальному виданні Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України «Ради молодих вчених України: 2024. Кращі практики та історії визнання», поінформував нещодавно обраний голова Ради молодих вчених Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», провідний науковий співробітник відділу обліку і оподаткування, д.е.н. Станіслав Василішин.
За його словами, у книзі висвітлені результати діяльності у 2024 році Ради молодих учених Інституту аграрної економіки на чолі з її головою Надією Столярчук, а також персональна історія успіху аспіранта відділу економіки аграрного виробництва наукової установи, а нині заступника Голови Ради молодих вчених Інституту Василя Тимчака.
На сторінках видання знайшли своє відображення досягнення в науковій роботі та виклики сьогодення, які постали перед молодими вченими в умовах військового стану, участь у реалізації проєктів та розвиток міжнародного співробітництва, досвід Інституту аграрної економіки щодо самоорганізації й розбудови потенціалу молодих вчених, а також опис громадських ініціатив та волонтерської діяльності молодих науковців наукової установи.
Аграрії фіксують падіння врожайності зерна. Випадковість чи тренд? – коментар Дмитра Людвенка Інтернет-виданню "Економічна правда"
За прогнозами Інституту аграрної економіки, врожайність кукурудзи очікується на рівні 66,4 ц/га, що на 1,9% більше попереднього року, проса – 18,3 ц/га, на 11,7% менше, а гречки – 12,7 ц/га, що на 0,9% менше показників 2024 року. По соняшнику прогноз урожайності становить 20,7 ц/га, а по сої – 22,7 ц/га, що відповідно на 0,7% та на 14% менше до торішніх показників.
Науковець Інституту аграрної економіки Дмитро Людвенко зауважив, що північ-захід краще пристосовані до кліматичних екстремумів. Там більше опадів, вища вологість ґрунтів, менша схильність до посух та стабільні температурні умови. "Не менш важливим є також впровадження в регіоні північ-захід сучасних технології та інноваційних аграрних практик, зокрема: нульовий обробіток ґрунту (no-till farming), органічне землеробство, використання якісного насіннєвого матеріалу, добрив та захисту рослин", – додав він.
Джерело: Економічна правда
Інвестиції в майбутнє: куди вкладають кошти найбільші гравці агроринку – коментар Олександра Захарчука онлайн-ресурсу AgroPortal
У ННЦ «Інститут аграрної економіки» підтверджують, що українські сільгоспвиробники зазвичай реінвестують отримані прибутки у розвиток власного бізнесу. Вони спрямовують кошти на модернізацію виробництва, розширення тваринницьких ферм, впровадження енергоефективних технологій, придбання обладнання для переробки агропродукції та оновлення парку сільгосптехніки.
Аграрії обирають інструменти з мінімальним ризиком і передбачуваною віддачею. Традиційно безпечними вважаються вкладення в реальні активи. Передусім у землю, яка слугує захистом заощаджень від інфляції. Надійними також є інвестиції у розвиток власного господарства — інфраструктуру, техніку тощо.
Завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук додає, що наразі високоризиковими для власників аграрного бізнесу є спекулятивні новації на кшталт криптовалют. Ці цифрові активи надзвичайно волатильні, а спрогнозувати їхній курс практично неможливо. Такі інструменти не гарантують збереження капіталу і майже не використовуються консервативним агробізнесом. В умовах війни та економічної нестабільності агросектор тяжіє до максимальної фінансової безпеки, навіть ціною зниження потенційної прибутковості. Нині найбільш затребуваним підходом є мінімізація ризиків за помірної рентабельності.
Джерело: AgroPortal
Привітання директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрія Лупенка з нагоди Дня Незалежності України
Щиро вітаю вас із 34-ю річницею нашого головного свята – Дня Незалежності України!
Сьогодні незалежність – не просто слово, а щоденна боротьба, яку веде український народ проти російської агресії. Ця боротьба вистраждана поколіннями українців, і нині наші воїни та весь народ відстоюють право жити у вільній, демократичній та європейській державі.
Кожен із нас своєю працею, єдністю та незламністю наближає час, коли у нашу країну повернуться мир і спокій.
Бажаю вам сили, здоров’я та віри. Нехай у ваших оселях панують тепло, згуртованість і надія. Ми обов’язково переможемо й розбудуємо щасливу й заможну Україну.