Архів новин

В Україні продовжується тенденція до подорожчання основних видів м’яса. За даними Держстату, за рік – серпень 2025 року порівняно з серпнем 2024-го – середні споживчі ціни на яловичину, свинину, сало та м’ясо птиці зросли від 15,2 % до 37,5 %.

Найменше здорожчало сало – на 15,2%, і в серпні 2025 року воно коштувало 185,03 грн/кг. Яловичина подорожчала на 22,9 % – до 332,53 грн/кг, свинина – на 36,8 % – до 248,93 грн/кг. Ціна на тушку курячу зросла на 35,9 % – до 117,95 грн/кг, а філе куряче – на 37,5 % – до 223,89 грн/кг.

За словами провідної наукової співробітниці відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" к.е.н. Наталії Копитець, головними причинами здорожчання є військово-економічна ситуація в країні: "Серед основних факторів – воєнні дії та наслідки повномасштабної агресії рф проти України, включаючи втрату поголів’я та виробництв через військові дії та окупацію значної території; зростання вартості кормів; підвищення цін на енергоресурси; дефіцит робочої сили через переміщення в більш безпечні регіони, виїзд за кордон або мобілізацію".

Детальніше

Споживчі ціни у серпні 2025 року, як і в липні, знизилися проти попереднього місяця на 0,2 %, тоді як протягом року вони постійно зростали: від 0,7 % у квітні – до 1,5 % у березні. Локомотивом зниження споживчих цін стали ціни на продукти харчування (-0,9 %), на одяг і взуття (-3,2 %), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (-0,1 %), на паливо та мастила (-0,2 %), а також на відпочинок і культуру (-0,2 %). Зниження відбулося навіть на тлі зростання споживчих цін по усіх інших позиціях: безалкогольні і алкоголь напої, тютюнові вироби, прибирання сміття, охорона здоров’я, транспортні послуги, зв’язок (найбільше – на 2,7 %), освіта, ресторани та послуги, різні товари та послуги, а також замороження цін на житло, водопостачання, каналізацію, послуги з управління багатоквартирними будинками, електроенергію, природній газ, гарячу воду, опалення, поінформував в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи повідомлення Держстату України щодо індексів цін у серпні 2025 року.

Детальніше

В Україні зберігається тенденція до щомісячного здорожчання хліба; за прогнозом, ціни за підсумками 2025 року зростуть на 11-23% залежно від виду продукції.

Про це в коментарі Укрінформу повідомила докторка економічних наук, головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Черемісіна.

За словами науковиці, тенденція до щомісячного підвищення цін на хліб, що була актуальною торік, зберігається і цьогоріч. Так, щомісяця асортимент виробів хлібопекарської галузі дорожчає на 1-1,7% залежно від виду продукції.

Детальніше

За даними Держстату, з початку року ціни на пшеничний хліб з борошна вищого ґатунку зросли на майже 13%, з борошна першого ґатунку – на 9%, житній – на 6,4%.

За серпень весь асортиментний ряд хлібобулочних виробів зазнав певного цінового подорожчання: пшеничний хліб вищого ґатунку подорожчав до 58,51 грн/кг (+1,1%), пшеничний першого ґатунку – до 46,31 грн/кг (+0,3%), житній – до 47,99 грн/кг (+1%), батон вагою 500 г – до 29,45 грн (+0,2%).

Але якщо порівнювати зі серпнем 2024-го, то загальне подорожчання за останні 12 місяців виявилося відчутним – загалом на названі сорти хліба воно становило 20–23%. У Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» порахували, якщо середнє щоденне споживання хліба на одну людину становить близько 200–250 г, то середньомісячні витрати домогосподарств на хліб зросли з 225,7 грн до 273,4 грн, що на 21% більше, ніж у 2024 році.

Детальніше

13 вересня 2025 року у Посольстві України у Варшаві, Республіка Польща, в рамках робочого візиту української делегації до Польщі, відбулася зустріч заступника міністра освіти і науки України Дениса Курбатова з українськими науковцями, організована Фундацією «Українська наукова діаспора в Польщі». В зустрічі також взяла участь провідна наукова співробітниця відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Надія Столярчук.

За підсумками зустрічі у Варшаві Міністерство освіти і науки України формують спільну рамку дій для подальшої інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору та підготовки спільних проєктів і програм обмінів.

Детальніше

Результати діяльності Ради молодих вчених Інституту аграрної економіки опубліковані у 4-му спеціальному виданні Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України «Ради молодих вчених України: 2024. Кращі практики та історії визнання», поінформував нещодавно обраний голова Ради молодих вчених Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», провідний науковий співробітник відділу обліку і оподаткування, д.е.н. Станіслав Василішин.

За його словами, у книзі висвітлені результати діяльності у 2024 році Ради молодих учених Інституту аграрної економіки на чолі з її головою Надією Столярчук, а також персональна історія успіху аспіранта відділу економіки аграрного виробництва наукової установи, а нині заступника Голови Ради молодих вчених Інституту Василя Тимчака.

На сторінках видання знайшли своє відображення досягнення в науковій роботі та виклики сьогодення, які постали перед молодими вченими в умовах військового стану, участь у реалізації проєктів та розвиток міжнародного співробітництва, досвід Інституту аграрної економіки щодо самоорганізації й розбудови потенціалу молодих вчених, а також опис громадських ініціатив та волонтерської діяльності молодих науковців наукової установи.

Детальніше

Щиро вітаю вас із 34-ю річницею нашого головного свята – Дня Незалежності України!

Сьогодні незалежність – не просто слово, а щоденна боротьба, яку веде український народ проти російської агресії. Ця боротьба вистраждана поколіннями українців, і нині наші воїни та весь народ відстоюють право жити у вільній, демократичній та європейській державі.

Кожен із нас своєю працею, єдністю та незламністю наближає час, коли у нашу країну повернуться мир і спокій.

Бажаю вам сили, здоров’я та віри. Нехай у ваших оселях панують тепло, згуртованість і надія. Ми обов’язково переможемо й розбудуємо щасливу й заможну Україну.

Детальніше

Споживчі ціни в липні 2025 року знизилися проти попереднього місяця на 0,2 % за рахунок зниження цін на продукти харчування (-1,3 %), на одяг та взуття (-4,6 %), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (-0,1 %), на зв’язок (-0,1 %), та на відпочинок і культуру (-0,1 %). Серед продуктів харчування внаслідок масового надходженням на ринок продукції нового врожаю найбільше – 23,9 % – знизились споживчі ціни на овочі. Подібна динаміка щодо загального рівня інфляції, а також споживчих цін на продукти харчування стала майже постійною для липня місяця упродовж багатьох років. Так, торік у липні інфляція в Україні була нульовою, а ціни на овочі знизились на 19,6 %. У липні 2023 року ці цифри складали відповідно -0,6 % та -18,2 %, поінформував в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи повідомлення Держстату України щодо індексів цін у липні 2025 року.

За його словами, найвідчутніше серед овочів подешевшали буряк (-55,3 %), цибуля (-44,8 %) та морква (-37,9 %). Суттєво зменшились споживчі ціни  на капусту (-24,5 %).

Детальніше

Українські сільгоспвиробники зазвичай реінвестують отримані прибутки у розвиток власного бізнесу. Вони спрямовують кошти на модернізацію виробництва, розширення тваринницьких ферм, впровадження енергоефективних технологій, придбання обладнання для переробки агропродукції та оновлення парку сільськогосподарської техніки.

Як змінився інвестиційний вектор у агропродовольчому секторі, ми розпитали у завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука.

Куди зазвичай аграрії спрямовують сезонні прибутки?

Частку прибутків аграрії можуть відкладати на випадок кризових періодів чи неврожаю у фінансову «подушку» або створювати резервні запаси мінеральних добрив, пального, засобів захисту рослин (ЗЗР) тощо. Такий розподіл інвестицій та заощаджень підвищує довгострокову стійкість аграрного бізнесу.

Детальніше

Науковці Інституту аграрної економіки беруть активну участь у формуванні в Україні державної політики європейського обліково-інформаційного забезпечення управління в агропромисловому комплексі. Днями їх робота з наукового забезпечення розвитку професійного обліково-інформаційного забезпечення аграрного управління і політики на вимоги євроінтеграції України принесла реальні плоди, поінформувала завідувачка відділу обліку та оподаткування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н., CIPA, DiplFR Юлія Бездушна.

12 серпня 2025 року Національне агентство кваліфікацій України внесло до Реєстру кваліфікацій відомості щодо двох професійних стандартів – «Головний бухгалтер агропромислового підприємства» та «Бухгалтер агропромислового підприємства». Їх розробником є Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України (ФАБФ), наукове забезпечення роботи якої здійснює відділ обліку та оподаткування Інституту аграрної економіки.

Детальніше