Не всім у Європі і не завжди подобається конкуренція з українськими агровиробниками. Цього року був не один привід про це згадати. Богдан Духницький, доктор економічних наук, провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», нагадує, що упродовж 2025 року загальні умови торгівлі між Україною та Євросоюзом змінювались тричі.

Як відомо, від початку нинішнього року до 5 червня включно діяв режим торгових преференцій з опцією швидких коригувальних заходів у вигляді застосування мита щодо семи товарних позицій – м’яса птиці, яєць, меду, цукру, кукурудзи, вівса, круп, якщо обсяги їх імпорту з нашої країни до ЄС перевищуватимуть 5/12 середнього річного рівня, розрахованого з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року. З 6 червня 2025 року був запроваджений перехідний період у рамках діючої зони вільної торгівлі між сторонами, коли застосовувалась вже більша кількість квот згідно з умовами, актуальними перед повномасштабним вторгненням рф на територію України. Важливий нюанс при цьому полягав у їх пропорції на рівні 7/12 передбаченого річного обсягу, тобто до кінця 2025 року. Паралельно відбувався процес переговорів щодо нових умов торгівлі агропродовольчою продукцією на довший період. Як результат, з 29 жовтня 2025 року набули чинності оновлені правила торгівлі з Європейським Союзом. Продовжує Богдан Духницький.

«Із загального переліку у 40 основних і додаткових квот для України, у порівнянні з 2021 роком, чотири були скасовані повністю, чотири – перерозподілені, ще чотири залишились незмінними, тоді як переважна частина інших була відчутно збільшена. Найпомітніше зростання дозволених обсягів експорту вітчизняної продукції стосується меду (плюс 483 %), цукру (плюс 398 %), ячмінної крупи (плюс 336 %), обробленого крохмалю (плюс 300 %), висівок та залишків (плюс 286 %), сухого молока (плюс 208 %), яєць та альбумінів (плюс 200 %). З іншого боку, зросли квоти для ввезення на український ринок європейської свинини, м’яса птиці та цукру», – зазначає фахівець.

За його словами, в цілому актуальний режим торгівлі з ЄС встановив додаткові обмеження відносно умов 2024 року, коли ще діяли торгові преференції. А там де є обмеження, як правило, будуть і втрати.

«Якщо брати до уваги показниками фактичного експорту України за весь минулий календарний рік, то найвідчутніші втрати відбудуться в сегменті пшениці – високе мито спричинить зниження експорту на понад 80 %, тобто орієнтовно в межах 1 млрд дол. США. Більш ніж на 60 %, як очікується, скоротиться експорт цукру. У вартісному еквіваленті це дорівнюватиме 117 млн дол. США. Найімовірніше, внаслідок встановлених кількісних обмежень також зменшиться виручка від експорту до Євросоюзу м’яса птиці, яєць, концентрату яблучного соку, ячменю українського виробництва. Деякі складнощі можуть спостерігатись для експортерів меду, хоча його продажі до ЄС регулярно перевищують обсяги встановлених квот», – зазначає експерт.

Провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Богдан Духницький співставив перераховані ним втрати з можливою додатковою виручкою через заповнення збільшених квот і зробив висновок, що «загальний український агропродовольчий експорт до Європейського Союзу може скоротитись на 1,2-1,3 млрд дол. США, або приблизно на 10 % від показника 2024 року в сумі майже 13 млрд дол. США.

Але при цьому, як наголосив фахівець, за умови переорієнтації частини експорту на ринки інших країн і регіонів, наприклад, Азії та Африки, певною мірою можна компенсувати втрати, яких українські агровиробники зазнали на європейському ринку.

Джерело: Комерсант Український