Ми у ЗМІ
Як можуть змінитися ціни на продукти? Вартість м'яса – коментар Наталії Копитець онлайн-медіа 24 Канал
Науковиця Інституту аграрної економіки Наталія Копитець для 24 Каналу зауважила, що, за прогнозами, ціни на основні види м'яса (яловичина, свинина, курятина) у січні 2026 року не зміняться і залишаться на рівні цін, які склалися в останній декаді грудня 2025 року.
Відтак станом на 24 грудня 2025 року порівняно з аналогічним періодом у 2024 році роздрібні ціни на основні види зросли від 16,8% до 71%.
З-поміж основних видів м'яса за рік найбільше здорожчали ребра яловичини. Роздрібні ціни на цей продукт зросли від 172,29 гривні за кілограм до 294,55 гривні за кілограм (+71%).
Як можуть змінитися ціни на продукти? Хліб та хлібобулочні вироби – коментар Світлани Черемісіної онлайн-медіа 24 Канал
Для 24 Каналу науковиця Світлана Черемісіна розповіла, що торішня тенденція поступового щомісячного здорожчання продуктового кошика, до якого належать крупи, хліб та хлібобулочні вироби, зберігатиметься й у 2026 році.
За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, очікується, що у січні 2026 року хліб пшеничний із борошна вищого ґатунку додасть у ціні мінімум 2 – 3% і коштуватиме 61 – 62 гривні за кілограм.
А от хліб пшеничний із борошна першого ґатунку зросте в ціні до 49 – 50 гривні за кілограм (+2 – 3%), хліб житній – до 53 – 54 гривень за кілограм (+3 – 4%), батон – до 31,32 гривні за 500 грамів (+1,5 – 2%).
Соняшник у грудні в полях. Чому культура найменш продуктивна за 4 роки – коментар Дмитра Людвенка онлайн-ресурсу AgroPortal
В Україні станом на початок грудня обмолочено 92,6% соняшнику. Однією з основних причин, чому врожай досі частково залишився в полях, є небезпека на прифронтових територіях.
У Херсонській, Запорізькій, Донецькій, частково Миколаївській областях зафіксовані масові обстріли під час жнив. Крім того, трактори та комбайни є зручними цілями для дронів і артилерії ворога, зазначають у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».
Не менш важливим чинником впливу на врожай та хід збирання культури є і складні погодні умови в країні, додає старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва, д.е.н. Дмитро Людвенко.
Про стан молочного скотарства в Україні у 2025 році – коментар Леоніда Тулуша аналітичному агенству ІНФАГРО
У 2025 році в Україні, у промисловому секторі молочного скотарства, триває відновлення. На 1 листопада кількість корів у підприємствах та ФОПах зросла на 2,3%. Виробництво сирого молока за 10 місяців збільшилося на 7,6% порівняно з минулим роком. Очікується, що промислові ферми дадуть цього року на 0,2 млн тонн молока більше, ніж у 2024 році.
Такий ріст став можливим завдяки хорошій ціновій ситуації у 2023–2024 роках, коли ціни на молоко активно росли, особливо в другій половині року. Через це багато МТФ активізували інвестиції — будувалися або розширювалися виробничі потужності. У результаті на переробку надійшло вже понад 3,0 млн тонн молока за 10 місяців, а за весь 2025 рік очікується понад 3,6 млн тонн (проти 3,2 млн тонн у 2024 році).
Подолати упередженість: стереотипи, які ускладнюють аграрні переговори України та ЄС – експертна думка Олексія Могильного висловлена новинному ресурсу Європейська Правда
Дешеві сировина та робоча сила як конкурентні переваги України – вже в минулому
Аграрні перемовини – не просто одна з ключових, а напевно, найскладніша частина підготовки України до вступу в ЄС.
І не в останню чергу – через численні стереотипи, якими керуються європейські фермери, а через них – і уряди країн Євросоюзу щодо української "аграрки".
Уявлення, що відразу після вступу України в Євросоюз дешева українська агропродукція неодмінно знищить європейське фермерство і одночасно – забере собі більшу частину аграрних субсидій ЄС, стали настільки поширеними, що вже сприймаються як щось самоочевидне.
Подвійний удар: як нестача овочесховищ обмежує пропозицію агропродукції та провокує підвищення цін – коментар Олександра Захарчука діловому онлайн-виданню Комерсант Український
Олександр Захарчук, член-кореспондент НААН, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», зазначає, що якісного зберігання найбільше потребують овочі, які швидко псуються.
«Передусім, це коренеплоди – морква та буряк, цибуля та капуста. Цього року найбільш проблемна ситуація з цибулею. Урожай ріпчастої цибулі виявився збитковим. Якщо весною ціна на цей овоч злітала до 30 грн/кг, то сьогодні фермерські господарства змушені реалізовувати цибулю за ціною 4-6 грн/кг. Зокрема, і через відсутність умов для її зберігання. Також відчувається нестача потужностей для зберігання картоплі та капусти», – зазначає фахівець.
Ріпаково-соєвий дисбаланс: якою ціною українських фермерів змусили допомогти переробникам – коментар Богдана Духницького діловому онлайн-виданню Комерсант Український
«Комерсант Український» звернувся до Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», аби там оцінили потенціал України у переробці аграрної продукції. За словами провідного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції інституту, доктора економічних наук Богдана Духницького, товари харчової і переробної промисловості все ж мають доповнюючу роль в експорті агропродовольчої продукції України.
У 2024 році вартість продажів переробленої продукції на зовнішніх ринках перевищила 4 млрд доларів США, відновившись до показників 2021 року, і це склало майже 17% у товарній структурі агропродовольчого експорту України. За 10 місяців нинішнього року всього експортовано такої продукції на суму близько 3,6 млрд доларів США, а її частка наразі зросла до 19,5%.
Озимі-2026. На яких культурах зосередились аграрії, а які випали із сівозміни – коментар Дмитра Людвенка онлайн-ресурсу AgroPortal
Площа посіву озимих на зерно у 2025 році становитиме приблизно 5,4 млн га, що на 4% менше за попередню кампанію. Серед олійних культур, зокрема, посів ріпаку очікується на площі 1,1 млн га, що на 4,7% менше, ніж торік.
Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначили у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».
За словами старшого наукового співробітника відділу економіки аграрного виробництва, д.е.н. Дмитра Людвенка, за першу декаду листопада поточного року виконання прогнозу посіву зернових культур становить понад 94%. Осіння посівна проходить в умовах високих економічних, кліматичних та воєнних ризиків.
Українські сири зникають з полиць: чому магазини заполоняє імпорт – коментар Ольги Козак Інтернет-виданню 24 канал
Польські та німецькі сири витісняють українську продукцію з полиць магазинів через нижчі ціни. Вітчизняні виробники на внутрішньому ринку програють конкуренцію європейським країнам через низку причин.
Як зріс імпорт сирів до України?
Українські виробники сирів перебувають під тиском імпортної продукції, темпи завезення якої активізувалися наприкінці 2025 року. Вітчизняні сири програють завезеним у цінах через виробничі, логістичні та фінансові виклики. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла науковиця Інституту аграрної економіки Ольга Козак.
Дешевше не буде: наскільки зросте ціна яблук до кінця 2025 року – коментар Інни Сало Інтернет-виданню 24 канал
Потреба українців у споживанні яблук забезпечена менш як на половину, а середньомісячні ціни на них у 2025 році зросли понад удвічі в порівнянні з минулим. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла науковиця Інна Сало.
До кінця 2025 року очікується сезонне щомісячне здорожчання яблук на 7 – 10 % порівно з нинішніми цінами. Викликає занепокоєння той факт, що наразі існує проблема забезпечення потреб населення за умов його низької купівельної спроможності, наявних високих цін і недостатнього обсягу фонду споживання.
Науковці Інституту аграрної економіки порахували, що рівень споживання яблук в Україні становить не більш як 23 кілограми на одну людину на рік. Тоді як раціональна річна норма споживання становить 50 кілограмів. Тож потреба населення в яблуках забезпечена тільки на 46 %.
Сторінка 2 з 59
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>


















