Ми у ЗМІ

Олександр Нечипоренко, заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової частини, вважає, що ризик банкрутств у агросекторі залишається актуальним через нестабільність ситуації на фронті та загрозу подальших атак на портову інфраструктуру. На думку експерта, слід також враховувати вірогідні нові регуляторні обмеження, які можуть ускладнити торгівлю та вплинути на конкурентоспроможність української продукції.

«На спроможність фермерів забезпечити посівну в повному обсязі впливали логістичні проблеми та дефіцит ресурсів: постачання добрив, засобів захисту рослин, насіння окремих культур. А за оцінками FAO (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН), третина сільськогосподарських земель могла залишитися необробленою через брак трудових ресурсів, – зазначає Олександр Нечипоренко. – У багатьох аграріїв, особливо на сході країни, виникали проблеми через підвищення цін на паливо. Незважаючи на всі виклики, фермери продовжують роботу. Але в окремих випадках все ж змушені скорочувати посівні площі та обмежувати використання засобів захисту рослин і добрив».

Джерело: The Page

Леонід Тулуш, завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», називає такі актуальні програми підтримки:

• «Доступні кредити 5-7-9%» до 90 млн грн або до 150 млн грн для тваринництва до 10 років на інвестиційні цілі;
• «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%» на техніку, обладнання, транспорт;
• «Доступний факторинг» – кредитування під дебіторську заборгованість до 95% суми грошової вимоги або до 150 млн грн до 360 днів;
• гарантії до 50% кредитних зобов’язань фізосіб-агропідприємців, мікро-, малих і середніх агровиробників із земельними ділянками до 500 га строком до 10 років;
• компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва у розмірі 25% вартості (закладено 1 млрд грн, що має задовольнити заявки близько 4000 аграріїв);

  Читати далі:

«Профільні спеціалісти попередньо оцінюють втрати на рівні щонайменше 25 % медоносних територій і бджолиних роїв, хоча дати точну оцінку нині дуже складно. Виробничий потенціал галузі бджільництва продовжуватиме знижуватись і надалі», — каже в розмові з Тижнем Богдан Духницький, провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки.

В Україні традиційно найбільше виробляють соняшникового, гречаного, ріпакового, акацієвого, липового меду й меду з різнотрав’я, зібраного з квіток кількох рослин.

Переважно солодку продукцію Україна постачає на ринки Євросоюзу. У 2021-му загалом експортувала 57,6 тисячі тонн меду, з них до ЄС — 50,7 тисячі тонн, або 88 %. За 2023 рік експортували 55,4 тисячі тонн меду, зокрема на європейські ринки — 51,7 тисячі тонн. Переважно український мед купували Німеччина, Польща, Франція, Іспанія, Італія, Греція, Румунія, Бельгія та США.

Читати далі:

Загалом інвестиційні процеси в аграрному секторі економіки упродовж тривалого часу вирізняються нестабільністю і занизькою інвестиційною активністю. Адже для інноваційно-інвестиційної модернізації галузі рівень капіталовкладень має бути не нижчим за $150 на гектар угідь. Але фактично цей показник суттєво менший. Приміром, упродовж п’ятьох років, що передували повномасштабному вторгненню, капіталовкладення становили від $70 до $100 на 1 га. Але, попри нестабільність надходжень і декапіталізацію галузі, динаміка капітальних інвестицій в агропродовольчий сектор за всіма джерелами фінансування все-таки має висхідний характер, стверджує завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук. У 2023 році, за прогнозними оцінками науковців ІАЕ, очікується незначне Привабливим для прямих інвестицій для нових інвесторів у 2022 році став харчопром Більшість транснаціональних корпорацій, присутніх в Україні, не від- мовилися від інвестування зростання інвестицій в аграрний сектор країни до $1,7-1,8 млрд проти $1,5 млрд у 2022-му.

Читати далі:

Цього року зібрати великодній кошик для родини з чотирьох людей в Україні коштуватиме 1422 грн та 1326 грн у Польщі. Такі дані оприлюднили Інститут аграрної економіки та аналітичний центр міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal. Польщу обрали до аналізу, оскільки там найбільше українців, що знаходяться за кордоном, які так само готуються до Великодня.

Відтак, вартість домашньої паски за традиційним рецептом складе 179,8 грн за 1 кг в Україні та 185 грн у Польщі. Найдорожчими складовими є м’ясні страви. Дослiдники порахували вартість кошика з розрахунку 0,5 кг за кожний продукт. Домашня ковбаса Україні вартує 200 грн в Україні та 244 грн у Польщі. Буженина – 265 грн в Україні та 195 грн у Польщі. Вартість сала в Україні значно менша –  110 грн, у той час як у Польщі – 200 грн.

Читати далі:

У коментарі 24 Каналу науковиця Інна Сало розповіла, що за даними Мінфіну, середні ціни на окремі види плодових впродовж квітня 2024 року зросли. Крім того, у травні цей тренд продовжиться.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у травні 2024 року очікується незначне здорожчання плодових.

• Станом на 23 квітня 2024 року порівняно з 31 березня цього року банани здорожчали до 69,40 гривні за кілограм (+6,9 %),
• мандарини – до 76,33 гривні за кілограм (+24,8 %),
• виноград – до 279,44 гривні за кілограм (+6,34 %),
• яблука – до 25,39 гривні за кілограм (+29,5 %),
• водночас апельсини здешевшали до 70,52 гривні за кілограм (-1,4 %),
• лимони – до 56,40 гривні за кілограм (-3,8 %).

  Детальніше

Про аграрний потенціал України на третій рік повномасштабної війни, нинішню структуру посівних площ, продовольчу безпеку країни та продаж вітчизняної агропродукції за кордон розповів в інтерв’ю Тижню директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко.

— Які культури традиційно вирощували в Україні? На чому роблять акцент нині?

— Уже тривалий час український агробізнес робить ставку на виробництво продукції рослинництва. Торік воно займало до 79 % у структурі виробництва всієї аграрної продукції та забезпечувало близько 50 % експортних надходжень.

Читати далі:

Вартість великоднього кошика у 2024 році збільшилася на понад 17% — 1 422 гривні порівняно з минулим роком. Найдорожчою складовою такого набору залишаються м'ясні вироби.

Які продукти подешевшали, а які здорожчали розповів в етері "Суспільне. Студія" директор Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", академік Юрій Лупенко.

Вартість великоднього кошика

За даними науковців Інституту аграрної економіки, у 2024 році зібрати великодній кошик для родини з чотирьох людей коштуватиме до 1 422 грн. Це на 17,6% дорожче, ніж у 2023 році, тоді набір продуктів коштував 1 208 грн.

Читати далі:

До 1650 грн., або на майже 13 % зросла вартість великоднього кошику на сім’ю із 4 осіб у 2024 році. А великодній кошик в якому не буде алкоголю, овочів і яблук коштуватиме 1 422 гривні, тобто майже на 17,5 % дорожче ніж рік тому. Про вартість цьогорічного великоднього кошика в етері Суспільного розповів директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко.

Переглянути відео

«Можливі претензії до якості української продукції від європейських фермерів логічно пояснити конфліктом інтересів. Саме вони виступають прямими конкурентами для наших виробників на ринках Євросоюзу. Натомість українська агропродовольча продукція не лише стабільно втримує власні позиції на світовому й різних регіональних ринках, а й давно підтвердила якість та відповідність вимогам. Ще до повномасштабного вторгнення Україна продавала на ринках ЄС м’ясо птиці в обсягах тисяч тонн на суми в мільйони доларів», — каже в розмові з Тижнем Богдан Духницький, провідний науковий співробітник «Інституту аграрної економіки».

Протягом 2021 року Україна експортувала до Євросоюзу 85 тисяч тонн м’яса птиці вартістю $198 мільйонів. Також майже 8 тисяч тонн яєць на суму приблизно $10 мільйонів, свідчать дані Держстату України.

В умовах повномасштабної війни протягом 2023 року українські експортери продали до ЄС 173 тисячі тонн м’яса птиці вартістю $407 мільйонів. І майже 33 тисячі тонн яєць на суму $39 мільйонів. На тлі відчутного зростання показників експорту торік Європейський Союз став основним ринком збуту яєць і курятини українського виробництва.

Читати далі: