Ми у ЗМІ

При оптимістичному варіанті обсяги виробництва валової продукції сільського господарства цього року перевищать минулорічні показники на 1,8% і становитимуть близько 260 млрд грн. При середньому варіанті виробництво валової агропродукції очікується на рівні 99% до 2014 року, цитують директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка інформаційне агентство УНИАН, а також численні національні та галузеві ЗМІ. Серед них УкрАгроКонсалт, АгроПерспектива, Latifundist.com, Украинская зерновая ассоциация, JoInfo, Fixygen, All retail, MilkUA.info, PigUA.info, Agro Times, Finance.UA та інші.

Моніторинг ЗМІ

Протягом першого місяця 2015 року вартість українського борщу збільшилася на 10%. За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, достатня пропозиція українських овочів, виробництво яких збільшилося у 2014 році на 2,6%, а картоплі – 6,4%,  буде і надалі стримувати ціни на них, цитують директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка UBR, Latifundist.com, АгроПерспектива, AgroTimes, AGRONEWS, УкрАгроКонсалт та інші ЗМІ.

Моніторинг ЗМІ

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (від 28 грудня 2014 №71) вже вкотре був змінений порядок здійснення відшкодування ПДВ при експорті зернових культур (крім рису та гречки), а також насіння ріпаку та соняшнику.

Дане питання відноситься до числа найбільш болючих для аграріїв, оскільки суттєво впливає на рівень доходів виробників даних експортоорієнтованих культур, поінформував завідувач відділом податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леонід Тулуш в інтерв’ю «Законно-незаконные хождения пшеницы с ячменем», опублікованому в журналі «АгроПерспектива», №1’2015.

На думку науковців Інституту аграрної економіки, слід відновити дію пункту 197.21 статті 197 ПКУ, положеннями якого передбачалося звільнення від оподаткування експортних поставок зазначених культур, крім їх поставок сільгосппідприємствами-виробниками, а також підприємствами, які їх придбали безпосередньо у сільгосппідприємств-виробників.Такий підхід є найбільш оптимальними і не створює переваг для окремих суб’єктів аграрного бізнесу, зазначив Леонід Тулуш.

Механізм справляння податку на додану вартість у сільському господарстві з 2015 року зазнає певних змін – як внаслідок прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»поділився, завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леонід Тулуш в інтерв’ю «ПДВ-шні механізми», опублікованому в журналі «АгроПерспектива», №1’2015.

Насамперед варто відзначити, що податковим законодавством не передбачено продовження дії спеціального режиму справляння ПДВ для переробних підприємств. Тому тваринники втратять відповідні дотації за рахунок цільових відрахувань сум ПДВ переробних підприємств

Натомість, спеціальний режим справляння ПДВ для аграріїв у 2015 році продовжить свою дію – положеннями Закону не внесено суттєвих змін до статті 209 ПКУ.

Законом №71 передбачено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягатимуть всі податкові накладні, незалежно від розміру ПДВ у такій накладній та факту її видачі покупцю. В повноцінному режимі система електронного адміністрування має запрацювати з 1 липня 2015 року.

Законом передбачається суттєве реформування порядку справляння податку на майно. Останній міститиме у собі три обов’язкові платежі: плату за землю (в тому числі земельного податку), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортний податок.

Для сільськогосподарських товаровиробників суттєво підвищиться рівень оподаткування земельним податком (принаймні для тих, хто не зможе перейти на сплату ЄП 4 групи). Змінами передбачається, що ставка податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь може становити не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для інших земельних ділянок - не більше 3%.

З 2015 року плата за землю, як складова податку на майно, буде відноситись до місцевих податків (до цього плата за землю, відповідно до норм статті 9 ПКУ відносилась до загальнодержавних податків). Це передбачає право органів місцевого самоврядування самостійно визначати конкретний розмір податку – відповідно, він буде різнитись по регіонам та громадам.

У разі встановлення максимальної ставки, передбаченої положеннями ПКУ, податкове навантаження по даному напряму може зрости майже у десять разів, а максимальна ставка земельного податку за земельні ділянки сільгоспугідь може сягати 250 грн/га (із врахуванням коефіцієнта індексації на основі індексу інфляції за 2014 рік).

Враховуючи це, наявна певна дискримінація окремих категорій землевласників та землекористувачів. Зокрема, ставка ЄП 4 групи (0,45%) від бази оподаткування більш як вдвічі нижча за ставку земельного податку за ту ж категорію земель (за однокової бази оподаткування). При цьому, ЄП заміняє сплату не лише земельного податку, а й, як мінімум, податку на прибуток.

За інші землі ставки земельного податку збільшено втричі – до3% від проіндексованої грошової оцінки земель (до 770 грн/га).Діапазон ставок орендної плати, що встановлюються у договорі оренди, залишився незмінним від 3% до 12% нормативної грошової оцінки (з врахуванням індексації (від 770 до понад 3000 грн), поінформував Леонід Тулуш.

Своїми оцінками положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (від 28 грудня 2014 року №71) щодо змін в оподаткуванні сільгосппідприємств поділився, завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леонід Тулуш в інтерв’ю «Податкові подарунки», опублікованому в журналі «АгроПерспектива», №1’2015.

Законом України № 71-VIII суттєво змінюються правила оподаткування, в тому числі і для суб’єктів агропромислового виробництва.

З 1 січня 2015 року зазнав змін порядок застосування спеціального режиму оподаткування доходів сільгосппідприємств.

Формально ФСП припиняє своє існування – з 1 січня 2015 року податку з такою назвою вже не існуватиме. Колишні платники ФСП стануть платниками єдиного податку – для них буде сформовано окрему групу даного різновиду обов’язкових платежів державі зі спеціальними умовами справляння, практично ідентичними за умовами справляння із ФСП.

Зміни у механізмі справляння єдиного податку полягають у об’єднанні чотирьох колишніх груп, в одну (третю) групу платників податку. Ставки єдиного податку в адвалерній формі, порівняно зі ставками для колишніх третьої та п’ятої груп знижено із 5 до 4 % – для неплатників ПДВ, та із 3 до 2 % – для суб’єктів, які окремо сплачуватимуть ПДВ.

Змінами, внесеними до пункту 14.1.235 ПКУ передбачено, що права власності/користування земельними ділянками у платників єдиного податку четвертої групи повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства. Відсутність у державних реєстрах (кадастрах) відповідної інформації, давала підстави контролюючим органам не вважати вирощену на таких ділянках продукцію як власно вироблену.

Відповідно до норм нової статті 292¹ ПКУ базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи (сільгосппідприємств) виступає нормативна грошова оцінка одного гектара сільгоспугідь з урахуванням коефіцієнта індексації.

Середній розмір ЄП 4 групи зросте із менш як 6 грн/га (у 2014 році) до більш як 115 грн/га у 2015 році, або у понад 19,5 разів.Це підвищить значимість спец режиму, який із суто формального платежу перетвориться на суттєве джерело наповнення місцевих бюджетів. Надходження ФСП зростуть із нинішніх 0,12 млрд грн. до понад 2,3 млрд грн., що відповідним чином позначиться на частці ФСП у доходах сільських бюджетів.

Катастрофічним рівень ставок ЄП 4 групи із 1 січня 2015 року назвати складно, оскільки в останні роки сільгосппідприємства укладали так звані «соціальні угоди» із місцевою владою, платежі по яким становили в середньому близько 100 грн.

Загалом податкове навантаження на сільгосппідприємства зросте, і вже буде зіставним із відповідним показником на інших системах оподаткування.

Податкове навантаження по сплаті єдиного податку сільгосппідприємствами із 2015 року в середньому становитиме:

- по відношенню до середньої виручки – в межах 1,6-1,7 %,

- по відношенню до прибутку – в діапазоні від 17 % (по даних за 2013 рік) до 22% (по прогнозних даних за 2014 рік).

Відповідальність суб’єктів даного спец режиму посилиться – якщо раніше платник просто переходив на загальну систему з наступного року, то тепер йому будуть перераховуватись податкові зобов’язання по тих податках, від сплати яких він звільнявся, перебуваючи на сплаті ЄП 4 групи (в першу чергу, це земельний податок та податок на прибуток), зазначив Леонід Тулуш.

За розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, для забезпечення посіву прогнозованих площ в Україні необхідно мати щорічно до 3,0 млн. тонн високоякісного насіння різних сортів тільки зернових культур, , з них 1,8 млн тонн озимих і 1,2 млн тонн ярих зернових,  розповів завідувач відділом матеріально-технічних ресурсів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Олександр Захарчук в інтерв’ю «Яке насіння – такий і врожай», опублікованому в журналі «АгроПерспектива», №1’2015.

Аналіз використання насіннєвих ділянок основних сільськогосподарських культур свідчить про переважання в посівах сортів вітчизняної селекції – 80,7%. Сортові насіннєві посіви жита озимого на 97,1% сформовані з українських сортів, пшениці озимої – на 87,4%, гречки – на 97,4%, сої та ячменю ярого – на 76,4 і 74,4% відповідно. Трохи нижче цей показник для пшениці ярої (65,2%), соняшнику (63,8%), кукурудзи (61,2%) і гороху (59,9%).

Аналіз структури виробничих посівів основних сільгоспкультур, проведений на основі даних департаменту контролю насінництва Державної інспекції сільського господарства України, показав, що частка сортів вітчизняної селекції в сортових насінних і виробничих посівах неухильно знижується. Якщо в 2005 році сортами української селекції в середньому було засіяно 80,7% площ, то в 2012 році – 57,4%, тобто майже на чверть менше.

Дослідження показали, що Україна має сильний експортний потенціал по насінню майже всіх сільськогосподарських культур. Найбільший він – по насінню зернових культур, за винятком кукурудзи, а також сої, ріпаку та соняшнику.Тільки насіння пшениці Україна може експортувати щорічно не менше 900 тис. тонн.

На сільськогосподарський ринок насіннєвий матеріал надходить по двох каналах: імпорт і вітчизняне виробництво. За останні п’ять років вартість насіння основних сільськогосподарських культур значно зросла

Витрати на насіння за аналізований період росли під впливом різних факторів.По-перше, відбувався процес інтенсифікації галузі насінництва, в результаті якого одночасно із зростанням витрат на виробництво посівного матеріалу росла і його якість. По-друге, підвищилися ринкові ціни на окремі засоби виробництва. І, по-третє, зросла питома вага купленого насіння.

У 2014 році вартість насіння і садивного матеріалу зросте ще на 20-25% у зв’язку з істотним подорожчанням на інші матеріально-технічні ресурси, що формують його собівартість - техніка, комплектуючі, паливо, мінеральні добрива, засоби захисту рослин. А оскільки згідно із Законом України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» насіння потрапляють під додатковий імпортний збір у розмірі 10%, це автоматично призведе до подорожчання імпортованого насіння - кукурудза, соняшник і цукровий буряк.

З 1 січня 2010 року всі українські насінницькі підприємства, які виробляють насіння пшениці, ячменю, вівса, жита, тритикале, кукурудзи та сорго, працюють за новими правилами – Сортовим схемам сертифікації Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD).

Введення в Україні сортової сертифікації насіння за схемами OECD дозволить країні інтегруватися в європейську маркетингову мережу насіння, зменшить перешкоди для обігунасіння між державами, оскільки сертифікат на насіння OECD визнається 57 країнами світу. Вступ до Організації підвищить авторитет держави на шляху до євроінтеграції та підвищить шанси вітчизняних виробників насіння просувати свою продукцію на європейських ринках нарівні з виробниками інших країн.

На сучасному ринку насіння в Україні здійснює діяльність понад 2,5 тис. юридичних осіб, задіяних у сфері виробництва кондиційного насіння.

Місткість ринку насіння в Україні постійно зростає. За розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, тільки за основними сільськогосподарським культурам ємність цього ринку за 2013 оцінюється на рівні 2,2-2,5 млрд дол. США, а до кінця 2020 року прогнозується його збільшення ще більш ніж на 30%.

Нині насінництво – досить прибуткова галузь. Тому у неї щорічно спрямовуються значні інвестиції. За розрахунками фахівців Інституту аграрної економіки, потенційний обсяг виробництва сортового насіння і садивного матеріалу може щорічно становити від 20,0 до 25,0 млрд грн. Найбільші потенційні можливості має виробництво насіння пшениці озимої (55,5%), ячменю (20,9%) і сої (9,1%). Їх частка складає 85,5% від загального обсягу вироблених у країні насіння. Україна, яка є великим виробником і експортером насіння ріпаку, кукурудзи та соняшнику, необхідно спрямувати зусилля на збільшення потенційної вартості насіння цих культур.

Проведені в Інституті аграрної економіки розрахунки показують, що фактор насіння потенційно може забезпечити отримання агротоваровиробниками щорічно додаткових грошових надходжень від реалізації чи іншого використання продукції в середньому на суму 31 млрд грн, зокрема, зерна – 12,6 млрд грн, цукрових буряків – 2,6, соняшнику – 5,4, картоплі – 4,8 і овочів – 6,0 млрд грн

Вітчизняне насінництво має великі резерви для подальшого підвищення його ефективності. Їх реалізація потребує оптимізації окремих ланок і системи насінництва в цілому з точки зору економічної ефективності виробництва зерна або іншої продукції рослинництва.

Вирішення цих проблем дозволить налагодити міжнародне співробітництво України у сфері охорони прав на сорти рослин і комерційного обороту насіння і садивного матеріалу в межах України, сприятиме зростанню експортного потенціалу національного насінництва, а також залученню додаткових інвестицій у розвиток селекційної галузі та насінництва, підсумував Олександр Захарчук.

Про головні результати за 20 років реформ в аграрному секторі та про напрями подальшого розвитку галузі директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко розповів в інтерв’ю «Незавершені», опублікованому в журналі «АгроПерспектива», №1’2015.

Серед основних результатів реформи сільського господарства є формування в Україні приватної власності на засоби виробництва – сільськогосподарські землі, техніку, приміщення. Крім того, земля стала для селян не тільки засобом виробництва, а й джерелом стабільного доходу.

На основі приватної власності на сільськогосподарські засоби виробництва були сформовані ринкові форми організації виробництва приватні агроформування.

Таким чином, у результаті реформ в Україні створено динамічний, потужний, перспективний, конкурентоспроможний сектор економіки, який постійно нарощує обсяги виробництва, експорту і доходів держави, власників та громадян.

Серед нагальних завдань, які нині стоять перед аграрним сектором економіки України, – формування ефективного ринку земель сільськогосподарського призначення.

Можливості приватної власностімають бути використані для розвитку кооперації та інтеграції аграрного виробництва.

Необхідно створити ефективну систему аграрного ринку,в цьому контексті країна потребує прийнятної системи заготівлі, переробки та реалізації агропродукції.

Актуальним завданням є формування ефективної системи фінансово-кредитного обслуговування аграрного виробництва.

Важливо також створити умови для ефективного розвитку сільських громад на основі підвищення їх ролі у розвитку сільських територій та самодостатнього наповнення їх бюджетів.

Отже, вихід сільського господарства на траєкторію стійкого економічного зростання залежить від реалізації комплексу заходів, які передбачають максимальне використання і прискорене освоєння сучасних технологій, перехід галузі на інноваційну модель розвитку.

У зв’язку з цим основним пріоритетом науково-інноваційної політики в АПК є розширення участі фундаментальної та прикладної науки у впровадженні наукових розробок у виробництво сільськогосподарської продукції, підвищення ефективності аграрного сектора вітчизняної економіки, підсумував Юрій Лупенко.

Уточнення бази оподаткування зумовить збільшення сум податкових зобов'язань із одного гектара сільгоспугідь більш як у 6,5 разу (!), пише, посилаючись на розрахунки науковців Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», Юлія Самаєва у статті «Выжить любой ценой», опублікованій в газеті «Дзеркало тижня».

До того ж втричі збільшено ставку спеціального режиму прямого оподаткування для сільгосппідприємств. У результаті аграрії, які платили у 2014 р. у середньому 6 грн/га, 2015-го заплатять уже 115 грн/га. В Інституті аграрної економіки підрахували, йдеться у статті, що ці заходи дадуть змогу додатково одержати понад 2,3 млрд грн податкових зборів.

Цю інформацію поширюють численні національні та регіональні засоби масової інформації.

Моніторинг ЗМІ

Реформування системи повинно здійснюватися на засадах саморегулювання  та децентралізації, зазначив заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н., проф. Микола Пугачов, виступаючи на засіданні круглого столу «Якою уряду і аграрній спільноті бачиться нова регуляторна політика в аграрній сфері і наскільки успішною вона виявиться?», що відбувся 23 січня 2015 року.

На думку науковця, через відсутність в Україні державного органу, який опікувався би питаннями розвитку сільських територій, третина населення країни – саме стільки зайнято в аграрному секторі – залишається сам на сам зі своїми проблемами.

Ще одним важливим напрямом, який потребує законодавчого врегулювання шляхом прийняття спеціального Закону України, є створення в АПК професійних (саморегулівних) об’єднань, нагадав про ініціативу Інституту аграрної економіки Микола Пугачов.

Організатори – Український  освітній центр реформ.

Переглянути відео

Механізм справляння податку на додану вартість у сільському господарстві з 2015 року зазнає певних змін. Це відбудеться внаслідок прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (від 28.12.2014 №71-VIII), а також законодавчих актів у сфері оподаткування, ухвалених раніше, повідомляють УкрАгроКонсалт, АгроПерспектива, AgriNEWS, AgroNews, FinBalance та інші ЗМІ з посиланням на директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка.