Ми у ЗМІ

Хоча Донецьку та Луганську області традиційно відносять до «промислових» регіонів, їх внесок у загальноукраїнський коровай є досить відчутним. Таку думку висловив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко у статті «Сільськогосподарський Донбас. Втрати в цифрах», опублікованій у журналі «АгроПерспектива», №9’2014.

З кожним днем загострюються проблеми розвитку вітчизняної економіки, збереження цілісності та суверенітету Української держави, йдеться у статті. Анексія Криму, воєнні дії на території Донецької та Луганської областей болісно відгукуються не тільки в серці кожного українця, на долі багатьох сімей, конкретних громадян, передусім населення Донбасу, захисників Вітчизни, а й призводять до відчутних економічних втрат. Серед таких втрат і недобір урожаю сільськогосподарських культур, зіпсовані чи конфісковані продукти харчування, незібрані чи незасіяні площі, збитки від марної (як виявилося) селянської праці. У статті науковець ділиться своїми думками щодо розмірів втрати у цифрах.

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» вийшов по розрахункам на цифру 64 млн тонн зернових. Фахівці міністерства на підставі тих даних, які опрацювали в обласних адміністраціях, показали цифру 60,5 млн тонн. Різниця цих показників криється у врожайності, в першу чергу, кукурудзи у південних областях України, цитують міністра аграрної політики та продовольства України Ігоря Швайку численні національні та галузеві засоби масової інформації. Серед них, зокрема: Українські Національні Новини, Укрінформ, Урядовий кур’єр, E-finance.com.ua, ДТРК Всесвітня служба УТР, UBR, РИА Новости Украина, АгроПерспектива та інші.

Економічна ситуація в країні цього року не залишає надій на те, що дисбаланс між споживанням тваринницької і рослинницької продукції в Україні буде згладжений. Таку точку зору висловив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко у коментарі інформаційному агентству 112.ua, опублікованому у статті «Вынужденная диета: Украинцы не доедают» 13 жовтня 2014 року.

За словами експерта, свпоживання молока та молочної продукції у поточному році становить не більше 60% рівня раціональних норм харчування, м’яса і м’ясопродуктів – трохи більше 67%, плодів, ягід та винограду – близько 62%.

У той же час в країні спостерігається надмірне споживання соняшникової олії (106%), овочів і баштанних культур (101%), картоплі (113%) та яєць (майже 107%).

Причина такого «вегетаріанського» раціону українців, на думку науковця, криється у стрімкому зростанні цін на продукти харчування на тлі куди більш стриманого підвищення заробітної плати в країні цього року.

Основна проблема споживання – купівельна спроможність населення. Станом на вересень темпи збільшення реальної заробітної плати значно відстають від зростання роздрібних цін на продукти харчування, прокоментував ситуацію експерт.

Передрук

інтернет-ресурс "The Kiev Times" – стаття «Голодный Донбасс»

Попри те, що цього року через окупацію Криму та війну на Донбасі площа збору скоротилася, такого рекордного урожаю вдалося досягти завдяки підвищенню врожайності: 43,9 ц/га проти 39,9 ц/га – торік. Таку інформацію оприлюднив міністр аграрної політики та продовольства України Ігор Швайка, посилаючись на попередні дані Національного наукового центру «Інституту аграрної економіки». Урожай’2014 – тема статті «Очікуємо на рекордний врожай», опублікованої у газеті «Урядовий кур’єр» 3 жовтня 2014 року.

З 1 жовтня 2014 року звільнення від оподаткування ПДВ не стосуватиметься операцій з вивезення збіжжя в митному режимі експорту, що здійснюватиметься сільськогосподарськими підприємствами – виробниками зернових та технічних культур, які були вирощені на орендованих землях, зареєстрованих належним чином відповідно до встановленого законом порядку, на дату такого експорту. Таким чином, можливості для отримання бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість при експорті зернових та технічних культур зростуть.

Точку зору завідувача відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леоніда Тулуша публікує у статті «Споры о НДС» журнал «АгроПерспектива», №10’2014

2014 року ціни на вітчизняних ринках рослинницької продукції формуються, передусім, під впливом цінової кон’юнктури зовнішніх ринків. Наразі вона характеризується зниженням цін на основні зернові культури внаслідок стабілізації світових запасів зерна після посухи 2012 року та підвищенням цін на олійні через зростання попиту на рослинну олію, цитує директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка «АгроПерспектива» у публікації «Ожидается рост цен на агропродукцию», надрукованій у журналі, №10’2014.

Рентабельність виробництва курячих яєць в сільгосппідприємствах – одна з найвищих серед продукції тваринництва, зазначив завідувач відділення ціноутворення, інфраструктури ринку та розвитку наукових інновацій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Олександр Шпичак в інтерв’ю «Яйца курицу не учат», опублікованому в журналі «АгроПерспектива», №9’2014.

За його словами, для успішного розвитку вітчизняної яєчної галузі птахівництва необхідно, щоб вона функціонувала відповідно до вимог міжнародних стандартів. Допомогти в цьому може впровадження інтегрованої системи управління якістю. Вона включає в себе міжнародні стандарти «Система управління якістю» та «Система менеджменту безпеки харчових продуктів – Вимоги до організацій ланцюга виробництва і постачання», а також міжнародний кодекс загальних принципів гігієни харчових продуктів, гігієнічні норми і правила для тих продуктів, які містять яйця.

У найближчі 5–10 років на ринку харчової промисловості буде спостерігатися зростання попиту на рідкі та порошкоподібні яйце продукти, зазначив експерт.

У перспективі в Україні планується почати продажі сухих і пастеризованих яєчних продуктів. Також зараз закінчуються погоджувальні процедури щодо постачання яєчних продуктів на промислову переробку в Європу, поінформував Олександр Шпичак

Попри зростання витрат на виробництво сої культура за результатами року буде ліквідна та прибуткова, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко у інтерв’ю «Ліквідна та прибуткова», опублікованому в журналі «АгроПерспектива», №9’2014.

За його словами, у розв’язанні проблеми виробництва білка, покращення азотного балансу ґрунту значна роль належить сої. На гектарі посіву сої у ґрунті залишається 90 кг екологічно чистого біологічного азоту, що може забезпечити потребу зернових культур для формування урожайності 50–60 ц/га.

Під урожай 2014 року посіяно 1803 тис. га і прогнозується одержати 3,9 млн т насіння сої за врожайності 22 ц/га. На перспективу: в 2020 році передбачається збільшити посівні площі до 2,0 млн га і при врожайності 26,0 ц/га одержати 5,2 млн т валового збору соєвих бобів.

Виробництво сої стало високоефективним для сільськогосподарських підприємств України. Якщо у 2006 році було понесено 19,6 млн грн збитку при рівні збитковості -4%, то у 2009 одержано 365,6 млн грн прибутку за рентабельності 34,1%, а у 2012 – відповідно 1187,7 млн грн і 23,4% і 2013 – 933 млн грн і 15,8%.

За нашими розрахунками, зазначив експерт, при реалізації 19,3 тис. ц сої буде одержано 1868,2 млн грн прибутку проти 1187  млн грн у 2012 році і 933 млн грн у 2013 році.

Cоя і продукція її переробки користуються попитом на світовому ринку. Якщо у 2009 році соєвих бобів було експортовано 263,1 тис. т на суму 83,1 млн USD, то у 2012 – відповідно 1480,9 тис. т і 701,9 млн USD, у 2013 році – 1492,5 тис. т і 742,3 млн USD. Макухи і шротів у 2009 році експортовано 1262,4 т на суму 542 тис. USD, у 2012 – відповідно 14,8 тис. т і 7911 тис. USD, а 2013 року – 21,3 тис. т і 11889 тис. USD.

Для експорту сої і продукції її переробки використано у 2013 році 1929,6 тис. т сої, або 69,6% валового збору, з якої 57,9% реалізовано як соєві боби, а 22,7% використані для виготовлення експортованої соєвої олії та одержання шротів.

Необхідно збільшити обсяги переробки сої та її реалізації сільськогосподарськими підприємствами переробним підприємствам з тим, щоб забезпечити зростання доданої вартості продукції, створення додаткових робочих місць, збільшення експорту продукції переробки сої (олії та шротів).

Слід також удосконалити економічні відносини між державою і експортерами (трейдерами) соєвих бобів і продукції їх переробки з тим, щоб забезпечувати поповнення державного бюджету країни, зазначив Юрій Лупенко.

Вкладення інвестицій у комплексну переробку яєць і освоєння високих технологій надає цілу низку переваг, зазначив завідувач відділення ціноутворення, інфраструктури ринку та розвитку наукових інновацій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Олександр Шпичак в інтерв’ю «Производство яичной продукции в Украине будет продолжать увеличиваться – точка зрения», опублікованому на  інтернет-ресурсі «АгроПерспектива» 23 вересня 2014 року.

За його словами, яєчні господарства отримують можливість позбавитися сезонного перевиробництва і значно розширити асортимент. Це дозволить маневрувати в номенклатурі продукції з урахуванням цінової політики ринку, а також створює унікальну можливість для збільшення експорту продукції.

При цьому важливо, що розвиток експорту яєць та яєчних продуктів не матиме негативного впливу на внутрішнє споживання, – адже уже нині виробництво курячих яєць в Україні повністю задовольняє потреби українських споживачів, зазначив експерт.

Україна вже є одним з ключових гравців на світовому ринку зерна. Нам треба посилювати свої позиції й надалі, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко під час веб-конференції в інформаційному агентстві «AgroNews».

Переглянути відео