Ми у ЗМІ

За розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, для забезпечення посіву прогнозованих площ в Україні необхідно мати щорічно до 3,0 млн. тонн високоякісного насіння різних сортів тільки зернових культур, , з них 1,8 млн тонн озимих і 1,2 млн тонн ярих зернових,  розповів завідувач відділом матеріально-технічних ресурсів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Олександр Захарчук в інтерв’ю «Яке насіння – такий і врожай», опублікованому в журналі «АгроПерспектива», №1’2015.

Аналіз використання насіннєвих ділянок основних сільськогосподарських культур свідчить про переважання в посівах сортів вітчизняної селекції – 80,7%. Сортові насіннєві посіви жита озимого на 97,1% сформовані з українських сортів, пшениці озимої – на 87,4%, гречки – на 97,4%, сої та ячменю ярого – на 76,4 і 74,4% відповідно. Трохи нижче цей показник для пшениці ярої (65,2%), соняшнику (63,8%), кукурудзи (61,2%) і гороху (59,9%).

Аналіз структури виробничих посівів основних сільгоспкультур, проведений на основі даних департаменту контролю насінництва Державної інспекції сільського господарства України, показав, що частка сортів вітчизняної селекції в сортових насінних і виробничих посівах неухильно знижується. Якщо в 2005 році сортами української селекції в середньому було засіяно 80,7% площ, то в 2012 році – 57,4%, тобто майже на чверть менше.

Дослідження показали, що Україна має сильний експортний потенціал по насінню майже всіх сільськогосподарських культур. Найбільший він – по насінню зернових культур, за винятком кукурудзи, а також сої, ріпаку та соняшнику.Тільки насіння пшениці Україна може експортувати щорічно не менше 900 тис. тонн.

На сільськогосподарський ринок насіннєвий матеріал надходить по двох каналах: імпорт і вітчизняне виробництво. За останні п’ять років вартість насіння основних сільськогосподарських культур значно зросла

Витрати на насіння за аналізований період росли під впливом різних факторів.По-перше, відбувався процес інтенсифікації галузі насінництва, в результаті якого одночасно із зростанням витрат на виробництво посівного матеріалу росла і його якість. По-друге, підвищилися ринкові ціни на окремі засоби виробництва. І, по-третє, зросла питома вага купленого насіння.

У 2014 році вартість насіння і садивного матеріалу зросте ще на 20-25% у зв’язку з істотним подорожчанням на інші матеріально-технічні ресурси, що формують його собівартість - техніка, комплектуючі, паливо, мінеральні добрива, засоби захисту рослин. А оскільки згідно із Законом України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» насіння потрапляють під додатковий імпортний збір у розмірі 10%, це автоматично призведе до подорожчання імпортованого насіння - кукурудза, соняшник і цукровий буряк.

З 1 січня 2010 року всі українські насінницькі підприємства, які виробляють насіння пшениці, ячменю, вівса, жита, тритикале, кукурудзи та сорго, працюють за новими правилами – Сортовим схемам сертифікації Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD).

Введення в Україні сортової сертифікації насіння за схемами OECD дозволить країні інтегруватися в європейську маркетингову мережу насіння, зменшить перешкоди для обігунасіння між державами, оскільки сертифікат на насіння OECD визнається 57 країнами світу. Вступ до Організації підвищить авторитет держави на шляху до євроінтеграції та підвищить шанси вітчизняних виробників насіння просувати свою продукцію на європейських ринках нарівні з виробниками інших країн.

На сучасному ринку насіння в Україні здійснює діяльність понад 2,5 тис. юридичних осіб, задіяних у сфері виробництва кондиційного насіння.

Місткість ринку насіння в Україні постійно зростає. За розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, тільки за основними сільськогосподарським культурам ємність цього ринку за 2013 оцінюється на рівні 2,2-2,5 млрд дол. США, а до кінця 2020 року прогнозується його збільшення ще більш ніж на 30%.

Нині насінництво – досить прибуткова галузь. Тому у неї щорічно спрямовуються значні інвестиції. За розрахунками фахівців Інституту аграрної економіки, потенційний обсяг виробництва сортового насіння і садивного матеріалу може щорічно становити від 20,0 до 25,0 млрд грн. Найбільші потенційні можливості має виробництво насіння пшениці озимої (55,5%), ячменю (20,9%) і сої (9,1%). Їх частка складає 85,5% від загального обсягу вироблених у країні насіння. Україна, яка є великим виробником і експортером насіння ріпаку, кукурудзи та соняшнику, необхідно спрямувати зусилля на збільшення потенційної вартості насіння цих культур.

Проведені в Інституті аграрної економіки розрахунки показують, що фактор насіння потенційно може забезпечити отримання агротоваровиробниками щорічно додаткових грошових надходжень від реалізації чи іншого використання продукції в середньому на суму 31 млрд грн, зокрема, зерна – 12,6 млрд грн, цукрових буряків – 2,6, соняшнику – 5,4, картоплі – 4,8 і овочів – 6,0 млрд грн

Вітчизняне насінництво має великі резерви для подальшого підвищення його ефективності. Їх реалізація потребує оптимізації окремих ланок і системи насінництва в цілому з точки зору економічної ефективності виробництва зерна або іншої продукції рослинництва.

Вирішення цих проблем дозволить налагодити міжнародне співробітництво України у сфері охорони прав на сорти рослин і комерційного обороту насіння і садивного матеріалу в межах України, сприятиме зростанню експортного потенціалу національного насінництва, а також залученню додаткових інвестицій у розвиток селекційної галузі та насінництва, підсумував Олександр Захарчук.

Про головні результати за 20 років реформ в аграрному секторі та про напрями подальшого розвитку галузі директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко розповів в інтерв’ю «Незавершені», опублікованому в журналі «АгроПерспектива», №1’2015.

Серед основних результатів реформи сільського господарства є формування в Україні приватної власності на засоби виробництва – сільськогосподарські землі, техніку, приміщення. Крім того, земля стала для селян не тільки засобом виробництва, а й джерелом стабільного доходу.

На основі приватної власності на сільськогосподарські засоби виробництва були сформовані ринкові форми організації виробництва приватні агроформування.

Таким чином, у результаті реформ в Україні створено динамічний, потужний, перспективний, конкурентоспроможний сектор економіки, який постійно нарощує обсяги виробництва, експорту і доходів держави, власників та громадян.

Серед нагальних завдань, які нині стоять перед аграрним сектором економіки України, – формування ефективного ринку земель сільськогосподарського призначення.

Можливості приватної власностімають бути використані для розвитку кооперації та інтеграції аграрного виробництва.

Необхідно створити ефективну систему аграрного ринку,в цьому контексті країна потребує прийнятної системи заготівлі, переробки та реалізації агропродукції.

Актуальним завданням є формування ефективної системи фінансово-кредитного обслуговування аграрного виробництва.

Важливо також створити умови для ефективного розвитку сільських громад на основі підвищення їх ролі у розвитку сільських територій та самодостатнього наповнення їх бюджетів.

Отже, вихід сільського господарства на траєкторію стійкого економічного зростання залежить від реалізації комплексу заходів, які передбачають максимальне використання і прискорене освоєння сучасних технологій, перехід галузі на інноваційну модель розвитку.

У зв’язку з цим основним пріоритетом науково-інноваційної політики в АПК є розширення участі фундаментальної та прикладної науки у впровадженні наукових розробок у виробництво сільськогосподарської продукції, підвищення ефективності аграрного сектора вітчизняної економіки, підсумував Юрій Лупенко.

Уточнення бази оподаткування зумовить збільшення сум податкових зобов'язань із одного гектара сільгоспугідь більш як у 6,5 разу (!), пише, посилаючись на розрахунки науковців Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», Юлія Самаєва у статті «Выжить любой ценой», опублікованій в газеті «Дзеркало тижня».

До того ж втричі збільшено ставку спеціального режиму прямого оподаткування для сільгосппідприємств. У результаті аграрії, які платили у 2014 р. у середньому 6 грн/га, 2015-го заплатять уже 115 грн/га. В Інституті аграрної економіки підрахували, йдеться у статті, що ці заходи дадуть змогу додатково одержати понад 2,3 млрд грн податкових зборів.

Цю інформацію поширюють численні національні та регіональні засоби масової інформації.

Моніторинг ЗМІ

Реформування системи повинно здійснюватися на засадах саморегулювання  та децентралізації, зазначив заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н., проф. Микола Пугачов, виступаючи на засіданні круглого столу «Якою уряду і аграрній спільноті бачиться нова регуляторна політика в аграрній сфері і наскільки успішною вона виявиться?», що відбувся 23 січня 2015 року.

На думку науковця, через відсутність в Україні державного органу, який опікувався би питаннями розвитку сільських територій, третина населення країни – саме стільки зайнято в аграрному секторі – залишається сам на сам зі своїми проблемами.

Ще одним важливим напрямом, який потребує законодавчого врегулювання шляхом прийняття спеціального Закону України, є створення в АПК професійних (саморегулівних) об’єднань, нагадав про ініціативу Інституту аграрної економіки Микола Пугачов.

Організатори – Український  освітній центр реформ.

Переглянути відео

Механізм справляння податку на додану вартість у сільському господарстві з 2015 року зазнає певних змін. Це відбудеться внаслідок прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (від 28.12.2014 №71-VIII), а також законодавчих актів у сфері оподаткування, ухвалених раніше, повідомляють УкрАгроКонсалт, АгроПерспектива, AgriNEWS, AgroNews, FinBalance та інші ЗМІ з посиланням на директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка.

З прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (від 28.12.2014 №71-VIII) суттєво змінюються правила оподаткування для суб’єктів агропромислового виробництва, цитують директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка галузеві ЗМІ: Latifundist, АгроПерспектива, АПК-Информ, AgroNews, AgriNEWS, Joinfo, Українська зернова асоціація, FinBalance, Українська аграрна конфедерація, AgroTimes, Agravery, Аграрний сектор України, PigUA, MilkUA та інші.

Ціна «борщового набору» залежить від насичення внутрішнього ринку. Враховуючи те, що внутрішній ринок овочів збільшив виробництво, ціни на них падають, зауважив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки, академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи ситуацію на ринку овочів у випуску «Новин» на Першому Національному телеканалі.

Переглянути відео

Рівень орендної плати за сільгоспземлі гідний, а завдяки перегляду грошової оцінки землі, орендна плата за землю буде рости, цитує директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка «АгроПерспектива» у коментарі щодо оренди землі.

За його словами, пропозиції, що стосуються збільшення орендної плати, можуть бути непосильними для більшості сільськогосподарських підприємств. Орендна плата повинна визначатися умовами договору і формуватися згідно домовленостей сторін. Важливо, щоб вона виплачувалася і виплачувалася у відповідних розмірах.

Інститут аграрної економіки був розробником нормативної грошової оцінки землі. З 1995 року переоцінка вартості землі не проводилась, проводилася тільки індексація. Є пропозиції, щоб цю оцінку відновити, тим більше що вона має переглядатися кожні 5 років, бо змінюються умови і змінюється якість земель. Швидше за все, при черговому перегляді грошової оцінки землі цифри будуть рухатися в бік збільшення, тому цей момент і викличе збільшення орендної плати за землю, зазначив Юрій Лупенко.

Коаліційною угодою передбачено низку кроків, спрямованих на вирішення актуальних проблем в аграрній сфері, зазначила заступник завідувача відділу земельних відносин Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ольга Ходаківська, виступаючи на засіданні круглого столу «Чи відповідає намічена в Коаліційній угоді дорожня карта розвитку аграрного сектора суспільним запитам, політичним та економічним реаліям?», що відбулося 11 грудня 2014 року.

За її словами, позитивними моментами документу є можливість передачі повноважень з розпорядження землями сільськогосподарського призначення органам місцевого самоврядування.

Позитивними можна вважати наміри щодо проведення інвентаризації земель сільгосппризначення за формами власності, а також проведення їх нормативно-грошової оцінки. Щоправда, для реалізації першого у бюджеті наразі немає коштів, а для другого – відсутня методика, зауважила експерт.

Організатор – Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань при Українському освітньому центрі реформ за підтримки Проекту USAID «АгроІнвест».

Переглянути відео

Введення тарифної квоти та відповідне скорочення ввізних мит у ЄС у перспективі забезпечить збільшення експорту агропродовольчої продукції з України. Таку точку зору висловив заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н., проф. Микола Пугачов в інтерв’ю «ЗВТ з Євросоюзом відкриває перед агросектором України нові можливості – експерт», опублікованому інформаційним агентством «Укрінформ» 11 грудня 2014 року.