Ми у ЗМІ

Рівень орендної плати за сільгоспземлі гідний, а завдяки перегляду грошової оцінки землі, орендна плата за землю буде рости, цитує директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка «АгроПерспектива» у коментарі щодо оренди землі.

За його словами, пропозиції, що стосуються збільшення орендної плати, можуть бути непосильними для більшості сільськогосподарських підприємств. Орендна плата повинна визначатися умовами договору і формуватися згідно домовленостей сторін. Важливо, щоб вона виплачувалася і виплачувалася у відповідних розмірах.

Інститут аграрної економіки був розробником нормативної грошової оцінки землі. З 1995 року переоцінка вартості землі не проводилась, проводилася тільки індексація. Є пропозиції, щоб цю оцінку відновити, тим більше що вона має переглядатися кожні 5 років, бо змінюються умови і змінюється якість земель. Швидше за все, при черговому перегляді грошової оцінки землі цифри будуть рухатися в бік збільшення, тому цей момент і викличе збільшення орендної плати за землю, зазначив Юрій Лупенко.

Коаліційною угодою передбачено низку кроків, спрямованих на вирішення актуальних проблем в аграрній сфері, зазначила заступник завідувача відділу земельних відносин Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ольга Ходаківська, виступаючи на засіданні круглого столу «Чи відповідає намічена в Коаліційній угоді дорожня карта розвитку аграрного сектора суспільним запитам, політичним та економічним реаліям?», що відбулося 11 грудня 2014 року.

За її словами, позитивними моментами документу є можливість передачі повноважень з розпорядження землями сільськогосподарського призначення органам місцевого самоврядування.

Позитивними можна вважати наміри щодо проведення інвентаризації земель сільгосппризначення за формами власності, а також проведення їх нормативно-грошової оцінки. Щоправда, для реалізації першого у бюджеті наразі немає коштів, а для другого – відсутня методика, зауважила експерт.

Організатор – Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань при Українському освітньому центрі реформ за підтримки Проекту USAID «АгроІнвест».

Переглянути відео

Введення тарифної квоти та відповідне скорочення ввізних мит у ЄС у перспективі забезпечить збільшення експорту агропродовольчої продукції з України. Таку точку зору висловив заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н., проф. Микола Пугачов в інтерв’ю «ЗВТ з Євросоюзом відкриває перед агросектором України нові можливості – експерт», опублікованому інформаційним агентством «Укрінформ» 11 грудня 2014 року.

На святковому столі найдорожчими будуть продукти імпортного походження – риба, рибопродукти. Основа новорічного столу – м’ясо – подорожчає порівняно з минулим роком  на 20%, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко у коментарі програмі «Ранок з Україною», що вийшов на телеканалі «Україна» 9 грудня 2014 року.

Успіхи аграрної реформи не можна вважати остаточними, а можливості вичерпаними. Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Результати реформування аграрного сектору економіки України та перспективи його розвитку».
Захід, присвячений 20-річчю початку аграрної реформи в Україні, відбувся у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» 3 грудня 2014 року.

Перегляути відео

Аграрна реформа в Україні була найбільш масштабна і водночас найбільш заполітизована, адже вона торкнулась долі десятків тисяч господарств і мільйонів селян, зазначив Леонід Кучма у вступному слові на засіданні круглого столу «Результати реформування аграрного сектору економіки України та перспективи його розвитку», який відбувся 3 грудня у Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки".
На його думку, утому, що реформа відбулась – велика заслуга Національної академії аграрних наук, яка активно включилася в модернізацію галузі.
Особливо Президент України відзначив Інститут аграрної економіки, який, за його словами, взяв на себе основний тягар наукових і нормативних розробок. Я не знаю іншого наукового закладу, який би так послідовно і наполегливо займався адаптацією галузі до ринкових умов, зазначив Леонід Кучма.

Перегляути відео

Найбільш рентабельним у 2014 році буде виробництво сої (30,1%), соняшнику (28,1%) і ріпаку (24,5%), Рентабельність виробництва зернових зросте порівняно з 2013 р в 12,6 разів і складе 18,9%, серед яких найбільш рентабельним буде виробництво гороху (29,5%), який минулого року був збитковим. Високою буде рентабельність проса (28,7%), пшениці (28,5%) і рису (26,1%). Рентабельність ячменю зросте з 0,6% до 16,1%, кукурудзи - з 1,5% до13,0%. Рівень рентабельності менше 10% будуть мати гречка (7,9%) і овес (2,8%), виробництво якого в минулому році було нерентабельним (-2,6%).

Таку інформацію наводить експерт з сільського господарства інформаційної компанії «Інфоіндустрія», посилаючись на дані Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» у статті «Инфографика сбора урожая 2014», опублікованій на сайті компанії 17 листопада 2014 року.

Похолодання призвело до того, що ґрунтові салатні овочі відійшли, їх місце на прилавках зайняли тепличні, які в свою чергу теж почали дорожчати зі зниженням градуси. В Інституті аграрної економіки розповіли, що ціни на огірки протягом жовтня зросли на 61%, помідори – на 23%, йдеться у статті «В ноябре украинцам придется отказаться от дешевого борща», опублікованій у газеті «Вести» 31 жовтня 2014 року.

Цю інформацію поширюють національні та регіональні засоби масової інформації. Серед них, зокрема, From-UA, «Вечерние вести», INTVUA, «Харьковские известия», «7 днів» та інші.

Хоча Донецьку та Луганську області традиційно відносять до «промислових» регіонів, їх внесок у загальноукраїнський коровай є досить відчутним. Таку думку висловив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко у статті «Сільськогосподарський Донбас. Втрати в цифрах», опублікованій у журналі «АгроПерспектива», №9’2014.

З кожним днем загострюються проблеми розвитку вітчизняної економіки, збереження цілісності та суверенітету Української держави, йдеться у статті. Анексія Криму, воєнні дії на території Донецької та Луганської областей болісно відгукуються не тільки в серці кожного українця, на долі багатьох сімей, конкретних громадян, передусім населення Донбасу, захисників Вітчизни, а й призводять до відчутних економічних втрат. Серед таких втрат і недобір урожаю сільськогосподарських культур, зіпсовані чи конфісковані продукти харчування, незібрані чи незасіяні площі, збитки від марної (як виявилося) селянської праці. У статті науковець ділиться своїми думками щодо розмірів втрати у цифрах.

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» вийшов по розрахункам на цифру 64 млн тонн зернових. Фахівці міністерства на підставі тих даних, які опрацювали в обласних адміністраціях, показали цифру 60,5 млн тонн. Різниця цих показників криється у врожайності, в першу чергу, кукурудзи у південних областях України, цитують міністра аграрної політики та продовольства України Ігоря Швайку численні національні та галузеві засоби масової інформації. Серед них, зокрема: Українські Національні Новини, Укрінформ, Урядовий кур’єр, E-finance.com.ua, ДТРК Всесвітня служба УТР, UBR, РИА Новости Украина, АгроПерспектива та інші.