Прес-релізи

Скачати прес-реліз

За умови пропозиції продукції відповідної якості за конкурентною ціною Україна має шанс вибороти місце ключового постачальника олійних культур та продуктів їх переробки до держав – членів Європейського Союзу, вважає науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.

За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2019 році європейські країни виробили 12,4 млн т соєвого шроту, 4,7 млн т соняшникового та 12,8 млн т ріпакового шроту.

При цьому потреби ЄС складають 30,9 млн т соєвого шроту, 7,9 млн т – соняшникового і 13,1 млн т – ріпакового, зауважив Артем Педорченко. Таким чином, місцеві виробники лише на 58 % покривають потреби ЄС у цьому виді агропродукції.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Практична реалізація положень законодавчої ініціативи, спрямованої на застосування зниженої ставки ПДВ лише на етапі поставок окремих видів сільськогосподарської продукції, – без «подовження» її дії на увесь ланцюг поставок – зумовить зниження інвестиційної активності в аграрному секторі економіки, наголосив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 17 вересня 2020 року Верховною Радою України проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» №3656 у першому читанні.

Попри заяви ініціаторів даного законопроєкту відносно того, що прийняття відповідного Закону «сприятиме підтримці сільгосптоваровиробництва в Україні, залученню інвестицій, оновленню основних фондів підприємств, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства» та формуванню низки інших позитивних ефектів для аграрної галузі, фаховий аналіз положень даної законодавчої ініціативи формує підстави для менш оптимістичної оцінки можливих наслідків практичної їх реалізації для сільгосппідприємств – платників ПДВ, зауважив експерт.

За його словами, будь-яка податкова новація має відповідати критерію Парето-оптимальності, згідно з яким певне законодавче рішення буде вважатись покращенням лише у випадку, коли воно приносить економічні вигоди певним економічним суб’єктам, не знижуючи суттєво можливостей розвитку або не приносячи збитків іншим учасникам економічних відносин.

У випадку із законопроектом №3656 відповідні умови не дотримані, підкреслив Леонід Тулуш. Адже запропоноване нормотворцями рішення принесе очевидні вигоди лише трейдерам. При цьому інші учасники економічних відносин в АПК – виробники, переробники та держава – понесуть певні збитки або можливості для їх розвитку будуть знижені.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Незважаючи на те, що у пояснювальній записці до законопроєкту № 3656 зазначається, що «розвиток економічних відносин країни у напрямі зближення з ЄС передбачає приведення норм податкового законодавства до загальноєвропейських вимог», фактично положення даного проєкту нормативно-правового акту не направлені на врахування міжнародної – у першу чергу, європейської – практики з даного питання, наголосив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 17 вересня 2020 року Верховною Радою України проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» у першому читанні.

На його думку, реалізація положень законодавчої ініціативи навпаки віддалить практику справляння ПДВ в Україні від положень базової Директиви ЄС та acquis.

У разі практичної реалізації положень законопроекту № 3656, якими передбачено зниження ставки ПДВ на поставки окремих видів сільгосппродукції з 20 % до 14 %, порядок справляння ПДВ у сфері агропромислового виробництва знову стане унікальним і не матиме європейських, а, можливо, і світових аналогів, зауважив експерт.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Агропродовольчі сектори нині переживають гостру інвестиційну кризу, яка охопила всю економіку України, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державною службою статистики України дані щодо капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року.

Обсяг капіталовкладень по усіх видах економічної діяльності в січні-червні цього року до відповідного періоду 2019 року склав лише 65,1 %. Такий спад характерний для інвестиційної кризи, зауважив науковець.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Риба та ракоподібні продовжують у значних кількостях ввозитись до України з-за кордону. За січень-червень 2020 року вартість імпорту продукції даної групи в Україну становить 295 млн дол. США. Це на 4 % більше, ніж за відповідний період 2019 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, основними товарними позиціями імпорту традиційно стали морожена риба (158 млн дол. США), риба свіжа або охолоджена (70 млн дол. США), рибне філе (34 млн дол. США) та різні ракоподібні (22 млн дол. США).

При цьому кількісні обсяги імпортних закупівель мороженої риби за І півріччя 2020 року скоротились проти відповідного періоду минулого року на 13 % – зі 142тис. т до 123 тис. т, тоді як решта зазначених товарних позицій демонструють зростаючу динаміку, зауважив експерт.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У січні-червні 2020 року Україна імпортувала тютюну та виробів з нього на суму 243 млн дол. США, що на 18 % більше, ніж за відповідний період 2019 року, повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, основною товарною позицією в зарубіжних закупівлях тютюнової продукції для України є тютюнова сировина, за понад 21 тис. т якої було сплачено 115 млн дол. США. Другими за обсягами імпорту є інший тютюн та його замінники промислового виробництва. Їх за шість місяців 2020 року ввезено близько 9 тис. т на суму 112 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У січні-червні 2020 року найбільшими за вартістю поставок з-за кордону у структурі імпорту агропродовольчої продукції залишились плоди та горіхи – в основному, цитрусові, банани, інші екзотичні фрукти, поінформував зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За даними Держаної митної служби України, у І півріччі 2020 року Україна закупила на зовнішніх ринках різних плодів і ягід на суму 341 млн дол. США, що на 23 % перевищило показник за відповідний період минулого року, зазначив науковець.

При цьому, українськими компаніями було імпортовано 182 тис. т цитрусових вартістю 129 млн дол. США та 174 тис. т бананів вартістю 96 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За січень-червень 2020 року Україна експортувала плодово-ягідної продукції на суму 95 млн дол. США. Це на 18 % менше, ніж за відповідний період минулого року, поінформував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький.

Як і раніше, понад 95 % вартості в товарній структурі нашого експорту продукції цієї групи продовжують формувати волоські горіхи (очищені та в шкаралупі), заморожені фрукти (переважно, ягоди), а також зерняткові плоди, зауважив експерт.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У січні-червні 2020 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився на 5,1 % – до 4,6 млрд дол. США, з яких 3,0 млрд дол. США припало на експорт, а 1,6 млрд дол. США – на імпорт, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, зменшення експорту та збільшення імпорту спричинили відповідне зниження позитивного для України сальдо до 1,4 млрд дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У І півріччі 2020 року експорт продукції м’ясної групи зменшився проти січня-червня 2019 року на 12,2 % – до 319 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, це перший негативний результат за останні п’ять років. Починаючи з 2015 року, завдяки наполегливій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на багатьох ринках збуту після втрати російського, зберігалася позитивна тенденція збільшення обсягів експорту м’яса та субпродуктів. Запровадження карантинних заходів, пов’язаних з пандемією коронавірусу COVID-19, негативно вплинуло на експорт цього виду агропродукції.

Детальніше