Прес-релізи
Новорічний стіл-2021 обійдеться українцям у 1706 гривень – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
У середньому по Україні вартість новорічного столу 2021 року для української сім’ї з 4 осіб підвищиться порівняно з вартістю новорічного столу-2020 лише на 5,3 % і складе 1706,09 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.
За його словами, для оцінки було взято новорічне меню зі страв, які є традиційними для столу середньостатистичної родини: салати, м’ясні та рибні продукти, овочі, фрукти, хлібобулочні та кондитерські вироби, напої тощо.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 3 кг салату «Олів’є» традиційної рецептури обійдеться у 159,37 грн. Це на 13,8 % більше, ніж при святкуванні Нового 2020 року. Найдорожчими інгредієнтами страви є ковбаса – 70 грн за 0,5 кг, 0,5 кг зеленого горошку – 32,50 грн, 200 г солоних огірків – 16,50 грн, 6 яєць – 14,50 грн та 180 г майонезу – 12,50 грн. Ще у 13,37 грн обійдуться цибуля, морква та картопля, ціни на які станом на кінець 2020 року сменшилися (крім моркви), порівняно з 2019 року на 23,5 % та 30,1 %.
Карантинні та логістичні обмеження, пов’язані з пандемією СОVID-19, вплинули на зменшення у 2020 році імпорту насіннєвого матеріалу – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
За січень-вересень 2020 року Україна імпортувала 20,9 тис. т насіння зернових та 20,0 тис. т насіння олійних культур на загальну суму 338,6 млн дол. США. І хоча ці показники більш ніж у 20 разів перевищують обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 16,5 млн дол. США за відповідний період цього року, але вони все ж таки на 27,8 % менше обсягів імпорту 2019 року, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.
Тенденція до збільшення імпорту насіннєвого матеріалу, яка спостерігалася в Україні з 2015 року і зберігалася до минулого року, стала результатом різкого підвищення попиту через збільшення його споживання холдинговими компаніями та великими й середніми товаровиробниками. Карантинні та логістичні обмеження, пов’язані з пандемією СОVID-19, у 2020 році дали поштовх розвитку вітчизняного насінництва та іноземних селекційних компаній в межах країни, пояснив експерт.
Капітальні інвестиції у сільське господарство у січні-грудні 2020 року можуть скласти близько 36 млрд грн – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, несприятлива інвестиційна ситуація в агропродовольчих секторах економіки збережеться до кінця 2020 року, поінформував провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль,
Через це очікуваний річний обсяг капітальних інвестицій у сільське господарство, зазначив експерт, складе у січні-грудні цього року близько 36 млрд грн.
Зменшення річного обсягу капітальних інвестицій у сільське господарство порівняно з 2019 роком на 14-15 млрд грн зумовлено додатковими негативними інвестиційними чинниками, що виникли цього року, пояснив Микола Кісіль.
В умовах пандемії вітчизняний експорт насіння у 2020 році збільшився на 30,0 %, продемонструвавши найкращий за останні 10 років результат – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
Експорт насіння зернових та олійних культур за січень-вересень 2020 року склав 16,5 млн дол. США, що на 30,0 % перевищило річний показник 2019 року у 12,7 млн дол. США. Це – найкращі показники за останні 10 років, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.
За його словами, у структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза. Обсяги поставок цього виду продукції на зарубіжні ринки за дев’ять місяців 2020 року у вартісному вимірі становили 12,2 млн дол. США, а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала близько 74 %.
Основними країнами – споживачами цього виду насіннєвого матеріалу є країни СНД. Білорусь цього року закупила 5,9 тис. т кукурудзи на 8,0 млн дол. США, а Молдова імпортувала 0,4 тис. т насіння на 0,9 млн дол. США. Поставки до Казахстану становили 0,3 тис. т на суму 0,6 млн дол. США, а до Азербайджану – 57 т на 0,3 млн. дол. США.
Поглиблення інвестиційного спаду в агропродовольчих секторах економіки України у 2020 році призупинено – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
Капітальні інвестиції у сільське, лісове і рибне господарство, а також у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, за січень-вересень 2020 року склали 39596,3 млн грн – 59,1 % до відповідного показника минулого року, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державним комітетом статистики України дані щодо обсягів капітальних інвестицій за дев’ять місяців 2020 року.
За його словами, по агропродовольчих секторах економіки капітальні інвестиції та їх індекси до відповідного періоду минулого року розподілилися таким чином:
- сільське господарство, мисливство і надання пов'язаних із ними послуг— 25018,9 млн грн і 56,6 %;
- лісове господарство— 189,7 млн грн і 43,4 %;
- рибне господарство— 17,7 млн грн і 45,7 %;
- виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів – 14577,4 млн грн і 63,4 %.
Україні загрожує втрата внутрішнього ринку винопродукції – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
Внутрішньому ринку винопродукції загрожує експансія іноземних виробників, вважає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Ольга Ходаківська.
За її словами, частка продажу через роздрібну мережу виробленого в Україні вина скоротилась торік до 52 %, проти 62 % у 2017 році та 85 % у 2005 році; коньячних виробів – до 65 % проти 80 % у 2017 р.; ігристих і шампанський вин – до 60 % порівняно з 75 % у 2017 році.
Причинами цього слугувало зменшення обсягів збору й переробки винограду на виноматеріали, обмежена купівельна спроможність, експансія товарів іноземного виробництва на ринку України. Зокрема, у 2019 році на виноматеріали було перероблено лише 124 тис. т, що удвічі менше показників попередніх років – 271 тис. т у 2017 році і 274 тис. т у 2018 році.
Найвищий приріст у 2020 році досягнуто на збиранні проса – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
Найбільше у 2020 році зросло виробництво проса – на 44,7 % проти 2019 року. Проте цей приріст досягнуто виключно за рахунок розширення на 64,1 % посівних площ під цією культурою на тлі зменшення її урожайності на 12 % – до 16,8 ц/га, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо збору урожаю сільськогосподарських культур станом на 1 листопада 2020 року.
За рахунок розширення посівних площ зросло і виробництво гречки – на 12,8 %, тоді як урожайність цієї культури зменшилась проти попереднього року на 5,9 % – до 12,7 ц/га.
Обсяги транспортних перевезень агропродукції у І половині 2020 року суттєво скоротилися – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, обсяги перевезень сільськогосподарської продукції у І півріччі 2020 року порівняно з січнем-червнем 2019 року суттєво знизилися, поінформував старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Ярослав Навроцький.
За його словами, обсяги перевезення зернових та продуктів помелу – єдиного універсального агропродукту, який перевозиться всіма видами транспорту у значних обсягах – зменшилися за цей період на 19,9 %.
Визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС: шанси і виклики – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
Визнання Європейським парламентом української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС дозволить Україні експортувати насіння до країн Євросоюзу, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, коментуючи рішення, прийняте Європарламентом 7 жовтня 2020 року.
Таким чином, підкреслив він, українське насіння отримало доступ на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу. Йдеться про продаж насіння, що буде вироблене на території України, – як вітчизняної селекції, так і селекції іноземних насіннєвих компаній.
Україна має нарощувати частку експорту продукції ріпаку та сої з більшою доданою вартістю – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
Характер експорту насіння деяких олійних культур в Україні потребує його трансформації з метою збільшення частки експорту товарів з більшою доданою вартістю, зазначив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.
За його словами, для насіння соняшнику ця задача в Україні успішно виконана. За рахунок введення експортного мита товар експорту було змінено з насіння на олію та шрот. В результаті відношення обсягів внутрішньої переробки до виробництва сягає майже 100%.
Водночас змінити сировинний характер вітчизняного експорту насіння ріпаку та соєвих бобів повною мірою поки що не вдається, зауважив експерт. Україна поставляє за кордон до 90% насіння ріпаку та до 70% соєвих бобів.
Сторінка 16 з 63
<< Початок < Попередня 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Наступна > Кінець >>