Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, скорочення ввізних мит ЄС в перспективі може призвести до збільшення експорту агропродовольчої продукції до країн – членів Європейського Союзу до 50% до 2019 року, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, у першу чергу очікується зростання експорту зернових культур, м’яса птиці та різних харчових продуктів, а також тютюнових виробів.

Стан використання Україною експортних квот протягом 2014–2015 років залишається нерівномірним, зауважив експерт.

На початок 2015 року українські експортери повністю вичерпали річні квоти на мед, ячмінну крупу та борошно, оброблене зерно, зернові злаки, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, а також овес. Проте на ячмінь, цукор та куряче м’ясо вітчизняні аграрії використали лише понад половину квот. На баранину, цукрові сиропи, крохмаль, висівки, гриби, цукрову кукурудзу, часник, продукцію з обробленого молока та масла квоти не використовувалися взагалі. Щодо решти продуктів квоти вибрано не більше ніж на 15%.

Повною мірою свої квоти вичерпали ті експортери, чиї товари і раніше експортувалися до ЄС. На експорт агропродовольчої продукції отримало дозвіл 235 підприємств, які вже мають напрацьовані торговельні зв’язки. Надання квот лише посилює їхні конкурентні переваги, адже немає необхідності сплачувати мито, пояснив академік.

За січень–лютий 2016 року вже повністю вибрано квоти на поточний рік по м’ясу птиці, виноградному і яблучному соках, оброблених томатах, меду, кукурудзі і кукурудзяному борошну, пшениці і пшеничному борошну, ячменю та ячмінному борошну і крупам з вівсу, солоду, пшеничній клейковині та цукру.

Через це окремі українські виробники незадоволені розміром наданих квот. Україна, зокрема, виробляє 1,2 млн т курячого м’яса. Її квота на експорт до ЄС становить лише 36 тис. т, тоді як у ЄС споживається майже 12 млн т курятини. Таким чином українська квота дорівнює близько 0,3% ємності європейського ринку цього виду м’яса.

Отже, аграрний сектор економіки України має величезний потенціал. Наразі необхідно пришвидшити перехід на європейські стандарти виробництва для формування зовнішньоекономічного потенціалу і подальшого розширення зовнішньоекономічної діяльності, підсумував Юрій Лупенко.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: