Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Некоректне нарахування бюджетної дотації в режимі «квазіакумуляції» ПДВ зумовило формування необґрунтованих переваг для окремих груп агровиробників – з-поміж інших суб’єктів, які мають право на отримання даної форми державної фінансової допомоги, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Як наслідок, розподіл бюджетних дотацій, на які в держбюджеті поточного року передбачено 4 млрд грн для більш як 2,2 тис. суб’єктів підтримки, включених у відповідний реєстр, буде необ’єктивним – порушується планова розбивка помісячних обсягів фінансування, сформована на початку бюджетного року, поінформував науковець.

Механізм «квазіакумуляції» ПДВ, пояснив Леонід Тулуш, запроваджений як форма державної фінансової підтримки з 2017 року, спрямований на компенсацію галузям, орієнтованим переважно на внутрішній ринок, втрат від скасування спецрежиму справляння ПДВ.

Дія механізму «квазіакумуляції» ПДВ поширюється на аграрні підприємства, які займаються пріоритетними з точки зору держави видами сільгоспдіяльності – тваринництвом, вирощуванням овочів, винограду, фруктів, ягід, цукрового буряку, зауважив експерт.

За його словами, специфіка механізму «квазіакумуляції» полягає у повній сплаті суми ПДВ, згенерованого дотаційними видами діяльності, до бюджету із наступним поверненням її частини у вигляді бюджетної дотації у автоматичному режимі за спеціальним порядком.

При цьому відповідно до положень пунктів 10 та 11 Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 №83, при визначенні суми бюджетної дотації, виплачуваної в режимі «квазіакумуляції» ПДВ, розраховується так званий «коефіцієнт пропорційності». Він визначається, зауважив науковець, як відношення загальної суми сплаченого сільгосппідприємствами спецПДВ, генерованого дотаційними видами сільгоспдіяльності (окремо по птахівничих підприємствах, окремо – по інших сільгосппідприємствах) – до суми виділених на відповідний період бюджетних асигнувань із врахуванням залишків асигнувань попереднього періоду.

Враховуючи те, що у серпні виплачувалась дотація – фактично, поверталася частина сплаченого ПДВ, згенерованого дотаційними видами діяльності, – за червень, то і база для співставлення відповідних сум повинна була братись станом на початок червня, зауважив Леонід Тулуш. Сукупно обсяг відшкодованого ПДВ мав би скласти 1046,9 млн грн, тобто 26,2% передбаченої на рік суми у 4 млрд грн.

Фактично, станом на серпень 2017 року, за результатами п’яти виплат – за лютий-червень – вже витрачено 1914,7 млн грн або майже половину (47,9%) річного фонду бюджетних дотацій, поінформував експерт.

Але ж, зауважив Леонід Тулуш, попереду заплановано ще шість виплат – за липень-грудень – на які, згідно планового помісячного річного розподілу, припадає майже три чверті від річного обсягу фінансування.

За наявного підходу до нарахування бюджетних дотацій джерело для фінансування необхідних сум за листопад-грудень буде відсутнє, вважає експерт.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: