15 наслідків створення Зони вільної торгівлі з ЄС для українських агровиробників – Інститут аграрної економіки
Прес-релізиСкачати прес-реліз українською, на русском языке
«Створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною матиме для національних виробників агропродовольчої продукції як позитивні, так і негативні наслідки», – поінформував перший заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (ННЦ ІАЕ), д.е.н., професор, академік НААН, заслужений діяч науки і техніки України Сергій Кваша.
За оцінкою ННЦ ІАЕ, зазначив експерт, поглиблення торговельних стосунків з Євросоюзом матиме сім позитивних наслідків:
1. Уніфікація фіто-санітарних стандартів призведе до посилення позицій українських агровиробників на світовому ринку.
2. Інвестування у виробництво та переробну промисловість сприятиме подвоєнню обсягів виробництва і створенню додаткових робочих місць.
3. Збільшення обсягів виробництва органічної продукції.
4. Підвищення якості і безпечності продукції.
5. Зростання експорту кондитерської, м’ясо-молочної, олійно-жирової, плодоовочевої та пивоварної продукції.
6. Посилення процесів кооперації господарств населення.
7. Встановлення ЄС нульових ввізних мит на товари, що охоплені тарифними квотами (близько 85 тарифних ліній).
Разом із тим є фактори, що послаблюють позиції українських агровиробників на європейському ринку. За словами Сергія Кваші, це вісім негативних наслідків:
1. Відтік кадрів з України внаслідок додаткової угоди щодо вільного переміщення робочої сили.
2. Часткова невідповідність структури українського експорту попиту ЄС на агропродукцію.
3. Мала частка підприємств, сертифікованих згідно з міжнародними стандартами.
4. Низька якість частини продовольчих товарів не дозволить експортувати їх в ЄС.
5. Нерозвиненість інфраструктури ринку гальмуватиме експорт в ЄС.
6. Низька капіталізація сільськогосподарських підприємств запобігатиме інвестиціям.
7. Втрата частини внутрішнього ринку при посиленні імпорту продовольчої продукції.
8. Проблема зміни назв внаслідок реалізації зобов’язань щодо дотримання географічних зазначень.
Щоб мінімізувати негативний вплив зазначених факторів, необхідно якомога швидше привести національне агровиробництво у відповідність до вимог ЄС. Тільки тоді національний АПК зможе повною мірою відповісти на виклики, які ставить перед ним євроінтеграція, зазначив Сергій Кваша.
Довідково:
Наведені висновки є результатом дослідження «Перспективи та ризики євроінтеграції для АПК», проведеного Національним науковим центром «Інститут аграрної економіки» у контексті аналізу економічних наслідків підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
###
Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.
Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.
Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.
Веб-сайт: http://iae.org.ua/