Ми у ЗМІ

"У вересні 2022 року відзначається зростання цін на всі види м'яса, — розповідає Світлана Черемісіна, провідна наукова співробітниця відділу ціноутворення й аграрного ринку ННЦ "Інститут аграрної економіки". — Найменш помітно змінилися роздрібні ціни на яловичину — гуляш і ребра, а також курятину — гомілки та стегна. Найбільше подорожчала свинина: зростання цін на різні її види досягло 29-45% [до вересня 2021 року]".

У результаті, згідно з даними моніторингу роздрібних цін у продуктових супермаркетах, станом на 1 вересня 2022 року (порівняно з аналогічним періодом минулого року) динаміка цін на м'ясо була такою:

Читати далі:

 "У вересні 2022 року виділяється ріст цін на всі види м'яса, — розповідає Світлана Черемісіна, провідна наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку ННЦ "Інститут аграрної економіки", — Найменш помітно змінилися роздрібні ціни на яловичину — гуляш та ребра, а також курятину — гомілки та стегна. Найбільше подорожчала свинина: ріст цін на різні її види досяг 29-45% [до вересня 2021 року]".

У результаті, згідно з даними моніторингу роздрібних цін у продуктових супермаркетах, станом на 1 вересня 2022 року (проти аналогічного періоду минулого року) динаміка цін на м'ясо була такою:

Читати далі:

За словами заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», виконавчого директора Північного міжрегіонального наукового центру НААН д.е.н. Олександра Нечипоренка, за попередніми оцінками науковців, потенційна пряма шкода, якої було завдано вітчизняній сільськогосподарській інфраструктурі та її активам внаслідок повномасштабної агресії рф проти України, перевищує 6 мільярдів доларів.

«Додаткові економічні втрати галузі від війни лише у 2022 році очікуються у розмірі близько 22 мільярдів доларів, а зниження доходів сільського господарства та суміжних секторів — від 10 до 30%. За підсумками 2021 року, частка агропромислового комплексу становила 10,6%  національного ВВП. Проте оцінку наслідків бойових дій для аграрної галузі ускладнює нестача аналогії, коли у війну була б залучена країна з настільки масштабним і важливим для світового ринку сільськогосподарським сектором, як Україна», — каже науковець.

Читати далі:

Як повідомили УНІАН в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки", борщовий набір в Україні станом на кінець серпня поточного року порівняно з аналогічним періодом 2021 року подорожчав на 60,2% – з 69,76 до 111,78 гривень. А з початку повномасштабної агресії Росії проти України його вартість збільшилась на 22 відсотки – з 91,64 до 111,78 гривень. Максимальну вартість борщу за 2022 рік зафіксовано у червні – аж 118,52 гривні.

За підрахунками науковців, свинина, яка є одним з інгредієнтів борщу, за рік зросла в ціні на 19,8% – з 122,11 до 146,23 гривень за кілограм. І це найдорожчий компонент, без якого страва коштує близько 53 гривень.

Читати далі:

 Достатньо для забезпечення потреб країни

Як повідомили УНІАН в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки", урожай становитиме 7,5-7,8 млн тонн цукрового буряку. А наявні цукрові заводи, які працюватимуть цього року, здатні переробити весь вирощений урожай.

"Цього року буде вироблено близько 1,1 млн тонн цукру. Цього обсягу буде достатньо для забезпечення потреб населення країни, яке у попередні роки споживало 1,06 млн тонн цукру на рік. А з урахуванням минулорічних перехідних залишків, які складають 250-300 тисяч тонн, дефіциту цукру на ринку України не очікується", - зазначив заступник директора "Інституту аграрної економіки" Микола Пугачов.

Читати далі:

Зворотна торгівля проблематична

«Із точки зору підвищення ефективності логістичних операцій вигідно завантажувати судна в обох напрямках: імпортувати в Україну одну продукцію, а вивозити зерно та продовольство. Але поза тим імпортери мають враховувати дуже високі ризики таких операцій, адже рф уже продемонструвала свою непередбачуваність і нехтування домовленостями. Тому, за прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, надходження імпорту можна очікувати лише через кілька місяців за умови відносно стабільного і безперебійного виконання домовленостей щодо угоди про зерновий коридор», — зазначає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов.

Можливе і зростання

Микола Пугачов зауважує, що на очікуваннях щодо угоди про зерновий коридор світові ціни на агропродовольчу продукцію стали знижуватися. Але їхній рівень залишається вищим порівняно з періодом до COVID-19.

Читати далі:

З початку 2022 року популярна крупа подорожчала у роздробі більш ніж удвічі до 100 грн за кілограм. Експерти кажуть — винний попит, а також імпорт, обсяги якого впали через зупинення постачання з РФ та Білорусі.

"Зріс попит через паніку, люди скуповували великі обсяги більшості круп. А торговельні мережі не змогли забезпечити відповідну пропозицію у відповідь на збільшення цього попиту", – зазначив заступник директора з наукової роботи Національного центру Інститут аграрної економіки Микола Пугачов. За його словами, українці споживають гречану крупу у кілька разів більше, ніж в інших країнах. Якщо у світі одна людина їсть до 1,5 кг гречки на рік, то середньостатистичний українець – 3-4 кг гречаної крупи на рік.

Читати далі:

Ситуація з експортом дещо покращилася після того, як над островом Зміїний знову підняли жовто-блакитний прапор. Уже 9 липня в Адміністрації морських портів України оголосили, що через звільнення від російських військ острова Зміїний і скупчення великої кількості суден, що очікують проходження каналом Сулина, можна використовувати гирло Бистре.

"З військового та логістичного погляду звільнення острова Зміїний стало надзвичайно важливою подією — завдяки цьому зменшилася вразливість наших портів, а гирло Бистре суднового ходу Дунай — Чорне море стало доступним для проходу суден, що перевозять агропродукцію. Адже з початку війни в Україні працюють лише три порти — Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ, та й ті не на повну потужність", — коментує Богдан Духницький, старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції ННЦ "Інститут аграрної економіки".

Читати далі:

«Ще п'ять років тому ми збирали близько 60 млн. тон зерна. І цього цілком вистачало і для внутрішнього, і для зовнішнього ринків. Тому прогнозовані 50, а за нашими підрахунками – 60 млн. тон, які ми очікуємо зібрати за зерновими, цілком вистачить. Включаючи основні зернові культури, наприклад, пшеницю, де для українського ринку потрібно близько 5-6 млн. тон, а ми вирощує близько 25-30 млн. тон», - каже директор Інституту аграрної економіки Юрій Лупенко.

Переглянути відео

Джерело: 2+2

Частина переробних підприємств, через окупацію українських територій, не будуть задіяні 2022 року у виробництві соняшникової олії. На це в коментарі УНН вказав заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

"В Україні за останні 23 роки сформована потужна олійно-жирова галузь. Останніми роками вироблялося близько 6 млн тонн соняшникової олії. Підприємства будувалися в усіх регіонах країни і здійснювали переробку майже всього вирощеного в країні соняшнику. На жаль, переробні підприємства, розташовані на Херсонщині, Донеччині і Луганщині, через окупацію цих областей, не будуть задіяні 2022 року у процесі переробки соняшника", – повідомив Пугачов.

Читати далі: