Ми у ЗМІ

Соняшникова олія за ціною оливкової! Протягом року цей товар подорожчав в Україні майже вдвічі! Літр коштує 70-сят гривень! При цьому наша держава залишається найбільшим виробником соняшникової олії у світі. Кожна п'ята пляшка, яку продають у закордонних супермаркетах, українська. Чому, експортуючи мільйони тонн, Україна не може забезпечити дешевим продуктом свій ринок? І що буде з цінами восени – коментар телеканалу Інтер на програмі «Ранок з Інтером» надав директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко

Переглянути відео

Джерело: Телеканал Інтер

Перелік вітчизняної техніки та обладнання, вартість яких частково аграріям компенсує державний бюджет включає 210 виробників. Однак продукція українського сільгоспмашинобудування далеко не завжди конкурентоздатна.

Таку думку висловив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», д. е. н. Олександр Захарчук.

«Пояснень цьому вистачає. По-перше, даються взнаки застарілі методи виробництва та обладнання. По-друге, виробничі витрати зростають через високу вартість енергоносіїв та обсяг обов«язкових платежів, пов«язаних із заробітною платою. По-третє, на вартості продукції відбиваються занадто високі витрати на дотримання митних вимог під час імпорту комплектувальних, а також митні тарифи на них. І це дуже суттєві чинники впливу на конкурентоздатність техніки», — пояснює експерт.

Читати далі:

Докториня економічних наук, член-кореспонденка НААН, заступниця директора, завідувачка відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру "Інституту аграрної економіки" Ольга Ходаківська взяла участь в програмі ПолітикаUA на Парламентському телеканалу «Рада», де обговорювалось питання ринку землі.

Переглянути відео

Джерело: Парламентський телеканал «Рада»

Місяць тому в Україні стартувала найбільша земельна реформа за весь період незалежності – ринок землі. Хтось називає цю подію історичною – бо відкрився земельний ринок, а хтось простим скасуванням мораторію, оскільки свободи ринку все-таки не вистачає. Незважаючи на це, продаж сільськогосподарської землі все ж запущено. Про результати першого місяця відкриття ринку в ефірі Першого Ділового Телеканалу розповіла докториня економічних наук, член-кореспонденка НААН, заступниця директора, завідувачка відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру "Інституту аграрної економіки" Ольга Ходаківська

Переглянути відео

Джерело: Перший діловий

Є РИЗИК, ЩО СІМЕЙНІ ФЕРМЕРИ ЗАЛИШАТЬСЯ ПОЗА РИНКОМ 

- Ольго, як зустріла аграрна спільнота запуск ринку? Чи отримують фермери доступні кредити для купівлі землі?

- Якщо говорити про реакцію й очікування українських аграріїв, то значна більшість із них поставилася до запуску ринку з великою осторогою. Питання нове, до кінця законодавчо не врегульоване. Роль і місце аграрія, як і українського селянина на цьому ринку – поки невизначені.

І загалом історія даного питання – це, за великим рахунком, було протистояння між лобістами крупного капіталу, у т.ч. й капіталу спекулятивного, та українським суспільством. Шалений тиск та абсолютно неприйнятні умови, які містила перша редакція законопроєкту, – ще більше загострили дане протистояння, що змусило людей вийти на вулицю.

Читати далі:

У переліку вітчизняної техніки та обладнання для АПК, вартість яких частково компенсує державний бюджет, – 210 виробників. Щоправда, через низьку якість складання, незручність в експлуатації та невідповідність сучасним технологіям продукція українського сільгоспмашинобудування далеко не завжди конкурентоздатна.

Пояснень цьому вистачає. По-перше, даються взнаки застарілі методи виробництва та обладнання. По-друге, виробничі витрати зростають через високу вартість енергоносіїв та обсяг обов’язкових платежів, пов’язаних із заробітною платою. По-третє, на вартості продукції відбиваються занадто високі витрати на дотримання митних вимог під час імпорту комплектувальних, а також митні тарифи на них. І це дуже суттєві чинники впливу на конкурентоздатність техніки.

Читати далі:

Що стримує інвестиції в аграрне виробництво і які перспективи матеріально-технічного забезпечення галузі у 2021 році. Ці питання розглядаються в статті Олександра Захарчука.

Читати статтю

Джерело: AgroTimes

На прес-конференції УНІАН обговорили повернення ПДВ 20% на живих тварин та молоко. ПДВ 14% встановлене Законом №1115-ІХ у березні 2021 року вже призвело до подорожчання м’ясної та молочної продукції на 6-10%. М’ясокомбінати та молокопереробні підприємства через податкову дискримінацію змушені доплачувати 7,2% від закупівельної ціни на тварин та молоко замість тих, хто їх їм збуває через різницю ПДВ. Таким чином переплата 7,2% покладається на кишені споживача, через що продукція дорожчає на 6-10%. Українці мають низьку купівельну спроможність через пандемію. Вони витрачають в середньому 50% свого доходу на їжу, коли у країнах ЄС це 10-30%. Споживання м’яса в Україні найнижче серед усіх країни Європи – 45 кг на душу населення в рік проти рекомендованих 80 кг. Ситуація з молоком не ліпша. Окрім того, через зниження ПДВ на живих тварин та молоко збільшилась тінізація ринку, кількість фальсифікату, а також з’явились «сірі» схеми через подроблення юридичних осіб на ФОПи. Втрати держбюджету від таких схем сягатимуть 20 млрд грн в рік.

На прес-конференції Леонід Тулуш дав відповідь на питання розкриття схем щодо ухилення від сплати додаткових 7,2% різниці ПДВ та обговорив кроки щодо подолання існуючих проблем та нові законодавчих ініціатив, плюси та мінуси кожного з варіантів.

Джерела: УНІАН

Переглянути відео

У березні 2020 року ми всі почувалися розгублено: закрилися парки, ринки, магазини, зупинилися пасажирські перевезення. До страху за здоров’я рідних додалися побоювання, чи вистачить в столиці та інших великих містах продуктових запасів. Запасів вистачило, але ціни в супермаркетах зросли, і для багатьох людей це було досить відчутно. На жаль, поза увагою суспільства під час локдауну залишилися виробники та переробники сільськогосподарської продукції, особливо малі й середні, які зазнали чималих збитків. Над тим, щоб ця ситуація не повторилася, над розробкою алгоритмів реагування і запобігання кризі, працюють нині науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».