Ми у ЗМІ

В імпорті насіння олійних культур у 2021 році на соняшник припадає 91%. Його поставки становили 17,9 тис. т.

Про це AgroTimes повідомив Олександр Захарчук, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».

За словами науковця, у вартісному вимірі соняшник займає 61% вітчизняного імпорту насіннєвого матеріалу. На придбання насіння цієї олійної культури витратили 198,7 млн дол. США.

Читати далі:

За січень-червень 2021 року Україна імпортувала 14,8 тис. т насіння зернових та 19,6 тис. т насіння олійних культур на загальну суму 327,6 млн дол. США.

Про це AgroTimes повідомив Олександр Захарчук, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».

За словами науковця, імпорт насіння зернових та олійних більш ніж у 21,5 разів перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 15,2 млн дол. США за відповідний період,  але на 5,5% більше, ніж було імпортовано  у 2020 році.

Читати далі:

Експорт насіння зернових та олійних культур у першому півріччі  2021 року на 9,6% перевищив відповідний показник попереднього року й досягнув 15,2 млн доларів. Щоправда, в Україну було імпортовано у 21,5 рази більше – на 327,6 млн доларів.

Про це AgroTimes повідомив Олександр Захарчук, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».

За даними науковця, у структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза (88%). Її насіння на зарубіжні ринки за вказаний період було продано на 13,4 млн доларів.  Основні споживачі – Білорусь (4,0 тис. т на 7,9 млн дол.) та Казахстан (0,6 тис. т насіння на 1,2 млн дол.). У Молдову було відвантажено 365 тонн на 1,0 млн дол., в Угорщину – 327 тонн на 0,9 млн дол та в Узбекистан – 272 тонн на 0,3 млн. дол. Купували також українське насіння кукурудзи  Німеччина, Румунія та Польща – відповідно 195, 182  та 163 тонни.

Читати далі:

Попри підвищення цін на різні товари й послуги (зокрема й на дизельне пальне), послуги з обмолоту зерна в Польщі суттєво не подорожчали, як порівняти з минулими жнивами. Здебільшого постачальники послуг оцінювали гектар збирання (обмолоту) – починаючи від 300 до 400 злотих (2100 – 2800 грн). По воєводствах ціни дещо розрізнялися: в Опольському – 400-410 злотих, у Мазовецькому  – 300-350, у Великопольському – 450, але це вже  з послугою подрібнювання соломи, у Нижньосілезькому – 360-370, в Куявсько-Поморському  – 320 злотих за гектар. Погодинні розцінки були актуальні в регіонах, де переважають дрібні фермери (наприклад у Свентокшиському воєводстві середній обсяг господарства – від 5 до 15 га ріллі).

Читати далі:

Україна є найбільшим експортером соняшникової олії у світі. Проте за останній рік ціни на рослинну олію зросли майже на 80%. Наразі, експерти прогнозують зниження цін, проте незначне. Тож апокаліптичні прогнози, що вартість за літр підніметься аж до 100 грн - маловірогідні.

Коментар телеканалу "Правда ТУТ" надав директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко.

Переглянути відео

Джерело: Телеканал "Правда ТУТ"

Виробництво кондиційного насіння в Україні: рівень вітчизняної селекції падає, але збільшився експорт насіння. Ці питання розглядаються в статті Олександра Захарчука.

Читати статтю

Джерело: The Ukrainian Farmer

Ювілей — це не лише свято, а й нагода переосмислити пройдений шлях. Порадіти здобутками, поміркувати над проблемами. З чим вітчизняний агросектор підійшов до 30-ліття Незалежності країни? Про це розповів Микола Пугачов, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН України інтернет ресурсу SuperAgronom.com.

«Підсумовуючи розвиток аграрного сектору України за 30 років, варто насамперед говорити не про кількісні його показники, а про зміни, які відбулися.

Вітчизняне сільське господарство позбулося всіх ознак радянського адміністративно-командного укладу. Українські селяни стали вільними господарями на своїй землі. Близько 7 млн українців отримали у власність землю і можуть вільно розпоряджатися нею. Кожен власник сам вирішує, які культури йому вирощувати, в якій кількості, куди і за якою ціною продавати урожай. Кожен селянин вправі сам вільно розпоряджатися своєю землею: розпочати на ній фермерство, здати її в оренду або продати.

Читати далі:

Посівні площі під озимими зерновими в Україні становлять близько 8 млн гектарів і до 7 млн із них щорічно займає пшениця, ще майже 1 млн – ячмінь, а також 150-200 тис. – жито, 10-15 тис. – тритикале.

Під урожай 2021-го в Україні торік було сертифіковано 141,4 тис. тонн насіння озимої м’якої та твердої пшениці. Зокрема, 46,7 тис тонн виробленого на території України насіння іноземної селекції, 1,1 тис. тонн – ввезеного з-за кордону та 93,6 тис. тонн насіння вітчизняної селекції (його частка за останнє десятиріччя зменшилася на 19% – із 85 до 66%).

Для забезпечення відведених під виробничі посіви площ необхідно 1,5-1,6 млн тонн насіння озимої пшениці. Якщо дві третини виробленого кондиційного насіння буде реалізовано – а  це близько 92 тис. тонн – загальну потребу вдасться забезпечити лише на 5,8%. Для порівняння: середньоєвропейський показник продажу кондиційного насіння – 50%.

Читати далі:

Середній показник збирання ранніх зернових в Україні складає 44 центнери з гектара. У Харківській області він майже 48 центнерів. Для порівняння на Хмельниччині – 61. Такі дані навів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов. Разом з колегами він прогнозує стабільність цін на зернові до кінця року, тобто, за словами Пугачова, високі ціни зберігатимуться.

Як нинішня врожайність вплине на вартість хлібобулочних виробів та продовольчу безпеку в області, – говорили в токшоу «Про головне» на «Українське радіо Харків».

Прослухати програму

Джерело: UA: Українське радіо Харків

Доходи від експорту агропродукції є важливою складовою надходження валюти для національної економіки. Певною мірою вони впливають і на курс гривні, однак цей вплив не варто перебільшувати.

Таку думку в коментарі для AgroPortal.ua висловив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Миколи Пугачов.

За його словами, є багато інших чинників, що викликають зміни валютного курсу.

Читати далі: