Ми у ЗМІ

За час свого існування Інститут аграрної економіки утвердився як провідний державний заклад, що забезпечує розробку наукових і практичних основ державної політики розвитку сільського господарства України, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко у статті «60 лет в авангарде аграрной экономической науки», опублікованій у журналі «Аграрная неделя» 11 липня 2016 року, №26’2016.

Скорочення ринку сільськогосподарської техніки обумовлено низкою зовнішніх і внутрішніх причин. Політична нестабільність, бойові дії на сході України, падіння світових цін на сільськогосподарську продукцію, зміна геополітичних обставин, втрата частини територій, перехід на нові ринки збуту, нестабільність курсу гривні до основних світових валют, високі банківські відсотки суттєво вплинули на фінансові можливості аграрних підприємств.

За таких умов говорити про стабілізацію ринку сільськогосподарської техніки, на жаль, не доводиться, зазначив старший науковий співробітник відділу ринку матеріально-технічних ресурсів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Дмитро Соловей у статті «Комбайны рулят», опублікованій у журналі «Агроперспектива», №6’2016.

Практика нарощування сировинного експорту не є перспективною. Україні необхідно диверсифікувати напрямки використання виробленого зерна, що забезпечить високу конкурентоспроможність держави при різній кон'юнктурі світового ринку, зазначила завідувач відділу ціноутворення, кон’юнктури та інфраструктури ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Боднар у статті «Кукурузы больше, пшеницы – меньше», опублікованій у журналі «Агроперспектива», №6’2016.

Панічної ситуації щодо поганого врожаю озимих немає. Ми повинні звикати до того, що у нас кожен рік буде якийсь нестандартний. Якщо не дуже вдало зійдуть посіви взимуку, то доведеться пересівати. Але до грудня ще залишається якийсь час і є ймовірність, що ситуація зміниться, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, д.е.н. Микола Пугачов у коментарі інтернет-ресурсу «Кurkul.com», опублікованому під назвою «Рано стверджувати, що урожай озимих буде поганим — Пугачов» 21 червня 2016 року.

Українські аграрії відреагували на попит на ягоди за кордоном збільшенням площ під ці культури, крім того, зростання врожаю сприяють погодні умови. Ми очікуємо збільшення пропозиції ягід в цілому. Повинні піти середньостиглі сорти, потім – пізні сорти. Можливе зниження цін, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, д.е.н. Микола Пугачов на прес-конференції в інформаційному агентстві ГолосUA.

Коментар експерта опублікований у коментарі «Урожай ягод в Украине обещает быть высоким – эксперт» 20 червня 2016 року.

У 2016 році Інститут аграрної економіки прогнозує збільшення обсягів виробництва гречки десь на 15% в порівнянні з минулим роком. Надзвичайний інтерес населення до цього продукту робить неможливим прогноз ціни на цей продукт, зокрема, те, наскільки зростання врожаю зможе перекрити подорожчання крупи, яке спостерігається в останні місяці. Дефіциту гречки точно не буде в 2016-2017 роках,  зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, д.е.н. Микола Пугачов на прес-конференції в інформаційному агентстві ГолосUA.

Коментар експерта опублікований у коментарі «Дефицит гречки закончится: в следующем году урожай крупы увеличится на 15% - прогноз» 17 червня 2016 року.

Навіть в умовах війни інвестиції в сільське господарство в минулому і в 2016 року зростають. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у 2016-2017 роках буде досягнутий максимум пріоритетності. У наступні роки ця пріоритетність, зберігаючись, буде поступово втрачатися, поки у 2025 році співвідношення між інвестиціями в сільське господарство і харчову промисловість не досягне рівноваги.

З огляду на зазначену закономірність, агробізнесу у найближчі 5-7 років доцільно «зловити хвилю» і сконцентрувати інвестиційні ресурси та організаційні зусилля на пріоритетному інвестуванні сільського господарства, створенні тут матеріально-технічної бази, яка дозволить вести ефективний агробізнес в наступний інвестиційно несприятливий для нього період, а також брати участь у проектах розвитку харчової промисловості, зберігання, логістики і збуту продукції.

Про пріоритетні напрями інвестування в аграрний сектор економіки читайте в інтерв’ю завідувача відділу інвестицій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Миколи Кісіля «Поймать волну» или инвесторам посвящается», опублікованому в журналі «Агроперспектива», №5’2016.

Комбінація особливостей оподаткування та прямих виплат в розвинених країнах є  основою соціально-орієнтованої політики,зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукового забезпечення законопроектної роботи, к.е.н. Віталій Саблук у статті «Податкова градація за європейським принципом допоможе малим фермерам» інтернет-ресурсу AgroPolit.com, опублікованому 31 травня 2016 року.

Продовольчий експорт з України в 2015 році скоротився на 13%, до 14,8 млрд дол. США.

Постачання продуктів харчування до Євросоюзу знизилися більш ніж на 20%. На третину, до 1,5 млрд дол. США, зменшилися поставки нашої агропродукції в країни СНД. У той же час обсяг торгівлі з азіатськими країнами, навпаки, виріс до 6,7  млрд дол. США, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, д.е.н. Микола Пугачов у коментарі журналу «Landlord», опублікованому в матеріалі «Как выжить аграриям в условиях девальвации национальной валюты и падения мировых цен на сырье?» 10 травня 2016 року.

Ми перевели всю економіку на ринкові рейки, а цей, ключовий з точки зору забезпечення, вкрай необхідний фактор виробництва для багатьох південних областей залишили в стані суб’єкту планової економіки періоду до 1991 року. Ми можемо дискутувати, чи це має бути концесіонер — великий міжнародний консорціум, який вкине гроші й управлятиме системою згідно розцінок за кубометр забору води та кубометр на виході, чи це повинна бути державна корпорація. Суть — в цілісності цього експлуатуючого суб’єкта та його повній ринковій самоокупності, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукового забезпечення законопроектної роботи, к.е.н. Віталій Саблук в інтерв’ю «Розроблення «Стратегії відновлення систем зрошення» відкладається все далі й далі» інтернет-ресурсу AgroPolit.com, опублікованому 5 травня 2016 року.